Справа № 137/1033/25
"09" вересня 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судового засідання Голота О.В.
розглянувши у судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що 13.10.2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подарували її житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
На даний час, її стало відомо, що згідно рішення 2 сесії 22 скликання від 21.10.1994 року, земельна ділянка площею 990,5 кв.м. була передана у приватну власність ОСОБА_3 , а рішенням 16 сесії 21 скликання від 06.04.1994 року земельна ділянка площею 990,5 кв.м. була передана у приватну власність ОСОБА_2 .
На вищевказані земельні ділянки було виготовлено технічну документацію та присвоєно кадастрові номери:
- кадастровий номер 0522455100:00:008:2280, площею 0,0990 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 ;
- кадастровий номер 0522455100:00:008:2281, площею 0,0990 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 .
Тому позивач змушена звернутися до суду з вказаною позовною заявою та просить визнати за нею право власності на земельні ділянки.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності його довірителя. Позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Судові витрати просить залишити за позивачем.
Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти заявленої позовної вимоги не заперечують.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання. Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до Договору дарування будинку від 13.10.2004 р. (а.с.5-6) позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення 2 сесії 22 скликання Літинської селищної Ради народних депутатів від 21.10.1994 року (а.с.7) ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 990,5 кв.м.
Відповідно до рішення 16 сесії 21 скликання Літинської селищної Ради народних депутатів від 06.04.1994 року (а.с.8) ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 990,5 кв.м.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.9) внесено відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:008:2280, площею 0,0990 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка якої становить 97651,00 грн (а.с.11).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.9) внесено відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:008:2281, площею 0,0990 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка якої становить 97651,00 грн (а.с.12).
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права. У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні. Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16. При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц. Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об'єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що так як позивач є власником житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , а тому позов необхідно задовольнити та визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, на якій розташований належний її будинок.
На підставі ст.ст. 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, суд,
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:008:2280, площею 0,0990 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:008:2281, площею 0,0990 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.