125/51/25
2/125/18/2025
10.09.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Позивач мотивувала свої вимоги тим, що вона працювала на бухгалтерських посадах у Державному підприємстві «Барський спиртовий комбінат» у періоди з 1994 року по 03 березня 2023 року. З листопада 2020 року позивачу не виплачувалася заробітна плата. 03.03.2023 ОСОБА_1 звільнилася з посади бухгалтера. В день звільнення відповідач не провів відповідні розрахунки та не виплатив заробітну плату позивачу. Погашення заробітної плати позивачу підприємством було здійснено 27.03.2024 р. Однак, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати, позивачу не було нараховано та не було виплачено.
Позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» на її користь 40 656,11 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Чубар О.В. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» адвокат Шевцова Ю.В. позов не визнала, заперечила проти його задоволення. У відзиві на позовну заяву зазначила, що Наказом Фонду державного майна України від 18.12.2023 року № 2250 «Про припинення юридичної особи - Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» шляхом ліквідації серед іншого, відкрито ліквідаційну процедуру Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат». Згідно пункту 6.4. Договору купівлі-продажу від 14.04.2023 року, ТОВ «ДЖАННІ» взяло на себе зобов'язання: - Погасити протягом шести місяців борги ДП«БАРСЬКИЙ СПИРОВИЙ КОМБІНАТ» із заробітної плати перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до покупця права власності на ЄМК; - Не звільняти працівників ДП «БАРСЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ» з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України), протягом шести місяців. Дата переходу права власності на ЄМК ДП «БАРСЬКИЙ СПИРТКОМБІНАТ» -10.10.2023. На виконання п. 6.4.1. Договору купівлі-продажу від 14.04.2023 року ТОВ «ДЖАННІ» погасило заборгованість із заробітної плати перед всіма працівниками ДП «БАРСЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ», яка існувала станом на 10.10.2023 - дату переходу до покупця права власності на ЄМК, з одночасною сплатою до бюджету усіх відповідних зобов'язань, що пов'язані з нарахуванням заробітної плати (повністю погашено заборгованість з єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 ст. 3 ЦКУ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
Згідно даних ДП «Барський спиртовий комбінат» ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера і відповідно до наказу №01-к 03.03.2023 року на підставі ст. 36 КЗпПУ її було звільнено за згодою сторін та здійснено розрахунок. Позивач посилається на пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», а саме: «Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.» При цьому до матеріалів справи позивачем надано розрахунок нарахування заробітної плати за період з 1 листопада 2020 року по 3 березня 2023 року, де зазначена заборгованість з заробітної плати з помісячною розшифровкою нарахованої заробітної плати. На підтвердження обізнаності позивача з сумами нарахованої заробітної плати свідчить також посада, яку обіймала і з якої звільнялась бухгалтер підприємства ОСОБА_1 .
Таким чином, саме позивач ОСОБА_1 була зобов'язана здійснити нарахування заробітної плати всім працівникам ДП «Барський спирткомбінат», повідомлення працівників про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати) на час звільнення 03.03.2023 року. Під час звільнення в березні 2023 року позивач продовжувала виконувати обов'язки бухгалтера з розрахунків з заробітної плати підприємства, в т.ч. повідомлення працівників про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати), що позбавляє позивача права посилатись на необізнаність з сумами нарахованої заробітної плати при звільненні.
Крім того, ст. 233 КЗпП України визначає строки, в межах яких є можливим судовий захист трудових прав, ці строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Наслідком пропуску таких строків є відмова у задоволенні позову, тобто відмова у наданні судового захисту.
Враховуючи, що з дати звільнення 3 березня 2023 року до дати звернення з позовом до суду 09.01.2025 року у позивача сплинув тримісячний строк на звернення до суду з відповідною вимогою (3 червня 2023 року), у позові має бути відмовлено. Просила відмовити у позові ОСОБА_1 у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 у періоди з 01 серпня 1994 року по 03 березня 2023 року працювала на бухгалтерських посадах Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат». Вказане підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 , довідкою ДП «Барський спиртовий комбінат» № 11 від 03.04.2023 року.
Згідно до копії наказу від 03.03.2023 № 01-к ОСОБА_1 було звільнено з посади бухгалтера за угодою сторін ( п.1 ст. 36 КЗпП України). У день звільнення відповідачем не було проведено з нею остаточний розрахунок та не сплачено усіх належних до виплати грошових коштів. Погашення заробітної плати підприємством було здійснено 27 березня 2024 року, що підтверджується повідомленням ДП «Барський спиртовий комбінат».
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ст.1-4 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Заборгованість по заробітній платі утворилась з листопада 2020 року по березень 2023 року, та була виплачена 27 березня 2024 року, що сторонами не оспорюється.
Позивач просила стягнути компенсацію за період з листопада 2020 року по березень 2023 року у розмірі 40656,11 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, з яким суд погоджується, та перевіривши розрахунок.
Однак, відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 233 КЗпП України).
Норми статті 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
КЗпП України набув чинності з 01 червня 1972 року. Приписами статті 233 КЗпП України врегульовані строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, у тому числі 01 серпня 2001 року внесено зміни у статтю 233 КЗпП України та встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, національне законодавство у статті 233 КЗпП України з серпня 2001 року до 19 липня 2023 року містило окреме положення про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тому суд вважає, що до вимоги про компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з листопада 2020 року по липень 2022 року, у редакції норми частини другої статті 233 КЗпП України до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. А до вимог щодо компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з серпня 2022 року по березень 2023 року - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Вказана правова позиція зазначена у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 (реєстр. № 120426317).
За таких обставин до стягнення з Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» на користь ОСОБА_1 підлягає компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 37 980,74 грн. за період з листопада 2020 року по липень 2022 року, у редакції норми частини другої статті 233 КЗпП України до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX. В позові за період з серпня 2022 року по березень 2023 року слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати задоволені на загальну суму 37 980,74 грн. то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
На підставі ст. ст. 115, 233 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 279, 352, 430 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 37 980,74 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) гривень (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Державне підприємство «Барський спиртовий комбінат», ЄДРПОУ 00376372, місце знаходження: 23000, Вінницька область, Жмеринський район, м. Бар, вул. Б.Хмельницького, 34
Суддя: