8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2361/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Полевич Лариси Іванівни, м. Харків
про стягнення 105230,49 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Полевич Лариси Іванівни, м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105230,49 грн, з яких: 103598,63 грн заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року; 591,30 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року; 1040,56 грн технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по вересень 2023 року. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2361/25, постановлено розгляд справи № 922/2361/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалася позивачу в електронному вигляді до його Електронного кабінету, а відповідачу поштою, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 14 липня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 16 липня 2025 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
30 липня 2025 року через канцелярію суду, Фізичною особою - підприємцем Полевич Ларисою Іванівною подано заяву (вхідний № 17579) про розстрочку виконання рішення, в якій відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить надати розстрочку виконання рішення суду. Суд приймає заяву та долучає її до матеріалів справи.
31 липня 2025 року через систему "Електронний суд", Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано заяву (вхідний № 17724), в якій позивач проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення не заперечує. Суд приймає заяву та долучає її до матеріалів справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Фізична особа - підприємець Полевич Лариса Іванівна (відповідач) згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21 березня 2025 року є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 8-1, 8-2, 8-3, в літ. "А-3, в житловому будинку загальною площею 42 кв.м. за адресою: вул. Римарська, 23-А в м. Харкові.
Вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі» (позивач). Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.
Житловий будинок не обладнаний приладом обліку споживання теплової енергії, тому розрахунки вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснюються розрахунковим способом.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021 - 2022, 2022 - 2023 роки до будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.
Позивач зазначає, що 31 жовтня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року N830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року N1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року N1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року N 1023), на офіційному сайті Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (індивідуальний договір).
Згідно пункту 1 індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 індивідуального договору інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05 червня 2018 року № 130.
Згідно пункту 51 індивідуального договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 52 індивідуального договору якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, приміщення за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23-А розташоване в житловому будинку, починаючи з 01 грудня 2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 4 індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
За твердженням позивача, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).
Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023 років.
Згідно пункту 5 індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно пункту 33 індивідуального договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до пункту 34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 09 липня 2025 року заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 103598,63 грн, яка утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року.
Згідно пункту 30 індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
Відповідачу направлялися рахунки-фактури.
Матеріали справи свідчать про те, що станом на 09 липня 2025 року абонентська плата за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 591,30 грн, яка утворилась за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року.
Щодо надання послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у позовній заяві зазначено, що відповідно до частини 5 статті 13 частини 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті Комунального підприємства Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до пункту 30 договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно пункту 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
За твердженням позивача, акт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності до опалювального сезону 2021 - 2022, 2022 -2023 років. Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим договором.
Згідно пункту 6 договору технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150.
Відповідно до пункту 13 договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
За твердженням позивача, відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 09 липня 2025 року заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 1040,56 грн, яка утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 105230,49 грн, з яких: 103598,63 грн заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року; 591,30 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року; 1040,56 грн технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пунктів 3, 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Згідно пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 3 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). Виконавець комунальної послуги за таким договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022), надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (пункт 13 Правил).
Аналогічні положення мітяться в пункті 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1023).
Вказаними вище правилами затверджено типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води відповідно.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 219 від 15 серпня 2018 року затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11 серпня 2021 року № 197) (Порядок).
Порядок поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.
Відповідно до пункту 4 розділу 1 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.
Згідно пункту 6 розділу 1 Порядку виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.
Відповідно до пункту 7 розділу 1 Порядку технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку
Згідно пункту 8 розділу 1 Порядку поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.
Так, на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31 жовтня 2021 року розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.
Також, 01 липня 2022 року опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.
Вказані договори є публічними договорами приєднання.
Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Ураховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та зазначені вище докази на підтвердження факту подачі теплоносія до систем опалення житлового будинку (факт надання послуги), орендарем яких був відповідач, суд вважає, що відповідач є таким, що приєднався до умов публічних договорів приєднання з надання відповідних житлово-комунальних послуг та в нього виникає обов'язок щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії, абонентного обслуговування та ремонту та обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води у відповідності до типових публічних договорів приєднання.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися відповідні рахунки-фактури, проте матеріали справи не містять доказів їх оплати у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 103598,63 грн за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року, заборгованість з абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 591,30 грн за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року та заборгованість з технічного обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за Публічним договором від 01 липня 2022 року в сумі 1040,56 грн за період з липня 2022 року по вересень 2023 року, що підтверджується відповідачем.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає.
Згідно частин 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення виконання рішення у даній справі протягом року рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності відповідача і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.
Отже, враховуючи вказане вище та те, що позивач не заперечує проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду протягом одного року.
За таких обставин, заява відповідача про розстрочення виконання рішення підлягає задоволенню, з наданням відповідачу розстрочення виконання рішення в частині стягнення боргу за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором рівними щомісячними платежами кожного місяця.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Полевич Лариси Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість в сумі 105230,49 грн, з яких: 103598,63 грн заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року; 591,30 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року; 1040,56 грн технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липня 2022 року по вересень 2023 року, а також 2482,40 грн судового збору.
Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 107712,89 грн заборгованості та судового збору згідно з наступним графіком:
- 8976,12 грн заборгованості до 28 серпня 2025 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 вересня 2025 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 жовтня 2025 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 грудня 2025 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 січня 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 лютого 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 березня 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 квітня 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 травня 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 червня 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 липня 2026 року;
- 8976,07 грн заборгованості до 28 серпня 2026 року;
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "10" вересня 2025 р.
Суддя П.В. Хотенець