65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"10" вересня 2025 р. Справа № 916/3660/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3755/25 від 05.09.2025), у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кістол Любові Григорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача-1: Теплицького сільського споживчого товариства (68421, Одеська обл., Болградський р-н, с. Теплиця, вул. Центральна, буд. 133, код ЄДРОПОУ 01706185),
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ),
про стягнення 201528,25 грн,
Фізична особа-підприємець Кістол Любов Григорівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Теплицького сільського споживчого товариства та ОСОБА_1 , в якій просить суд:
1) Визнати протиправною бездіяльність Теплицького сільського споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01706185 в особі Кічук Олени Дмитрівни щодо не прийняття, не реєстрації та не розгляду заяви про продовження строків оренди Договорів № 14, № 15, № 16, № 17 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року від 29 жовтня 2020 року, щодо не прийняття рішення про продовження строків Договорів оперативної оренди об'єктів нерухомого майна від 01 вересня 2020 року № 14, № 15, № 16, № 17, щодо не укладення нових договорів на тих самих умовах терміном на один календарний рік, що попередньо було домовлено та зазначено в заяві про продовження строків оренди Договорів № 14, № 15, № 16, № 17 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року від 29 жовтня 2020 року;
2) Визнати Договори оперативної оренди об'єктів нерухомого майна № 14 від 01 вересня 2020 року, № 15 від 01 вересня 2020 року, № 16 від 01 вересня 2020 року, № 17 від 01 вересня 2020 року продовженими в порядку ст. 764 Цивільного кодексу України з дня набрання законної сили судового рішення у справі, на один календарний рік та на тих самих умовах, з підстав попередньої домовленості, що підтверджується зазначеним терміном у заяві про продовження строків оренди Договорів № 14, № 15, № 16, № 17 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року від 29 жовтня 2020 року;
3) Визнати протиправним дії Кічук Олени Дмитрівни щодо перешкоджання підприємницькій діяльності, перешкоджання у користуванні приміщеннями, незаконного виселення з орендованих приміщень, щодо незаконного заволодіння та привласнення чужого (мого) майна, чим було мені завдано матеріальних збитків на суму 3946165,10 грн. та матеріальну шкоду на суму 500000 грн;
4) Зобов'язати Теплицьке сільське споживче товариство, код ЄДРПОУ 01706185 винести на розгляд та розглянути заяву про продовження строків оренди Договорів № 14, № 15, № 16, № 17 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року від 29 жовтня 2020 року, прийняти рішення про продовження строків Договорів оперативної оренди об'єктів нерухомого майна від 01 вересня 2020 року № 14, № 15, № 16, № 17 на тих самих умовах терміном на один календарний рік, що попередньо було домовлено та зазначено в заяві про продовження строків оренди Договорів № 14, № 15, № 16, № 17 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року від 29 жовтня 2020 року після набрання законної сили судового рішення у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 справу № 916/3660/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Приписами ст. 12 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» та ст. 10 ГПК України встановлено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Частинами 1, 6 ст. 13 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
З матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою. Водночас деякі додатки (письмові докази), які за формою є документами правового характеру та посвідчують обставини виникнення спірних правовідносин, зокрема копії інвентаризаційних описів на 19 аркушах (додатки до позову № 21, 22, 23) складені російською мовою та подані без перекладу на українську мову.
Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України “Про нотаріат» нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Відповідно до ст. 79 Закону України “Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», суд інформує, що докази надані до заяви повинні бути викладені державною (українською) мовою.
З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної», статті 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», статті 10 ГПК України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 6 немайнових вимог та 1 майнову вимогу про стягнення матеріальних збитків у розмірі 3946165,10 грн та матеріальну шкоду у розмірі суму 500000,00 грн.
За розрахунком суду, сума сплаченого судового збору за подання цієї позовної заяви має становити 84860,48 грн (немайнові вимоги 18168,00 грн + майнова вимога 66692,48 грн), виходячи з такого.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України “Про судовий збір» № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028,00 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1059800,00 грн.
Суд зазначає, що з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлено 6 немайнових вимог, за які сума сплаченого судового збору повинна становити 18168,00 грн та одну майнову вимогу про стягнення матеріальних збитків на суму 3946165,10 грн та матеріальну шкоду на суму 500000 грн, за яку сума сплаченого судового збору повинна становити 66692,48 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено лише 3028,00 грн судового збору.
Отже, позивач за подання цього позову, з урахування заявлених позовних вимог, має доплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 81832,48 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтею 13 Закону України “Про поштовий зв'язок» встановлено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа із зазначенням номеру поштового відправлення, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача.
Як встановлено судом, матеріали позовної заяви, що надійшли до суду 05.09.2025 за вх. № 3755/25, не містять належних доказів відправлення відповідачам копії позовної заяви з додатком, оскільки відсутній лист опису вкладення у цінний лист (Форма 107).
Таким чином, відсутність доказів відправки, унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданим документами відповідачам.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що у поданій позовній заяві позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачів.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява, серед іншого, має містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
За змістом частин 6, 7 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Отже, положення ст. 162 ГПК України покладають на позивача обов'язок при поданні позовної заяви надати суду не тільки розрахунок витрат, які останній вже поніс у зв'язку з поданням позову, а ще надати розрахунок витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи. При цьому, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, визначення позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, має значення при вирішенні судом питання розподілу судових витрат між сторонами за результатами вирішення спору по суті.
Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, відповідно до п. 8, ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дослідивши текст позовної заяви, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги перелічені вище за текстом, згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно абз. 2 ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 № 144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Судом встановлено, що додані позивачем документи та докази до матеріалів позовної заяви виявились не засвідчені належним чином, а саме відсутні ініціали та прізвище особи яка засвідчує копію, а також дата засвідчення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України),а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) Кічук Олени Дмитрівни.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) Кічук Олени Дмитрівни.
Недотримання приписів ст. 162, ст. 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви фізичної особи-підприємця Кістол Любові Григорівни без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Кістол Любові Григорівни (вх. № 3755/25 від 05.09.2025) залишити без руху.
2. Фізичній особі-підприємцю Кістол Любові Григорівній, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду та надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 81832,48 грн.
3. Повідомити фізичну особу-підприємця Кістол Любов Григорівну, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 10.09.2025.
Суддя Нікітенко С.В.