ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/5886/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
до Фізичної особи-підприємця Куліковського Олега Валентиновича
про стягнення 9 366,66 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - позивач, КП «Київреклама») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця Куліковського Олега Валентиновича (далі - відповідач, ФОП Куліковський О.В.) про стягнення 9 366,66 грн, з яких: 3 974,40 грн основного боргу, 691,33 грн пені, 15% штрафу у розмірі 596,16 грн, 3 366,18 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 738,59 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 239/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 26.07.2017 в частині оплати передбачених цим правочином платежів у період з 01.06.2018 по 30.06.2019.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/5886/25 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 19.05.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610255133570) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 19.05.2025, який направлявся на адресу ФОП Куліковського О.В.: АДРЕСА_1 , був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до абз. 3 п. 101 Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
26.07.2017 між КП «Київреклама» (далі - Підприємство) та ФОП Куліковський О.В. (далі - Розповсюджувач) був укладений Договір № 239/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, за цим Договором на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів) (далі - Р3), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - право тимчасового користування), за умов повного дотримання Розповсюджувачем цього Договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а Розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок Підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати наданими Розповсюджувачу правами.
Підприємство самостійно здійснює облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється право пріоритету Розповсюджувача та на які Розповсюджувачу надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснює контроль строків дії пріоритету та дозволу, шляхом формування адресних програм та внесення до них змін (п. 3.4. Договору).
Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4.2. Договору, Підприємство зобов'язане формувати рахунки на оплату за право тимчасового користування, інших платежів та компенсації витрат Підприємства на організацію та проведення демонтажу Р3.
Умовами п. 5.2. Договору передбачено, що Розповсюджувач зобов'язаний: не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету (пп. 5.2.3.), у повному обсязі сплачувати штрафи, пеню, у разі прострочення Розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення Розповсюджувачем інших умов цього Договору (пп. 5.2.4.), виконувати інші обов'язки, покладені на Підприємство цим Договором, Порядком та нормами чинного законодавства України (пп. 5.2.15.).
Згідно з п. 6.1. Договору, сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього Договору, згідно встановлених за Розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.
Розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та нараховується Підприємством відповідно до вимог Порядку та умов цього Договору (п. 6.2. Договору).
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.
Розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць (п. 6.7. Договору)
Відповідно до п. 6.8. Договору, плата за право тимчасового користування нараховується Підприємством щомісячно та перераховується Розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок Підприємства, в розмірах, зазначених Підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.
Акт приймання-передачі до Договору, із наведеним в ньому розрахунком плати за право тимчасового користування, підтверджує факт надання права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді (п. 6.9. Договору).
Згідно з п. 6.11. Договору, у разі прострочення термінів сплати, визначених цим Договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів та пені відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
Пунктом 6.12. Договору передбачено, що Розповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, по якому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення щодо надання дозволу.
Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами (п. 6.13. Договору).
Відповідно до п. 6.22. Договору, плата розраховується згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не включає в себе податок на додану вартість, який обчислюється додатково відповідно до вимог чинного законодавства.
Умовами п. 7.2. Договору передбачено, що Підприємство має право застосувати до Розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми; у разі нерозміщення Розповсюджувачем соціальної реклами - штраф у розмірі 500,00 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами.
Підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми (п. 7.3. Договору).
Згідно з п. 7.6. Договору, встановлені цим Договором штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі.
Строк позовної давності стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає три роки та нараховуються протягом всього строку позовної давності (п. 7.7. Договору).
Відповідно до п. 8.1. Договору, цей Договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення Р3, у разі наявності у Розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення цього Договору в цілому.
Цей Договір припиняється внаслідок: скасування (припинення) усіх дозволів, наданих Розповсюджувачу; втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на інші місця пріоритет надано не було; не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством (п. 8.2. Договору).
26.07.2017, керуючись наказом Дозвільного органу № 321 від 22.06.2017 про встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу, між сторонами було підписано Адресну програму та пріоритет № 1 до Договору, згідно з умовами яких, за Розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу (- ів) за адресою (- ами):
1. місце розміщення РЗ (адреса) - Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.300 x 0.400 заг.пл. 0.9200 кв.м., кількість 1, № 63657-17; розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ; дати початку та кінця строку дії пріоритету - 22.06.2017/21.09.2017;
2. місце розміщення РЗ (адреса) - Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.300 x 0.400 заг.пл. 0.9200 кв.м., кількість 1, № 63658-17; розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ; дати початку та кінця строку дії пріоритету - 22.06.2017/21.09.2017.
Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а Розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені Підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з 22.06.2017 в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 ЦК України.
14.02.2018, керуючись наказом Дозвільного органу № 71 від 30.08.2017 про встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу, між сторонами було підписано Адресну програму та пріоритет № 2 до Договору, згідно з умовами яких, за Розповсюджувачем зовнішньої реклами установлено пріоритет на місце (-я) розташування рекламного (-их) засобу (- ів) за адресою (- ами):
1. місце розміщення РЗ (адреса) - Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.300 x 0.400 заг.пл. 0.9200 кв.м., кількість 1, № 63657-17; розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ; дати початку та кінця строку дії пріоритету - 22.09.2017/21.12.2017;
2. місце розміщення РЗ (адреса) - Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.300 x 0.400 заг.пл. 0.9200 кв.м., кількість 1, № 63658-17; розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ; дати початку та кінця строку дії пріоритету - 22.09.2017/21.12.2017.
Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а Розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені Підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з дати продовження строку дії кожного пріоритету, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 ЦК України.
14.02.2018, враховуючи розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 1560 від 06.12.2017 про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, між сторонами було підписано Адресну програму на право тимчасового користування № 3 до Договору, згідно з умовами якої, Розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (- ями) за адресою (- ами):
1. місце розміщення РЗ (адреса) - Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.300 x 0.400 заг.пл. 0.9200 кв.м., кількість 1, № 63657-17; розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ; дати початку та кінця строку дії пріоритету - 06.12.2017/05.12.2022;
2. місце розміщення РЗ (адреса) - Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.300 x 0.400 заг.пл. 0.9200 кв.м., кількість 1, № 63658-17; розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ; дати початку та кінця строку дії пріоритету - 06.12.2017/05.12.2022.
Підприємство зобов'язується нараховувати плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а Розповсюджувач зобов'язується оплатити виставлені Підприємством рахунки у повному обсязі. Права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми, застосовуються до сторін, починаючи з дати продовження строку дії кожного пріоритету, в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 ЦК України.
Дозволи № 63657-17 та 63658-17 на розміщення рекламного засобу надані відповідачу розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 № 1560 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами».
На підставі зазначених дозволів у період з 01.06.2018 по 30.06.2019 відповідач користувався місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, проте оплату за таке користування здійснював не у повному обсязі.
Зокрема, відповідач не оплатив виставлені позивачем у спірний період рахунки № 169126 від 12.06.2018 на загальну суму 441,60 з ПДВ (184,00 грн + 184,00 грн + ПДВ), № 175875 від 12.09.2018 на загальну суму 441,60 з ПДВ, № 180006 від 13.11.2018 на загальну суму 441,60 з ПДВ, № 182338 від 14.12.2018 на загальну суму 441,60 з ПДВ, № 184411 від 14.01.2019 на загальну суму 441,60 з ПДВ, № 186854 від 14.02.2019 на загальну суму 441,60 з ПДВ, № 191259 від 12.04.2019 на загальну суму 441,60 з ПДВ, № 193449 від 14.05.2019 на загальну суму 441,60 з ПДВ та № 195745 від 13.06.2019 на загальну суму 441,60 з ПДВ, та, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 3 974,40 грн, що відображено у Довідці про стан рахунків ФОП Куліковський О.В. з КП «Київреклама» до Договору № 239/17 від 26.07.2017 по рахунка-фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які виписані з 01.06.2018 по 30.06.2019 станом на 01.04.2025.
30.11.2020 та 15.06.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 196-2769/КР та претензією-вимогою № 196-1809/КР про сплату заборгованості у розмірі 3 974,40 грн, проте, вказані вимоги, як вбачається з матеріалів справи, залишені відповідачем без відповіді та виконання.
Спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем, за твердженнями позивача, умов укладеного між сторонами Договору в частині своєчасної оплати за користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, що призвело до виникнення відповідної заборгованості і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Договірні відносини сторін виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № 239/17 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 26.07.2017.
Відповідно до частини першої ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).
Правовідносини, пов'язані із розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві, регулюються Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила розміщення зовнішньої реклами), Порядком розміщення реклами в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253, Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської ради від 05.02.2019 № 207, Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 та іншими нормативними актами України.
Так, згідно з визначенням термінів, наведених у ст. 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною першою ст. 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Положеннями п. 23 та п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 № 1560 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» відповідачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів № 63657-17 та 63658-17, копії яких міститься у матеріалах справи.
Згідно з п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
Підписаними сторонами та скріпленими їх печатками адресними програмами № 1 від 26.07.2017 та № 2 та № 3 від 14.02.2018 підтверджується передання позивачем відповідачу з 26.07.2017 у тимчасове користування місця, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламних вивісок (розміром 2.300 x 0.400) на будинку за адресою: Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 32 у м. Києві.
Адресними програмами сторонами погоджено розмір плати за місяць - 184,00 грн без ПДВ.
Позивачем до позовної заяви долучено виставлені відповідачу помісячно рахунки на оплату за спірний період.
За розрахунками позивача, відповідач повинен сплатити за користування двома місцями розміщення рекламних вивісок у період з 01.06.2018 по 30.06.2019 плату у загальному розмірі 3 974,40 грн (184 грн без ПДВ х 1,2 ПДВ х 2 місця х 9 місяців).
У матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача заперечень з приводу здійсненого позивачем розрахунку плати за користування місцями розміщення рекламних вивісок за спірний період.
Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 6.8. Договору, плата за право тимчасового користування нараховується Підприємством щомісячно та перераховується Розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок Підприємства, в розмірах, зазначених Підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування. Розповсюджувач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету (пп. 5.2.3. п. 5.2. Договору)
Розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць (п. 6.7. Договору)
При цьому, судом враховано умовами п. 6.9. Договору, якими передбачено, що факт надання права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді підтверджує Акт приймання-передачі до Договору із наведеним в ньому розрахунком плати за право тимчасового користування, однак, підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення розповсюджувачем відповідної плати, згідно з положеннями п. 6.3. Договору, є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями. Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами (п. 6.13. Договору).
Адресними програмами сторонами визначено, що відповідач зобов'язується оплатити виставлені позивачем рахунки у повному обсязі.
Розповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, по якому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення щодо надання дозволу (п. 6.12. Договору).
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.06.2018 по 30.06.2019 відповідач на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 № 1560 «Про надання дозволів № 63657-17 та 63658-17 на розміщення зовнішньої реклами» користувався місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, проте оплату за таке користування здійснював не у повному обсязі. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 974,40 грн підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, передбачений п. 7.3. Договору, у розмірі 15% простроченої суми у сумі 596,16 грн та пеню у розмірі 691,33 грн, які розраховані щомісячно за загальний період прострочення з 26.06.2018 по 25.12.2019.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Так, згідно п. 7.2. Договору, Підприємство має право застосувати до Розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Частиною першою ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 частини другої ст. 258 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно з умовами п. 7.7. Договору сторонами погоджений строк позовної давності стягнення штрафних санкцій за цим Договором, який складає три роки та погоджено нарахування штрафних санкцій протягом всього строку позовної давності, тобто 3 роки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем не враховано положеннями ст. 253 ЦК України та частини п'ятої ст. 254 ЦК України у період листопад 2018 року (початок прострочення з 27.11.2018, оскільки 25.11.2018 - неділя) та травень 2019 року (початок прострочення з 28.05.2019, оскільки 25.05.2019 - субота), у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 690,05 грн.
Відповідно до п. 7.3. Договору Підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу, передбачений п. 7.3. Договору, і встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 596,16 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 738,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 366,18 грн, які розраховані щомісячно за загальний період прострочення з 25.06.2018 по 01.04.2025.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами п. 7.2. Договору сторони погодили, що Підприємство має право застосувати до Розповсюджувача три відсотки річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем помилково обрано початок нарахування 3% річних з 25 числа поточного місяця, що є останнім днем строку оплати тимчасового користування, у зв'язку з чим, враховуючи положеннями ст. 253 ЦК України та частини п'ятої ст. 254 ЦК України, судом здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 738,22 грн.
Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат і встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 3 366,18 грн.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куліковського Олега Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (04070, місто Київ, Боричів узвіз, будинок 8; ідентифікаційний код 26199714) 9 365 (дев'ять тисяч триста шістдесят п'ять) грн 01 коп., з яких: 3 974 (три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн 40 коп. основного боргу, 690 (шістсот дев'яносто) грн 05 коп. пені, 3 366 (три тисячі триста шістдесят шість) грн 18 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) грн 22 коп. та 15% штрафу у розмірі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн 16 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 47 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова