133/2979/25
3/133/2298/25
Іменем України
10.09.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
06.08.2025 року, о 19 год. 30 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, психологічного та фізичного характеру, а саме: виражався нецензурними словами та шарпав за верхній одяг, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася без поважних причин, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи за допомогою повідомлення на контактний номер телефону, яке було доставлено, що підтверджується довідкою про доставку. Про причини свого неприбуття не повідомила. Клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
Отже, суд вважає можливим проводити розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наведених вище підстав, беручи до уваги, що підписання особою протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про обізнаність порушника щодо перебування вказаної справи у провадженні суду.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Також, пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 119090 від 06.08.2025 року;
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та нішу подію у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 06.08.2025 року, у якому зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- поясненнями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 06.08.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- поясненнями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 06.08.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- поясненнями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 06.08.2025 року, у яких зазначені обставини скоєння адміністративного правопорушення;
- копією термінового заборонного припису серії АА № 031182 від 06.08.2025 року до 08.08.2025 року, яка підтверджує об'єктивну сторону адміністративного правопорушення в частині визначення дати, часу та місця скоєного адміністративного правопорушення;
Суд вилучає з переліку доказів, як недопустимі докази, рапорт працівника поліції від 06.08.2025 року та електронний рапорт ВП № 2 (м. Козятин) Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області серії ЄО № 10286 від 06.08.2025 року, у зв'язку з тим, що вони являються службовими документами.
Також, слід зазначити, що кваліфікація вчиненого адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_5 , враховуючи особу правопорушника та ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність та інформацію, яка зазначена в формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд прийшов до висновку про необхідність піддати правопорушника адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Враховуючи особу порушника, а також те, що до адміністративної відповідальності він раніше не притягувався, суд приходить до висновку про відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 221, 268, 283, КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок: UA628999980313000106000002914, Отримувач УК у Козятин р-ні/м. Козятин/21081100, Код ЄДРПОУ 37979858, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО- 899998.
Необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП відсутня.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя О.А. Дурач