Крижопільський районний суд Вінницької облсті
11.09.25
Справа № 134/1418/25
2-н/134/46/2025
11 вересня 2025 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей,
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України ОСОБА_1 заявила вимогу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.168 ЦПК України у судовому наказі зазначаються: сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.
Сума судового збору у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні, 80 копійок) підлягає стягненню з боржника в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Заявницею на підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу надано ордер про надання правничої допомоги та квитанцію № 05/09-1 від 05.09.2025 року про прийняття адвокатом Чудаком В.Д. від ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень за юридичну консультацію та складання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у підготовці тексту заяви про видачу судового наказу. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що заявник отримала адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на її користь витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За наведених обставин за рахунок боржника на користь стягувача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст. 167, 168 ЦПК України,
1. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 05 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні, 80 копійок).
Допустити негайне виконання судового наказу в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Судовий наказ може бути пред'явлено до виконання в частині стягнення аліментів протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»), в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу протягом трьох років та стягнення судового збору на користь держави - протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Суддя:
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Оскільки судовий наказ видано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, тому згідно положень ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник не має права на подачу заяви про скасування судового наказу. У такому випадку згідно ч. 7 та ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Судовий наказ набрав законної сили «___» ______________ 202___ року
Строк пред'явлення судового наказу до виконання «___» ____________ 20___ року
Суддя:
Судовий наказ виданий стягувачу «___» ______________ 202___ року
Відмітки про виконання судового наказу
Дата надходження судового наказу на виконання. Повне найменування установи, підприємства, організації, в якому знаходився судовий наказ на виконанні. Загальна сума, відрахована за судовим наказом. Дата повернення судового наказу до відділу державної виконавчої служби чи стягувачеві. Підстава повернення судового наказу. Підпис керівника установи, підприємства, організації (з прикладенням печатки).
Примітки_______________________________________________________
Інші відмітки ___________________________________________________