10 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1307/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 12686/25 від 05.09.2025 р.) Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, Одеська область, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) про видачу судового наказу щодо стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зелені Кошари СГІ-НЦНС (55276, Миколаївська область, Первомайський район, с. Зелені Кошари, код ЄДРПОУ 20877828) грошових коштів у загальній сумі 10622,89 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою (вх. №12686/25 від 05.09.2025) про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зелені кошари» СГІ-НЦНС грошових коштів у загальній сумі 10622,89 грн., з яких сума основного боргу - 7142,00 грн., індекс інфляції - 2785,28 грн., 3 % річних - 695,61 грн. Заяву обґрунтовано неналежним виконанням ДП «ДГ «Зелені Кошари» СГІ - НЦНС» умов договору купівлі-продажу №7 від 15.02.2022, а саме зобов'язання щодо оплати за товар у розмірі 7142,00 грн., отриманий згідно з видатковою накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №20 від 22.03.2022, у зв'язку з чим за порушення виконання грошового зобов'язання заявником відповідно до положень ст. 625 ЦК України нараховано ДП «ДГ «Зелені Кошари» СГІ - НЦНС» 3% річних та інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
В ч. 1 ст. 150 ГПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 ГПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 ст. 150 ГПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України “Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Такої позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).
Так, зі змісту заяви (вх. №12686/25 від 05.09.2025) про видачу судового наказу вбачається, що заявником в якості боржника вказано «Державне підприємство «Дослідне господарство «Зелені Кошари» СГІ - НЦНС (код ЄДРПОУ 20877828) за місцезнаходженням 55276, Миколаївська область, Первомайський район, с. Зелені Кошари. Водночас, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним ідентифікаційним кодом боржника за параметром пошуку код ЄДРПОУ « 20877828» в ЄДР зазначено, що повним найменуванням зазначеної юридичної особи є «Державне підприємство «Дослідне господарство «Зелені Кошари» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення». Отже, заявником не дотримано приписів п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України, оскільки ним не зазначено повного найменування боржника.
Судом також встановлено, що заявником на підтвердження сплати судового збору подано до суду платіжну інструкцію №315 від 21.08.2024 на суму 302,80 грн. Відповідно до інформації з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судовий збір, що сплачений заявником згідно платіжної інструкції №315 від 21.08.2025 на суму 302,80 грн., був зарахований по іншій господарській справі №915/1021/24, в межах якої заявник також звертався з аналогічною заявою про видачу судового наказу з боржника. При цьому ухвалою Господарського суду Миколаївської від 30.08.2024 у справі №915/1021/24 було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 143532,00 грн.
Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 151 ГПК України, сплачений заявником судовий збір за подачу заяви про видачу судового наказу у справі № 915/1021/24 не може бути зарахований за подачу заяви про видачу наказу у даній справі № 915/1307/25. В свою чергу, судовий збір за подану заяву про видачу наказу у межах цієї справи мав бути сплачений стягувачем на загальних підставах.
Відтак, суд доходить висновку про ненадання заявником належних доказів сплати судового збору за подану заяву у встановленому законом порядку, чим порушено п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі Селекційно-генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення судового наказу про стягнення заборгованості на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 147-150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Селекційно-генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення Державного підприємства «Дослідне господарство «Зелені Кошари» СГІ - НЦНС грошових коштів у загальній сумі 10622,89 грн. (вх. № 12686/25 від 05.09.2025 р.).
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 10.09.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва