65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4098/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом: Антимонопольного комітету України
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА"
про стягнення 548 454 440 грн
за участю представників
від позивача - Данилов К.
від відповідача - не прибули
Антимонопольний комітет України звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" про стягнення 548454440грн, з яких - штрафу у розмірі 274 227 220 грн, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 17.03.2021р. №151-р у справі №126-26.13/104-18, та пені у розмірі 274227220грн.
Ухвалою від 25.09.2023 (суддя Рога Н.В.) відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12.10.2023.
Суд направив 25.09.2023 ухвалу на електронну пошту відповідача krutenkoden@gmail.com.
10.10.2023 у встановлений строк відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач, зокрема, зазначає, що відповідно Рішення № 151- р і матеріали справи АМКУ не містять доказів продовження Товариством вчинення цінового зловживання монопольним становищем у 2017-2020 роках. Як зазначено вище АМКУ в Рішенні № 151-р притягнув ТОВ «Тедіс Україна» до відповідальності за продовження вчинення порушення у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Відповідач також заперечує проти періодів нарахування пені у розмірі 274 227 220 гривен.
17.10.2023 позивач подав відповідь на відзив.
Крім того, суд відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ухвалою від 21.09.2023, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023.
Ухвалою від 29.12.2023, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції від 21.02.2024, суд повернув зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" до Антимонопольного комітету України.
Протокольною ухвалою від 12.10.2023р. відкладено підготовче засідання на 17.10.2023р. Протокольною ухвалою від 17.10.2023р. відкладено підготовче засідання на 14.11.2023р. Протокольною ухвалою від 14.11.2023р. відкладено підготовче засідання на 07.12.2023р.
Підготовче засідання у справі №916/4098/23, призначене на "07" грудня 2023 р. о 16:30, не відбулося у зв'язку з хакерською атакою на інформаційні (автоматизовані), електронні комунікаційні мережі і ресурси Господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 08.12.2023р. призначено підготовче засідання на 02.01.2024р.
Ухвалою суду від 02.01.2024р. відкладено підготовче засідання на 16.11.2024р.
Ухвалою суду від 16.11.2024р. відкладено підготовче засідання на 08.02.2024р.
Ухвалою від 18.01.2024 суд зупинив провадження у справі у зв'язку з витребуванням матеріалів справи апеляційною інстанцією.
Після повернення справи, ухвалою від 28.02.2024 суд поновив провадження та призначив підготовче засідання на 19.03.2024.
Ухвалою суду від 19.03.2024р. відкладено розгляд справи на 02.04.2024р.
Протокольною ухвалою від 02.04.2024 відкладено підготовче засідання на 09.04.2024.
Ухвалою від 09.04.2024 суд зупинив провадження у справі №916/4098/23 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" про стягнення штрафу у розмірі 274 227 220 грн та пені у розмірі 274 227 220 грн згідно рішення Антимонопольного комітету України від 17.03.2021р. №151-р у справі №126-26.13/104-18, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1002/24 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" про зобов'язання виконати п. 6 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016р. №551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет); зобов'язання ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" виконати п. 8 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016р. №551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет, та умов, що їм сприяють.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 скасовано ухвалу від 09.04.2024, справу повернуто для розгляду.
Ухвалою від 11.06.2024 призначено підготовче засідання на 11.07.2024, в якому оголошено перерву до 12.07.2024.
Ухвалою від 12.07.2024 суд зупинив провадження у справі №916/4098/23 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" про стягнення штрафу у розмірі 274 227 220 грн та пені у розмірі 274 227 220 грн, до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023р. у справі №910/8122/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування Рішення Антимонопольного комітету України від 17.03.2021р. №151-р у справі №126-26.13/104-18.
Постановою апеляційної інстанції від 12.11.2024 скасовано ухвалу від 12.07.2024, справу повернуто для розгляду.
Ухвалою від 20.11.2024 підготовче засідання призначено на 10.12.2024.
Ухвалою від 10.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 24.12.2024.
Потім розгляд справи відкладено на 09.01.2025, 23.01.2025, 14.02.2025, 11.03.2025 та 14.03.2025.
14.03.2025 відповідач подав заяву про відвід судді. Ухвалою від 17.03.2025 суд визнав заяву про відвід судді необгрунтованою і заявлено про самовідвід судді Роги Н.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу від 17.03.2025 справу передано на розгляд судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 18.03.2025 суд прийняв справу до свого провадження і призначив підготовче засідання на 16.04.2025.
В засіданні оголошено перерву до 30.04.2025.
Ухвалою від 30.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.06.2025.
Ухвалою від 04.06.2025 відкладено розгляд справи на 17.06.2025.
Крім того, ухвалою від 04.06.2025 повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ЛІДЕРТАНО ХОЛДІНГС ЛТД.
Ухвалою від 17.06.2025 провадження у справі зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.06.2025.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 залишено без змін ухвалу від 04.06.2025, справу повернуто до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою від 29.08.2025 суд поновив провадження та призначив судове засідання на 10.09.2025.
Відповідач в засідання 10.09.2025 не прибув. Представник відповідача - адвокат Волкова М. подала 04.09.2025 клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому процесі.
Суд відмовив 10.09.2025 в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не позбавлений права направити іншого свого представника в засідання - Бараш М.Я.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Антимонопольний комітет України (далі - Комітет, Позивач), розглянувши матеріали справи № 126-26.13/104-18 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (ідентифікаційний код 30622532) (далі - ТОВ «Тедіс Україна», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 17.03.2021 № 151-р (далі - Рішення № 151-р), яким визнано, що ТОВ «Тедіс Україна» вчинило порушення, передбачене п. 4 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді виконання рішення Комітету від 16.12.2016 № 551-р не в повному обсязі, а саме:
- виконання не в повному обсязі зобов'язань згідно з пунктом 6 резолютивної частини рішення, оскільки не усунено причин виникнення і не припинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (у тому числі не розробено та не застосовувано прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення під час здійснення дистрибуції та реалізації сигарет);
- виконання не в повному обсязі зобов'язань згідно з пунктом 7 резолютивної частини рішення, оскільки в періоди 01.06.2017 - 15.06.2017, 10.02.2018 - 15.02.2018, 20.06.2018 - 11.10.2018 та 11.09.2020 - 10.10.2020 не направлено на електронну адресу Комітету ([конфіденційна інформація]@amcu.gov.ua) інформації у форматі EXCEL (за формою, що є додатком 2 до рішення Комітету від 16.12.2016 № 551-р) стосовно 10 (десяти) найбільших за обсягами реалізації артикулів, цін закупівлі та реалізації сигарет, встановлених: у власній роздрібній мережі, для суб'єктів господарювання, що мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, для суб'єктів господарювання, що мають ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
- невиконання зобов'язань згідно з пунктом 8 резолютивної частини рішення, оскільки не усунено причин виникнення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють.
За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 274 227 220 (двісті сімдесят чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Копія Рішення № 151-р була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 26.03.2021 № 126-26.13/03-4756 та отримана Відповідачем 01.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303513784646.
Отже, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням № 151-р, закінчився 01.06.2021.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідач оскаржив Рішення № 151-р до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (далі - Суд першої інстанції) від 27.05.2021 відкрито провадження у справі № 910/8122/21 за позовом ТОВ «Тедіс Україна» до Комітету про визнання недійсним Рішення № 151-р.
Рішенням Суду першої інстанції від 19.07.2022 у справі № 910/8122/21 позов ТОВ «Тедіс Україна» задоволено. Визнано недійсним та скасовано Рішення № 151-р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (далі - Суд апеляційної інстанції) від 29.08.2022 витребувано у Суду першої інстанції матеріали справи № 910/8122/21.
Ухвалою Суду апеляційної інстанції від 03.10.2022 у справі № 910/8122/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комітету на зазначене рішення Суду першої інстанції.
Постановою Суду апеляційної інстанції від 16.03.2023 у справі № 910/8122/21 апеляційну скаргу Комітету задоволено, зазначене рішення Суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким ТОВ «Тедіс Україна» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Верховного Суду (далі - Суд касаційної інстанції) від 03.07.2023 у справі № 910/8122/21 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Тедіс Україна» на зазначену постанову Суду апеляційної інстанції.
Постановою Суду касаційної інстанції від 03.08.2023 у справі № 910/8122/21 касаційну скаргу ТОВ «Тедіс Україна» залишено без задоволення, а зазначену постанову Суду апеляційної інстанції - без змін.
Отже, Рішення № 151-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 151-р.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу;
- нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
У п. 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що абз. 3 - 5 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Таку ж правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Отже, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 151-р, зупинялось з 27.05.2021 до 19.07.2022 (розгляд справи № 910/8122/21 Судом першої інстанції), з 29.08.2022 до 16.03.2023 (розгляд справи № 910/8122/21 Судом апеляційної інстанції) та з 03.07.2023 до 03.08.2023 (розгляд справи № 910/8122/21 Судом касаційної інстанції).
Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 151-р, обчислюється таким чином.
Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:
- з 17.03.2023 (наступний день після прийняття Судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/8122/21) по 02.07.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали Судом касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження у справі № 910/8122/21);
- з 04.08.2023 (наступний день після прийняття Судом касаційної інстанції постанови у справі № 910/8122/21) по 10.08.2023 включно (день, до якого розраховано пеню).
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 115 днів.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:
274 227 220 х 1,5 % = 4 113 408,30 гривень, де 274 227 220 гривень - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 151-р;
1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
За 115 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 4 113 408,30 х 115 = 473 041 954,50 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.
Отже, розмір пені становить 274 227 220 гривень.
Отже загальна сума заборгованості становить: 274 227 220 + 274 227 220 = 548 454 440 гривень, де 274 227 220 - сума штрафу, накладеного Рішенням № 151-р; 274 227 220 - розмір пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ч. 7 та 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та п. 3 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.
Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.
У відзиві відповідач зазначає, що «….Відповідно Рішення № 151- р і матеріали справи АМКУ не містять доказів продовження Товариством вчинення цінового зловживання монопольним становищем у 2017-2020 роках. Як зазначено вище АМКУ в Рішенні № 151-р притягнув ТОВ «Тедіс Україна» до відповідальності за продовження вчинення порушення у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку…».
Разом з тим, предметом розгляду справи № 916/4098/23 є стягнення штрафу накладеного рішенням Комітету 17.03.2021 № 151-р (далі - Рішення № 151-р), у справі про порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а також стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу.
При цьому, частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.03.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.08.2023 у справі 910/8122/21, відмовив ТОВ «Тедіс Україна» у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування Рішення № 151-р.
Отже, Рішення № 151-р є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, але не виключно у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/14222/17, відповідно до якої «…вирішуючи спір про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення АМК, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення АМК господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. ОДНАК господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено ПІСЛЯ закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку ВИКЛЮЧАЄ можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
З огляду на відповідні законодавчі приписи, з'ясувавши, що Рішення АМК недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося, не скасовувалося та є чинним, а, отже, обов'язковим до виконання, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог…».
Як зазначалось Комітетом в позовній заяві та підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні статей 76-78 ГПК України, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням № 151-р, закінчився 01.06.2021, а отже заперечення Відповідача по суті прийнятого Комітетом рішення заявлено після встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строку, що виключає можливісті перевірки законності та обґрунтованості зроблених Комітетом висновків.
Таким чином, Відповідачем не спростовано, а Комітетом доведено що Рішення № 151-р є чинним, а отже є обов'язковим до виконання відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», тому позовні вимоги Комітету про стягнення штрафу у розмірі 274 227 220 гривень засновані на законі та підлягають задоволенню господарським судом Одеської області.
Також Відповідач заперечує проти періодів нарахування пені у розмірі 274 227 220 гривень.
Відповідач зазначає, що «….нарахування пені за 115 днів прострочення сплати - здійснено Комітетом безпідставно, з порушенням приписів статті 56 Закону, використовуючи принцип аналогії, а не норми законів, та без врахування Постанови Пленуму ВГСУ №15 щодо зупинення нарахування пені на період розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення АМКУ та/ або відповідного рішення (постанови) господарського суду…».
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У застосуванні приписів статті 56 Закону «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що абзацами 3-5 частини п'ятої зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).
Таким чином, безпідставним є твердження Товариства, що визначений частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строк переривався або зупинявся на час оскарження Рішення № 151-р.
Підтримуючи зазначені правові позиції, Верховний Суд 16.06.2022 у справі № 917/530/21 черговий раз наголосив на тому, що «…тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Відповідно до частини п'ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене)….».
Таким чином, в позовній заяві Комітет відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» та усталеній правовій позиції Верховного Суду визначив період нарахування пені за прострочення сплати штрафу, а саме:
- з 17.03.2023 (наступний день після прийняття Судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/8122/21) по 02.07.2023 включно (день, який передував винесенню ухвали Судом касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження у справі № 910/8122/21);
- з 04.08.2023 (наступний день після прийняття Судом касаційної інстанції постанови у справі № 910/8122/21) по 10.08.2023 включно (день, до якого розраховано пеню).
В свою чергу, заперечення Відповідача суперечать згаданим висновками Верховного Суду щодо застосування статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції, а отже не спростовують заявлених Комітетом позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги Комітету про стягнення з ТОВ «Тедіс України» штрафу у розмірі 274 227 220 гривень та пені у розмірі 274 227 220 гривень узгоджуються з положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції», правовими висновками Верховного Суду та підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні статей 76-78 ГПК України, а Відповідачем не спростовано доводи Комітету.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (просп. Шевченка, буд. 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532) штраф у розмірі 274 227 220 (двісті сімдесят чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень та пеню у розмірі 274 227 220 (двісті сімдесят чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100. 3. Видати та направити Антимонопольному комітету України (стягувачу) наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» штрафу у розмірі 274 227 220 (двісті сімдесят чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень та пені у розмірі 274 227 220 (двісті сімдесят чотири мільйони двісті двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» (просп. Шевченка, буд. 4-А, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 30622532) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 751 520 (сімсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 вересня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова