1-кс/130/564/2025
130/2721/25
Іменем України
09.09.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12025020130000305 від 18.07.2025 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працюючої, не одруженої, не військовозобов'язаної, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст.126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Слідчий СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , за погодженням у встановленому порядку з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_7 , 08.09.2025 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим клопотанням, вказавши про встановлення досудовим розслідуванням, що ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_8 , що призводить до психологічних страждань останньої, погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку. А саме, ОСОБА_3 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняла по відношенню до своєї матері насильство, виражене у словесних образах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, фізичних погроз, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_8 побоювання за свою безпеку, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а також завдала шкоду її психічному здоров'ю.
Так, 29.11.2024 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_8 домашнє насильство, що виразилося у безпричинних конфліктах, словесних образах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи. Внаслідок чого потерпілою було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вказаним фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 29.11.2024 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАВ №574801, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 10.12.2024 винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, 27.01.2025 приблизно о 00:30 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_8 домашнє насильство, що виразилося у безпричинних конфліктах, словесних образах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи. Внаслідок чого потерпіла викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вказаним фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 27.01.2025 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАВ №574943, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення 18.03.2025 винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
В подальшому, 18.07.2025 приблизно о 11:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , будучи двічі притягнутою судом до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього
насильства відносно своєї матері ОСОБА_8 , знову вчинила щодо неї домашнє насильство, що виразилося у безпричинних конфліктах, словесних образах та висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, чим завдала останній моральних страждань.
Згідно висновку судової психологічної експертизи від 25.08.2025 №Е-09/102-25/17901-ПС у ОСОБА_8 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли
внаслідок вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_3 . Ситуація, що склалася в рамках кримінального провадження, є психотравмувальною для потерпілої ОСОБА_8
ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, а саме домашньому насильстві, тобто умисному, систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, письмове повідомлення про підозру у вчиненні якого їй вручено 27.08.2025 року, санкція закону щодо вчинення якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Доказами, які обгрунтовують підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 18.07.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 18.07.2025; проколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Щодо підозрюваної ОСОБА_3 встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, необхідністю запобігання яким, зокрема, можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.
З вказаних підстав слідча просила застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, та відповідно до п.1,2,3,4 ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: 1) прибувати до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області до групи слідчих СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, які здійснюють досудове розслідування даного кримінального провадження, за першою вимогою (повісткою чи по телефону); 2) не відлучатися за межі Жмеринського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_3 для недопущення вчинення нею інших кримінальних правопорушень та продовження вчинення даного кримінального правопорушення; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для працівників поліції можливості виклику ОСОБА_3 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; 4) утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою для недопущення продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення та вчинення нею інших кримінальних правопорушень; а також передбаченого п..4 ч.6 ст.194 КПК України обов'язку: заборонити листування, телефонні переговори з ОСОБА_8 , яка постраждала внаслідок дій ОСОБА_3 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заявлене слідчим клопотання вважаючи його обґрунтуваним. Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання підозрюваній ОСОБА_3 просила визначити на строк досудового розслідування.
Підозрювана ОСОБА_3 вказала про визнання своєї винуватості за врученою їй повідомленням про підозру та не заперечила щодо застосування до неї заявленого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 підтримала позицію і думку своєї підзахисної, та також не заперечувала щодо запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
У відповідності до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; серед інших ними є запобіжні заходи.
Згідно положень ст.176 КПК України тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів; запобіжні заходи, зокрема, під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого.
За приписами ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу;
Відповідно до положень ч.1,2 ст.199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Так, в судовому засіданні з пояснень прокурора, а також підозрюваної та її захисника, що додатково підтверджуються доданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження №12025020130000305, зокрема, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованим 13.07.2025 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 18.07.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 18.07.2025; проколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; та іншими матеріалами кримінального провадження, слідчим суддею встановлено повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, у зв'язку з чим заявлено дане клопотання.
Вказаною сукупністю відомостей в матеріалах кримінального провадження доводиться наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яка також не заперечена підозрюваною в судовому засіданні.
Наведені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, становить підставу для застосування щодо неї обмежувальних заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки зазначені відомості з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого вона підозрюється, що добровільно визнається самою підозрюваною.
Недопустимих проявів діяльності службових осіб органу досудового розслідування в межах даного кримінального провадження наразі не вбачається.
Слідчим суддею враховується встановлена в ході судового засідання вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваної, що наразі вочевидь не становлять ознак неможливості застосування щодо неї будь-якого виду запобіжного заходу, ступінь соціальних зв'язків, її майновий і сімейний стан, поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що підозрювана ОСОБА_3 не перебуває на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно; мешкає разом з потерпілою ОСОБА_8 ; ОСОБА_3 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, проте у здійснюваному досудовому розслідуванні визначається наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, пов'язаних із можливістю підозрюваної ОСОБА_3 незаконно впливати на потерпілу, позаяк системність протиправних дій у даному кримінальному провадженні не має максимального обмеження.
З урахуванням того, що санкція кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, про підозру у вчиненні якого оголошено ОСОБА_3 передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років, з огляду на відсутність наразі у неї попередньої судимості, слідчим суддею визначається доведеним прокурором наяність обгрунтованої підозри та потребу запобігання вказаним ризикам, достатнім запобіжним заходом чого є застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, що з урахуванням непродовженого строку досудового розслідування даного кримінального провадженню з дня повідомлення їй про підозру слід визначити до 07.11.2025 року, із встановленням заявлених додаткових зобов'язань.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 131-132, 176-179, 184, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на неї таких зобов'язань: 1) прибувати до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області до групи слідчих Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, за першою вимогою (повісткою чи по телефону); 2) не відлучатися за межі Жмеринського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_3 для недопущення вчинення нею інших кримінальних правопорушень та продовження вчинення даного кримінального правопорушення; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для працівників поліції можливості виклику ОСОБА_3 , для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; 4) утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою ОСОБА_8 для недопущення продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення та вчинення нею інших кримінальних правопорушень; а також, передбачених у п. 4 ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язків: 1) Заборонити листування, телефонних переговорів з ОСОБА_8 , яка постраждав внаслідок дій ОСОБА_3 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Попередити підозрювану ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нею обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нею може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали - до 07.11.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає невідкладному виконанню, а також негайному врученню підозрюваному після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1