65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2355/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Приватного акціонерного товариства “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» (вул. Приходька, 66, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11602)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» (вул. Михайла Комарова, 10, м. Одеса, 65101)
про стягнення 916542,74 грн,
Приватне акціонерне товариство “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 916542,74 грн, з яких: основний борг в сумі 889000,00 грн; 3% річних в сумі 7891,40 грн; інфляційні втрати в сумі 19651,34 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину ухилення відповідача від повернення позивачу суми переплати за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2023 № 43/ЕЕС-2023 після його розірвання.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2355/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи
28.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 43/ЕЕС-2023 (а.с. 6-11, т.1), згідно з п. 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні до цього договору.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в комерційній пропозиції.
Згідно з п. 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця.
За умовами п. 5.8. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у комерційній пропозиції, який не може бути меншим 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем або протягом 3 (трьох) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Відповідно до п. 5.9. договору у випадку переплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії, сума переплати зараховується як авансовий платіж за спожиту електричну енергію в наступних періодах або повертається на поточний рахунок споживача за його письмовою вимогою протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання такої вимоги, за умови наявності узгодженого акту звіряння взаємних розрахунків.
Згідно з п. 14.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, а у частині проведення розрахунків та виконання фінансових зобов'язань договір діє до повного здійснення розрахунків. Якщо споживач не відправив постачальнику у строк, не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору, повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік за тими самими умовами.
Відповідно до п. 14.7. договору зміни, доповнення та розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено цим договором або чинним законодавством. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами та мають юридичну силу за умов, якщо вони оформлені письмово, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (за наявності).
Додатком № 1 до договору є комерційна пропозиція (а.с. 11-зворотна сторінка - 12, т.1), в якій сторони погодили, що оплату заявленого до споживання у розрахунковому періоді обсягу електроенергії споживач здійснює плановими платежами та остаточним розрахунком по факту споживання. За умовами комерційної пропозиції строк дії визначено до 31.12.2023, а період дії комерційної пропозиції - з 01.08.2023 до 31.12.2023.
Як вбачається з наявного у справі підписаного між сторонами акту звірки (а.с. 26-зворотна сторінка, т.1), станом на 03.01.2025, дебетове сальдо на користь позивача за вищевказаним договором становило 2793668,47 грн. Далі, відповідно до даних цього акту звірки та наявних у справі платіжних інструкцій (а.с. 22-23, т.1), позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти за купівлю електричної енергії на суму 13522203,53 грн.
Згідно з актом купівлі-продажу електричної енергії № 0502325011 (а.с. 16, т.1), у січні 2025 відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято електричну енергію на суму 14324554,39 грн, що також відображено у акті звірки. Таким чином, сума переплати позивачем за договором у січні 2025 року склала 1991317,61 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та визнається відповідачем у вищевказаному акті звірки.
В цей же час, 10.01.2025 відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 54/02-2025 (а.с. 24, т.1), в якому повідомлено про злиття - об'єднання Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА".
20.01.2025 між позивачем та відповідачем було укладено угоду про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2023 № 43/ЕЕС-2023 (а.с. 25, т.1), згідно з якою останні дійшли згоди розірвати договір 31.01.2025. Сторони визначили, що з моменту розірвання договору, зобов'язання сторін в частині постачання (споживання) електричної енергії за договором припиняються. У частині оплати договірні відносини зберігають свою чинність до здійснення повних взаєморозрахунків між сторонами.
10.02.2025 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 111 (а.с. 30, т.1) про повернення ПрАТ “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» надлишково сплачених грошових коштів за договором, у зв'язку з його розірванням.
Як свідчать наявні у справі платіжні інструкції (а.с. 27-29, т.1), у лютому 2025 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 1102317,61 грн, з призначенням платежу «Повернення кредитної заборгованості за електричну енергію згідно з договором № 43/ЕЕС-2023 від 28.06.2023 та листа № 111 від 10.02.2025». На підтвердження сплати відповідачем інших сум на рахунок позивача матеріали справи доказів не містять.
Отже, станом на цей час відповідачем не повернуто відповідачу переплату за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2023 № 43/ЕЕС-2023 у розмірі 889000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
Далі, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 31-34, т.1), 21.03.2025 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням повернути суму невикористаної попередньої оплати, а 09.05.2025 позивачем було направлено відповідачу відповідну претензію за адресою місцезнаходження товариства.
Оскільки відповідач не задовольнив претензію позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Так, у цій справі позивач, окрім основного боргу у розмірі 889000,00 грн, нарахував та заявив до стягнення з відповідача (а.с. 2-зворотна сторінка, т.1) 3% річних в сумі 7891,40 грн (за період з 01.03.2025 по 16.06.2025) та інфляційні втрати в сумі 19651,34 грн (за період березень-квітень 2025 року).
Відповідачем суду контррозрахунку не подано.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позиція суду
Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.06.2023 № 43/ЕЕС-2023, який, за згодою сторін, припинив свою дію після 31.01.2025 в частині постачання (споживання) електричної енергії, проте продовжує діяти в частині правовідносин сторін, які стосуються оплати, до повного їх виконання.
Судом встановлено, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату за поставку електроенергії у січні 2025 року у розмірі, який є більшим, ніж вартість фактичного споживання, а станом на цей час, відповідачем не повернуто за вимогою позивача частину переплати у розмірі 889000,00 грн.
Так, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (такий висновок був викладений у постанові ВП ВС від 02.09.2020 у справі № 918/631/19).
Отже, оскільки відповідач безпідставно ухиляється від повернення позивачу суми переплати у розмірі 889000,00 грн, а також враховуючи, що відповідач не спростував при розгляді цієї справи обставини наявності заборгованості перед позивачем у вищевказаному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині слід задовольнити.
Водночас, у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і три проценти річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
При цьому, у силу положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, умови договору від 28.06.2023 № 43/ЕЕС-2023 визначають порядок та строк для повернення відповідачем позивачу суми переплати, а саме за письмовою вимогою позивача протягом 5 банківських днів після її отримання відповідачем та за умов наявності узгодженого акту звірки.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний акт звірки сторін, яким визнана обставина наявності переплати, а також лист позивача від 10.02.2025 № 111 з вимогою про повернення відповідної суми. Оскільки відповідач не спростував обставини отримання цього листа та 14.02.2025 здійснив перший платіж з повернення частини переплати з посилання на вищевказаний лист, суд дійшов висновку, що визначений позивачем початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з 01.03.2025 відповідає умовам договору та нормам законодавства. Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 2-зворотна сторінка, т.1), суд встановив його арифметичну вірність, при цьому відповідачем розрахунок позивача не спростований.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» до Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» слід задовольнити повністю, а саме стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 889000,00 грн, 3% річних в сумі 7891,40 грн та інфляційні втрати в сумі 19651,34 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов позивачем поданий в електронній формі через систему «Електронний суд», судовий збір з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в сумі 10998,51 грн.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» (вул. Михайла Комарова, 10, м. Одеса, 65101, код ЄДРПОУ 44207632) на користь Приватного акціонерного товариства “МАЛИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА-ВАЙДМАНН» (вул. Приходька, 66, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11602, код ЄДРПОУ 00278735) борг в сумі 889000 грн 00 коп, 3% річних в сумі 7891 грн 40 коп, інфляційні втрати в сумі 19651 грн 34 коп та судовий збір в сумі 10998 грн 51 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10 вересня 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля