Справа № 149/2675/25
Провадження №2-а/149/89/25
Іменем України
11.09.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Гончарук-Аліфанової О.Ю.,
при секретарі Зоріній О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Тамари Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
22 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Т. В. звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 118 від 30 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов мотивовано тим, що на початку серпня 2025 року позивачу стало відомо, що на його банківські рахунки арештовані у межах виконавчого провадження із сплати штрафу, а тому він звернувся до ДВС, де отримав копію постанови про стягнення з нього адміністративного штрафу. Так, 30 січня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було винесено постанову № 118, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за фактом того, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 на 24 листопада 2024 року, проте поштове відправлення (рекомендований лист) з повісткою було повернуто до відправника, так як адресат був відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою "Про причини повернення/досилання листа Ф20". Адвокат зазначила, що повістка була направлена позивачеві у неналежний спосіб, а саме рекомендованим листом без опису вкладення та повідомлення про вручення. Крім того, позивачу не надходило смс-повідомлення про надходження повістки від АТ "Украпошта", також йому не телефонували, а тому АТ "Укрпошта" не було дотримано передбаченої законодавством процедури повідомлення про виклик до ТЦК та СП. Разом з тим, такий документ як довідка "Про причини повернення/досилання листа Ф20" не передбачений нині діючим законодавством, у зв'язку з чим не може бути належним підтвердженням невручення повістки позивачеві по причині його відсутності за місцем проживання та є недопустимим доказом. Враховуючи викладене, представник позивача просила оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати.
Також, з огляду на те, що позивачеві стало відомо про наявність оскаржуваної постанови лише в серпні 2025 року, представник позивача просила поновити строк звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачеві визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені позову просив відмовити. Так, повістка на ім'я ОСОБА_1 була сформована у відповідності до п. 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого ПКМУ від 16 травня 2024 року № 560. Відповідно до абз. 3, 4 пп. 2 п. 41 Порядку, у разі надсилання повістки засобами поштового зв?язку, належним підтвердженням оповіщення військовозобов?язаного вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Таким чином, днем належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 є день проставлення відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою, тобто повістка ОСОБА_1 вручена належним чином. Позивач був присутнім під час складення відносно нього протоколу № 118 від 27 січня 2025 року та повідомлений про час та місце розгляду справи, однак у вказаний час та місце розгляду не прибув, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Суд задовольняє клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, оскільки поважність причини пропуску строку підтверджена належними доказами (а. с. 7-8).
Суд не приймає до уваги відповідь на відзив, подану представником позивача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах даної категорії, подання відповіді на відзив не передбачено.
Так, судом встановлено, що 08 листопада 2025 року на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено повістку про необхідність з'явитись 24 листопада 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27 січня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за фактом того, що ОСОБА_1 був повідомленим повісткою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у вказаний час не прибув, чим порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з постановою № 118 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 січня 2025 року, в ході розгляду матеріалів справи встановлено, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку про виклик ОСОБА_1 на 24 листопада 2024 року, проте поштове відправлення (рекомендований лист) з повісткою було повернуто до відправника, оскільки адресат був відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою «Про причини повернення/досилання листа Ф20».
Так, ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства, був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як передбачено пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, проте, у визначений в повістці термін, вищезазначений громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, спричинив порушення ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За даним фактом ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 гривень.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення представником ІНФОРМАЦІЯ_2 надано повістку на ім'я ОСОБА_1 , докази її направлення, копію протоколу № 118 від 27 січня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП.
Із постанови № 118 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30 січня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 мав з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 24 листопада 2024 року.
Разом з тим, із довідки про причини повернення вбачається, що датою проставлення відмітки про те, що адресат відсутній за вказаною адресою є 25 листопада 2024 року.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов?язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи від повідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв?язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про сутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Стаття 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 24 листопада 2024 року, оскільки днем його оповіщення про виклик, згідно пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, є 25 листопада 2024 року.
Отже, уповноваженою особою при прийнятті оскаржуваної постанови порушено зазначені вище норми КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Інші доводи позову в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та підставою скасування оскаржуваної постанови не являються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 79, 132, 134, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд
Позов задоволити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Бенедичука С. С. № 118 від 30 січня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду апеляційним судом апеляційної скарги.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Ткаченко Тамара Володимирівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 250 від 03 березня 1995 року.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суддя: