65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2174/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вул. Малопідвальна, 8, Київ, 01001) до відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ “ЯТБ» (вул. Театральна, буд. 8, офіс 41, м. Херсон, Херсонська область, 73003) про стягнення 13469,57 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ “ЯТБ» 13469,57 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
11.06.2025 позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2174/25, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
01.03.2021 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі по тексту - Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЯТБ» (надалі по тексту - Відповідач) укладено Договір оренди № 09/14-148/7/21 нерухомого майна (надалі по тексту - Договір оренди).
Відповідно до умов укладеного Договору оренди Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно загальною площею 50, 8 кв. м., яке знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Театральна (Горького), 8 (надалі по тексту - Приміщення).
Відповідно до пункту 2.1. Договору оренди Приміщення передається Орендодавцем, який є Позивачем за цим позовом та приймається Орендарем, який є Відповідачем за цим позовом, за Актом приймання - передачі, який оформляється у двох примірниках, підписується уповноваженими представниками Сторін.
01.03.2021 Позивачем та Відповідачем підписано Акт приймання передачі Приміщення в оренду.
Позивач зазначає, що підписавши Акт приймання - передачі Об'єкту оренди виконав свої зобов'язання, встановлені пунктом 2.1. Договору оренди щодо передачі в оренду Приміщення.
Відповідно до підпункту 5.3.2. пункту 5.3. Договору оренди Відповідач, як Орендар, зобов'язується окрім іншого своєчасно здійснювати орендні платежі за цим Договором.
Відповідно до пункту 4.1. Договору орендна плата за користуванням Обєктом оренди в місяць складає 7 200, 00 грн, у тому числі ПДВ.
Відповідно до пункту 4.2. Договору Відповідач крім орендної плати відшкодовує Позивачу фактичні витрати, пов'язані із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території.
Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. Договору до витрат, пов'язані із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території віднесені: - активна електроенергія - пропорційної площі Об'єкту оренди до загальної площі будівлі, в якій знаходиться Об'єкт оренди; - газопостачання та розподіл природного газу - пропорційної площі Об'єкту оренди до загальної площі будівлі, в якій знаходиться Об'єкт оренди.
Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору орендна плата сплачується Відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від Позивача в електронній формі.
Відповідно до підпункту 4.2.2. пункту 4.2. Договору Відповідач на підставі виставлених Позивачем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх направлення Позивачем в електронній формі відшкодовує фактичні витрати Позивача за комунальними послугами та іншими послугами, пов'язаними з утриманням Об'єкту оренди і прибудинкової території.
Позивач вказує, що за період користування Об'єктом оренди Відповідачем сплачувались орендна плата та відшкодовувались фактичні витрати фактичні витрати Орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов'язаними з утриманням Об'єкту оренди і прибудинкової території. Однак, починаючи з лютого 2023 року Відповідач допускає прострочку у сплаті орендної плати та відшкодуванню витрат, пов'язані із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території.
Так, відповідно до Коригувального акту надання послуг № 129 від 27.06.2022 Відповідач мав сплатити орендну плату за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в сумі 6141,78 грн.
Відповідно до виставлених рахунків Відповідач повинен був відшкодувати витрати, пов'язані із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території в розмірі 7327,79грн.
Таким чином, у Відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 6 141, 78 грн., витрат, пов'язаних із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території на суму 7 327, 79 грн., а всього 13 469, 57 грн.
Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ “ЯТБ» 13469,57 грн. заборгованості, з якої заборгованість по орендній платі в розмірі 6 141,78 грн. та витрати пов'язаних із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території в розмірі 7 327,79 грн.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Оскільки, предметом укладеного Договору є найм (оренда) майна до правовідносин, які виникли в результаті його укладення застосовуються відповідні положення Глави 58 Цивільного кодексу України
Так, Згідно з частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, 01.03.2021 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі по тексту - Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЯТБ» (надалі по тексту - Відповідач) укладено Договір оренди № 09/14-148/7/21 нерухомого майна (надалі по тексту - Договір оренди).
Відповідно до умов укладеного Договору оренди Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно загальною площею 50, 8 кв. м., яке знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вулиця Театральна (Горького), 8 (надалі по тексту - Приміщення).
Відповідно до підпункту 4.2.2. пункту 4.2. Договору Відповідач на підставі виставлених Позивачем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх направлення Позивачем в електронній формі відшкодовує фактичні витрати Позивача за комунальними послугами та іншими послугами, пов'язаними з утриманням Об'єкту оренди і прибудинкової території.
Відповідно до Коригувального акту надання послуг № 129 від 27.06.2022 Відповідач мав сплатити орендну плату за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в сумі 6141,78 грн.
Відповідно до виставлених рахунків Відповідач повинен був відшкодувати витрати, пов'язані із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території в розмірі 7327,79грн.
Таким чином, суд вважає, що у Відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 6 141, 78 грн., витрат, пов'язаних із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території на суму 7 327, 79 грн., а всього 13 469, 57 грн.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,4грн. покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЯТБ», (Код ЄДРПОУ 21284125) на користь Публічного акціонерного товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», (Код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за Договором оренди № 09/14- 148/7/21 нерухомого майна від 01.03.2021 року по орендній платі в розмірі 6 141, 78 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат, пов'язаних із утриманням Об'єкту оренди та прибудинкової території в розмірі 7 327, 79 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов