Справа № 143/663/25
09 вересня 2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини -
установив:
короткий зміст позовних вимог.
17.07.2025 до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою, у якій просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та інше майно.
Позивач є єдиним спадкоємцем на спадкування майна після смерті спадкодавця, однак в строк визначений ст.1270 ЦК України не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Щодо причин пропуску строку прийняття спадщини зазначає про те, що у зв'язку з військовим станом в країні, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Таким чином позивач планував звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини до спливу десятимісячного строку.
У зв'язку з цим, просить суд визнати причини пропуску поважними та винести на його користь рішення про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Рух справи, позиція суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 26).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.07.2025 відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання на 30.07.2025 (а.с. 28).
30.07.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи у відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити (а.с. 22).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився також, головний спеціаліст юрист відділу правового забезпечення Погребищенської міської ради Дзюба О.О. через канцелярію суду подав заяву розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с. 42).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксуваннясудового засідання технічними засобами не здійснювалось.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2023, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.04.1981 (а.с. 7-8).
На момент смерті у ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 23).
Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Предметом позову у цій справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Позивач заяви про прийняття спадщини або відмови від неї у визначений законом строк не подав, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно ч. 1. ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким згідно вимог ст. 1220 ЦК України є день смерті особи.
Як слід з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Також, згідно абз. 6 вказаної Постанови, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» згідно пункту 3 було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більш ніж на чотири місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», було скасовано п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164, що набула чинності 23 травня 2023 року, а в цій частині скасування десятимісячного строку на прийняття спадщини набуло чинності лише 19 червня 2023 року, отже станом на дату подання заяви про прийняття спадщини діяв десятимісячний строк на подання заяви на її прийняття.
Разом з тим, в постанові Верховного суду від 31.01.2023 року по справі № 676/47/22, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 постанови КМУ від 28.02.2023 року №164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [BП] (Beyeler v. ltaly), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [BП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).
Сформована практика ЄСПЛ у повній мірі узгоджується із такими рішеннями Конституційного Суду України № 15/04, 2/05, 5/05, 17/10, 23/10, 16/11, 20/11, 3/12, 1/15, 2/17, 3/17, 1/18, 5/18, 7/18, 10/18, 3(І)/19, 3/19, 6/19, 1-p/20, 7-p/20, 5-p(ІІ)/20 13-р/20, 1-p(ІІ)/21, 2-p(ІІ)/21, 1-p/21, 4-p(ІІ)21,1-p(ІІ)2022, 3-p(ІІ)2022, 1-р2022, 9-p(11)/2022,4-p/2022, 1-р/2023, 1-p(ІІ)/2023, 2-p(ІІ)/2023, 3-р(ІІ)/2023, 4-p(ІІ)/2023, відповідно до яких Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Поняття «якість закону» (quality of law) або «принцип зрозумілих правил» (understandable rules) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність.
Венеціанська комісія наголошує на тому, що поняття «якість закону», зокрема, охоплює таких два складових елементи: 1) передбачуваність актів права (чи наслідки приписів права є передбачуваними? чи укладено акти права в зрозумілий спосіб? чи вказує нове законодавство чітко на те, що попередньо ухвалене (і яке саме) законодавство скасовано або змінено? чи зміни інкорпоровано до зведеної версії приписів актів права, припустимої для суспільства?); 2) сталість і послідовність приписів права (чи є приписи актів права сталими та послідовними? чи є приписи актів права сталими настільки, що вони зазнають змін лише за належного попередження про це? чи є їх застосування послідовним?
В даному випадку у позивача були правомірні очікування на звернення в десятимісячний строк на прийняття спадщини в межах встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України ст.ст. 10, 11, 57, 60, ч. 3 ст. 200, 209, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
прийняти визнання позову представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Дзюбою Олегом Олександровичем.
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю 30 (тридцять) днів з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 77, м. Погребище Вінницького району Вінницької області.
Суддя