8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про забезпечення позову
11 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3171/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову (вх. №20672 від 10.09.2025) у справі
за позовом Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Б. Хмельницького, 36а, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 0291010824) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21» (вул. Наталії Ужвій, будинок 78, квартира 185, м. Харків, 61195, код ЄДРПОУ 36371693)
про усунення перешкоди на користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної
Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулася до Господарського суду Харківської області через систему “Електронний суд» із позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21», в якій просить суд усунути перешкоди Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради у здійсненні права на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, шляхом:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21» (код ЄДРПОУ 36371693) на нежитлову будівлю літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1724490663101; запис про речове право 31609655, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46930672 від 20.05.2019) та закриттям розділу 1724490663101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
- визнання за Харківською міською територіальною громадою в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) права власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12;
- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21» (код ЄДРПОУ 36371693) передати Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, шляхом укладення акту прийому - передачі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 позовну заяву Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без руху. Встановлено Немишлянській окружній прокуратурі міста Харкова строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Немишлянській окружній прокуратурі міста Харкова спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у сумі 7304,80 грн.
Разом із позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2025 заяву про забезпечення позову повернуто Немишлянській окружній прокуратурі міста Харкова.
10.09.2025 до Господарського суду Харківської області прокурором через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків (вх. №20675), до якою прокурором надана платіжна інструкція №2471 від 04.09.2025 на суму 7304,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/3171/25 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 жовтня 2025 року о 11:00.
10.09.2025 прокурором до Господарського суду Харківської області через систему «Електронний суд» подана заява про забезпечення позову (вх. №20672), в якій прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21» (код ЄДРПОУ 36371693) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1724490663101), до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили. До заяви прокурором надана платіжна інструкція №2470 від 04.09.2025 на суму 1211,20 грн про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову (вх. №20672 від 10.09.2025), суд встановив наступне.
В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає про те, що предметом позову є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради до відповідача про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом припинення володіння майном (самочинно збудованою нежитловою будівлею літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м), що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, із скасуванням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за відповідачем на зазначену будівлю та визнання права власності на вказану будівлю за Харківською міською радою.
При цьому прокурор зазначає, що обраний захід забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12 до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, не буде перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляє останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише тимчасово обмежує його право розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна.
В умовах вільного володіння відповідач має достатні можливості для розпорядження спірним об'єктом нерухомості, самочинно збудованою нежитловою будівлею літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, в тому числі шляхом подальшого укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна. Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора. Оскільки зазначене може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв'язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.
З огляду на викладене вище, прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12. Зауважує, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Відповідно до ч.1 та 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Приписами пунктів 2, 4 частини 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні зайнятою земельною ділянкою, скасування державної реєстрації прав власності на розташоване на ній нерухоме майно та визнання права власності на вказану будівлю за позивачем, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому прокурор буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна. Тобто припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.
У випадку потенційного відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде знов звертатися до суду із позовом визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника, що є недопустимим. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Таким чином, у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Крім того, суд вважає доцільним такий вид забезпечення позову, як встановлення відповідачу заборони на відчуження майна, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, що є предметом позову, нежитлової будівлі літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни користувачів цього майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони на відчуження вказаного майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову та сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.
Невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з урахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Викладене свідчить, що звернення прокурора із даною заявою про забезпечення позову до суду не спрямоване на зловживання прокурором у справі своїми правами та вжитими заходами не будуть порушені права осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, забезпечення позову запропонованим заявником способом без обмеження/позбавлення права відповідачів на користування обтяженим нерухомим майном не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
З огляду на викладене вище, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву прокурора про забезпечення позову (вх. №20672 від 10.09.2025) - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення товариству з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21» (код ЄДРПОУ 36371693) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. “АЯ-1» загальною площею 1263,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1724490663101), до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Б. Хмельницького, 36а, м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 0291010824) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “СІНТЕЗ-21» (вул. Наталії Ужвій, будинок 78, квартира 185, м. Харків, 61195, код ЄДРПОУ 36371693).
Ухвала набирає законної сили "11" вересня 2025 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "12" грудня 2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 11.09.2025.
Суддя Ю.Ю. Мужичук
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.