Справа № 129/2729/25
Провадження по справі № 1-кп/129/553/2025
"11" вересня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданнів м. Гайсин кримінальне провадження № 62025240040001596 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новогригорівське Високопільського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, розлученого, на утриманні двоє малолітніх дітей, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , судимого 30.08.2018 р. Кіровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 14.05.2021 р. звільненого умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців і 8 днів,
- у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.259, ч.5 ст.407 КК України,
Встановив:
У підготовчому судовому засіданні суду прокурор заявив підтримане обвинуваченим та його захисником клопотання про затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 62025240040001596,укладеної 11.09.2025 р. між прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за якою обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому покарання:
- за ч.1 ст.259 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що укладав угоду добровільно, її умови відповідають дійсності, йому відомі наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ст.ст.394, 424, 472, 474 КПК України, та наслідки її невиконання відповідно до ст.476 КПК України.
З'ясувавши позицію прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12022020090000403, враховуючи вимоги закону, суд визнає, що необхідно затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11.09.2025 р. між прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з наступних підстав.
Відповідно до ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з вимогами ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Встановлено, що ОСОБА_4 , як військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації у взводі охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу, з особистих мотивів та метою тимчасового ухилення від військової служби, навмисно незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, 19.03.2025 р. без поважних причин самовільно, без дозволу командирів, залишив місце служби у взводі охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та проводив час на власний розсуд на території Хмільницького району Вінницької області, до 23.03.2025 р.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення без поважних причин військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Також, ОСОБА_4 , як військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , всупереч ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу, з особистих мотивів та метою тимчасового ухилення від військової служби, навмисно незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, 10.06.2025 р. без поважних причин самовільно, без дозволу командирів, залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та проводив час на власний розсуд на території м. Одеса та АДРЕСА_1 , до 17.06.2025 р.
Крім того, ОСОБА_4 як військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , 16.06.2025 р. о 21-15 год., перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_3 , вибрався на вежу непрацюючої котельні, яка переобладнана під вежу операторів мобільного стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл», де умисно, з метою завідомо неправдивого повідомлення оточуючих громадян, які знаходилися неподалік, про загрозу вибуху шляхом підриву бойової гранати, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що вказане повідомлення є неправдивим і не відповідає дійсності, розуміючи про можливість вказаними діями спричинити наслідки у вигляді порушення громадської безпеки та порядку, а також з метою порушення нормального ритму життя громадян, можливої евакуації жителів поруч розташованих будинків та суміжних споруд і будівель, припускав можливість залучення органами влади сил і засобів для перевірки факту викладеного ним в усному повідомленні про підготовку вибуху і запобігання можливої загрози життю і здоров'ю людей, пошкодження майна, та бажав настання таких наслідків, повідомив завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху шляхом підриву бойової гранати,, хоча достовірно знав, що це повідомлення є неправдивим і не відповідає дійсності.
В результаті умисного завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_4 про підготовку вибуху для відвернення можливої загрози вибуху та евакуації населення було залучено особовий склад Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області та 10-ї державної пожежно-рятувальної частини (м. Гайсин) 3-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Вінницькій області (м. Ладижин).
Таким чином, ОСОБА_4 створив умови, які потягли за собою загрозу загибелі людей, настання тяжких наслідків, а саме: створення обстановки загального страху, порушення спокою населення, внаслідок чого було паралізовано нормальний рух населення по вул. Центральна в м. Гайсин Вінницької області.
17.06.2025 р. з 08-55 год. до 09-30 год. при виїзді слідчо-оперативної групи Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області вибухонебезпечних предметів та бойових припасів на території домогосподарства АДРЕСА_3 не виявлено.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст.259 КК України як завідомо неправдиве повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.259, ч.5 ст.407КК України; пом'якшуючою обставиною є щире каяття ОСОБА_4 , обтяжуючими обставинами є вчинення кримінального правопорушення повторно та рецидив кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння; за місцем проживання обвинувачений характеризується з посередньої сторони, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря психіатра; ОСОБА_4 раніше судимий; при цьому, скоєння обвинуваченим нових тяжких стосовно ст.12 КК України злочинів вказують на наявність у ОСОБА_4 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити обвинуваченого і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі та реального його відбування; обвинувачений цілком розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання умов, передбачені ст.476 КПК України; сторони узгодили вид покарання, укладення угоди є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови угоди відповідають вимогам ст.472 КПК України та положенням КК України.
За таких обставин суд визнає, що необхідно затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості і визнати винуватим ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.259, ч.5 ст.407 КК України, та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання:
- за ч.1 ст.259 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим необхідно остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 необхідно залишити у вигляді тримання під вартою до набуття вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.
В строк покарання ОСОБА_4 необхіднозарахувати строк попереднього ув'язнення з 17.06.2025 р. до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України необхідно скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 19.06.2025 р. арешт на металевий прут та металевий блок із полімерною наліпкою з надписом Р/N: ІNТ RЕТ-RСU-1 NЕSН1F1Р0000308-ХХ та необхідно скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 19.06.2025 р. арешт на мобільний телефон марки «Infinix HOT 50i» моделі «Infinix Х6531 В» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім картою оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 .
Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376, 468, 472, 473-475 КПК України, суд,
Ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 вересня 2025 р. між прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62025240040001596.
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.259, ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.259 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою до набуття вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
В строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 17.06.2025 р. до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 19.06.2025 р. арешт на металевий прут та металевий блок із полімерною наліпкою з надписом Р/N: ІNТ RЕТ-RСU-1 NЕSН1F1Р0000308-ХХ; скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 19.06.2025 р. арешт на мобільний телефон марки «Infinix HOT 50i» моделі «Infinix Х6531 В» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім картою оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 .
Речові докази: металевий прут та металевий блок із полімерною наліпкою з надписом Р/N: ІNТ RЕТ-RСU-1 NЕSН1F1Р0000308-ХХ- знищити; мобільний телефон марки «Infinix HOT 50i» моделі «Infinix Х6531 В» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім картою оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_4 .
Роз'яснити, що відповідно до ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: