ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/7960/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м"ясної і молочної промисловості "УКРНДІМ"ЯСОМОЛПРОМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Груп"
про стягнення 108 543,12 грн
Представники сторін: не викликалися
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м"ясної і молочної промисловості "УКРНДІМ"ЯСОМОЛПРОМ" (далі - Інститут) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Груп" (далі - Товариство) 108 543,12 грн, з яких: 66 120,00 грн - основний борг, 38 646,00 грн - штраф, 711,02 грн - 3% річних, 3 066,10 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди №29 від 01.03.2024 та №29 від 01.03.2025 у частині своєчасного та в повному обсязі справляння плати за найм (оренду) майна у період з грудня 2024 року по травень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
03.07.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 04.07.2025) Інститут подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7960/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Інституту обґрунтованими.
01.03.2024 між Інститутом (за текстом договору - Орендодавець) та Товариством (за текстом договору - Орендар) було укладено договір №29 (далі - Договір №1), за умовами якого:
- пункт 1.1: Орендодавець зобов'язується передати Орендарю за плату у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення: кімната №506 загальною площею 38 м2 (далі - Об'єкт оренди/Об'єкт);
- пункт 1.2: Об'єкт оренди є частиною будівлі, що знаходиться за адресою: 02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15 (далі - Офісний центр);
- пункт 1.3: Переданий Орендареві Об'єкт оренди належить Орендодавцеві на праві приватної власності;
- пункт 1.4: Об'єкт оренди передається Орендареві для розміщення в ньому офісу, з метою здійснення Орендарем господарської діяльності згідно із видами економічної діяльності Орендаря (далі - Цільове використання);
- пункт 2.1: Передача Об'єкта оренди Орендодавцем, прийняття його Орендарем і повернення Об'єкта оренди Орендарем Орендодавцю, оформлюються Актами прийому-передачі. В Актах прийому-передачі вказуються: склад та перелік майна, що передається в оренду, його стан, цільове використання тощо;
- пункт 2.2: Складання і підписання Актів прийому-передачі Об'єкта оренди проводиться уповноваженими представниками Сторін безпосередньо при передачі Об'єкта оренди. Обов'язок по складанню Акта прийому- передачі Об'єкта оренди покладається на Сторону, яка передає Об'єкт оренди відповідно до умов даного Договору. У момент підписання Акта прийому-передачі Об'єкта оренди Орендодавець передає Орендарю ключі від Об'єкта оренди.
- пункт 2.3: Не пізніше останнього дня дії цього Договору, а також у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов'язаний повернути Об'єкт оренди Орендодавцю за Актом прийому-передачі у такому ж стані, який був до укладання даного Договору, без пошкоджень, з урахуванням нормального зносу, звільнити Об'єкт від власного майна та повернути ключі Орендодавцю. Якщо стан Об'єкта оренди не відповідає стану, в якому Об'єкт було передано Орендарю в користування, враховуючи нормальний знос. Орендар зобов'язаний за власний кошт привести його у належний стан або за погодженням з Орендодавцем компенсувати останньому вартість робіт по упорядженню Об'єкта оренди. Вартість робіт визначається Сторонами в Акті прийму-передачі та сплачується Орендарем до моменту виїзду з Об'єкту оренди або в інший узгоджений Сторонами строк. У момент підписання Акта прийому-передачі Об'єкта оренди Орендар повертає Орендарю ключі від Об'єкта оренди;
- пункт 2.4: з моменту підписання Сторонами даного Договору та Акта прийому-передачі Об'єкта оренди, останній вважається належним чином переданий Орендарю. Підписання Акта прийому-передачі не спричиняє передачу Орендарю права власності на Об'єкт оренди. Протягом дії цього Договору, Орендар здійснює лише право користування Об'єктом оренди. При повернені Орендарем Об'єкта оренди Договір припиняється з моменту обопільного підписання Сторонами Акта прийому-передачі Об'єкта оренди;
- пункт 3.2: ціна Орендної плати за один місяць оренди становить 9 880,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 646,67 грн;
- пункт 3.6: платежі по даному Договору вносяться авансовим платежем Орендарем щомісячно до 10 (десятого) числа поточного місяця, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Орендодавця, який зазначений у статті 9 Договору;
- пункт 3.7: Орендар протягом п'яти календарних днів з моменту підписання Сторонами даного Договору та Акта прийому-передачі Об'єкта оренди зобов'язаний здійснити авансовий платіж у розмірі, що відповідає розміру Орендної плати за Об'єкт оренди за перший та останній місяці оренди Об'єкта авансовим платежем. В разі якщо Орендар протягом п'яти календарних днів з моменту підписання цього Договору не вносить авансовий платіж за перший та останній місяці оренди, Договір оренди вважається не укладеним, а майно таким, що не передавалося Орендареві за Актом прийому - передачі. Авансовий платіж за останній місяць є забезпечувальним платежем і гарантією у випадку невиконання протягом дії цього Договору Орендарем своїх обов'язків по оплаті Платежів по Договору (далі - Забезпечення);
- пункт 3.10: Експлуатаційні витрати відшкодовуються окремо від Орендної плати;
- пункт 3.10.1: Загальна ціна Відшкодування Експлуатаційних витрат, становить 2660,00 грн, у т.ч. ПДВ 443,33 грн за місяць;
- пункт 6.2.1: при простроченні будь-якого з Платежів, передбачених статтею 3 Договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 30% від суми простроченого Платежу за кожний місяць прострочення. Орендар зобов'язаний сплачувати ці штрафні санкції на користь Орендодавця на його першу вимогу;
- пункт 5.1: Даний Договір вступає в силу з 01.03.2024 і діє до 28.02.2025. При належному виконанні Орендарем своїх зобов'язань по даному Договору, Орендар має першочергове право на продовження строку дії даного Договору або його переукладення. У зв'язку з цим Орендар не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії даного Договору, направляє Орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про намір продовжити строк дії даного Договору (переукласти його).
01.03.2024 між Сторонами було підписано та скріплено печатками Акт прийому -передачі, яким Інститут передав, а Товариство прийняло у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення: кімната №506 на 5-му поверсі загальною площею 38 м2, розташоване в Офісному центрі за адресою: 02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15.
Після Закінчення строку дії Договору №1 між Сторонами підписано Акт прийому-передачі, за яким Товариство передало, а Інститут прийняв з тимчасового платного користування (оренди) нежитлове приміщення: кімната №506 на 5-му поверсі загальною площею 38 м2, розташоване в Офісному центрі за адресою: 02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15.
Також, 01.05.2024 між Інститутом (за текстом договору - Орендодавець) та Товариством (за текстом договору - Орендар) було укладено договір №29 (далі - Договір №2), предметом якого виступало вищезазанчене нерухоме майно на аналогічних умова, окрім ціни орендної плати за один місяць оренди, яка вже становить 11 020,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 836,67 грн.
Пунктом 5.1. Договору №2 встановлено, що вказаний правочин вступає в силу з 01.03.2025 і діє до 31.12.2025.
01.03.2025 між Сторонами було підписано та скріплено печатками Акт прийому-передачі, яким Інститут передав, а Товариство прийняло у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення: кімната №506 на 5-му поверсі загальною площею 38 м2, розташоване в Офісному центрі за адресою: 02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15.
Надання вказаного нежитлового приміщення в оренду також підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
№ОУ-001025 від 31.12.2024 на суму 12 540,00 грн (за грудень 2024 року);
№ОУ-0000049 від 31.01.2025 на суму 12 540,00 грн (за січень 2025 року);
№ОУ-0000137 від 28.02.2025 на суму 12 540,00 грн (за лютий 2025 року);
№ОУ-0000220 від 31.03.2025 на суму 13 680,00 грн (за березень 2025 року);
№ОУ-0000306 від 30.04.2025 на суму 13 680,00 грн (за квітень 2025 року);
№ОУ-0000389 від 31.05.2025 на суму 13 680,00 грн (за квітень 2025 року), які були підписані уповноваженими представниками Сторін та скріпленими їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
Інститутом було виставлено Товариству рахунки на оплату за користування нерухомим майном та відшкодування експлуатаційних витрат у загальному розмірі 78 660,00 грн: №СФ-0001013 від 01.12.2024 на суму 12 540,00 грн, №СФ-0000046 від 01.01.2025 на суму 12 540,00 грн, №СФ-0000130 від 01.02.2025 на суму 12 540,00 грн, №СФ-0000214 від 01.03.2025 на суму 13 680,00 грн, №СФ-0000302 від 01.04.2025 на суму 13 680,00 грн, №СФ-0000382 від 01.05.2025 на суму 13 680,00 грн.
За спірний період користування предметом оренди Товариством було сплачено на користь Інституту лише 12 540,00 грн з урахуванням відшкодування експлуатаційних витрат, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №490 від 12.06.2025 з призначенням платежу: за лютий 2025 року.
Жодних інших доказів оплати спірної заборгованості матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.
З метою досудового врегулювання спору, Інститут звернувся до Товариства з претензією №09 від 02.06.2025 про сплату заборгованості за Договором №2 у розмірі 41040,00 грн. Однак вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку із несправлянням Товариством у повному обсязі орендної плати за користування нерухомим майном за договорами оренди №29 від 01.03.2024 та №29 від 01.03.2025, Інститут звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даних договорів, суд дійшов висновку, що такі за своєю правовою природою є договорами найму (оренди), за яким відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Таким чином, укладення Інститутам та Товариством договорів оренди №29 від 01.03.2024 та №29 від 01.03.2025 було спрямоване на отримання останнім у володіння та користування нерухомого майна та одночасного обов'язку останнього зі справляння плати за таке користування і володіння.
Відповідно до пунктів 2.1. Договору №1 та Договору №2 передача Об'єкта оренди Орендодавцем, прийняття його Орендарем і повернення Об'єкта оренди Орендарем Орендодавцю, оформлюються Актами прийому-передачі. В Актах прийому-передачі вказуються: склад та перелік майна, що передається в оренду, його стан, цільове використання тощо.
Факт володіння та користування Товариством нежитловим приміщенням: кімната №506 загальною площею 38 м2, що знаходиться за адресою: 02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15, у період з грудня 2024 року по травень 2025 року підтверджується: актами прийому-передачі приміщення від 16.09.2019, актом прийому-передачі приміщення від 31.07.2020 (повернення), актом прийому-передачі приміщення від 01.03.2024, від 28.02.2025, від 01.03.2025, а також актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-001025 від 31.12.2024 на суму 12 540,00 грн (за грудень 2024 року), №ОУ-0000049 від 31.01.2025 на суму 12 540,00 грн (за січень 2025 року), №ОУ-0000137 від 28.02.2025 на суму 12 540,00 грн (за лютий 2025 року), №ОУ-0000220 від 31.03.2025 на суму 13 680,00 грн (за березень 2025 року), №ОУ-0000306 від 30.04.2025 на суму 13 680,00 грн (за квітень 2025 року).
Вищезазначені акти прийому-передачі підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму (частина 2 статті 762 ЦК України).
Відповідно до пункту 3.2. Договору №1 ціна Орендної плати за один місяць оренди становить 9 880,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 646,67 грн, а за умовами пункту 3.2. Договору №2 - 11020,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 836,67 грн.
За умовами пунктів 3.10., 3.10.1. Договору №1 та Договору №2 експлуатаційні витрати відшкодовуються окремо від Орендної плати. Загальна ціна Відшкодування Експлуатаційних витрат, становить 2 660,00 грн, у т.ч. ПДВ 443,33 грн за місяць.
Таким чином, плата за найм (оренду) майна з урахуванням відшкодування експлуатаційних витрат у період із грудня 2024 року по травень 2025 становить 78 660,00 грн (9 880,00 грн + 2 660,00 грн) х 3 + (11020,00 грн + 2 660,00 грн) х3).
Інститутом було виставлено Товариству рахунки на оплату за користування нерухомим майном та відшкодування експлуатаційних витрат у загальному розмірі 78 660,00 грн, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
Товариством було сплачено на користь Інституту лише 12 540,00 грн з урахуванням відшкодування експлуатаційних витрат, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №490 від 12.06.2025 з призначенням платежу: за лютий 2025 року.
Інших доказів оплати матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.
Отже, заборгованість з плати за найм (оренду) майна у спірний період становить 66 120,00 грн (78 660?,00 грн - 12 540,00 грн).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 5 статті 762 ЦК України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як було раніше встановлено судом, відповідно до пунктів 3.6. Договорів №1, №2 платежі по даному Договору вносяться авансовим платежем Орендарем щомісячно до 10 (десятого) числа поточного місяця, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Орендодавця, який зазначений у статті 9 Договору.
Отже, суд дійшов висновку про те, строк внесення плати за найм у спірний період є таким, що настав.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх обов'язків щодо справляння орендної плати за Договорами оренди №29 від 01.03.2024 та №29 від 01.03.2025 у період з грудня 2024 року по травень 2025 року у розмірі 66 120?,00 грн, строк внесення якої настав, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, у зв'язку із несвоєчасним внесенням Товариством плати за найм Інститутом нараховано до стягнення 711,02 грн 3% річних та 3 066,10 грн інфляційних втрат, з яких:
196,80 грн 3% річних та 890,17 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.12.2024 по 19.06.2025 на суму боргу у розмірі 12 540,00 грн;
162,85 грн 3% річних та 704,74 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.01.2025 по 19.06.2025 на суму боргу у розмірі 12 540,00 грн;
124,71 грн 3% річних та 574,69 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.02.2025 по 11.06.2025 на суму боргу у розмірі 12 540,00 грн;
104,10 грн 3% річних та 443,82 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.03.2025 по 19.06.2025 на суму боргу у розмірі 13 680,00 грн;
78,71 грн 3% річних та 274,84 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.04.2025 по 19.06.2025 на суму боргу у розмірі 13 680,00 грн;
43,85 грн 3% річних та 177,84 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.05.2025 по 19.06.2025 на суму боргу у розмірі 13 680,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів за відповідні періоди, які також не заперечувалися Відповідачем, суд дійшов висновку, що з Товариства на користь Інституту підлягають стягненню 711,02 грн 3% річних та 3 066,10? грн інфляційних втрат.
Крім цього, у зв'язку із порушенням грошових зобов'язань за договором Інститутом нараховано до стягнення 38 646,00 грн штрафу, нарахованого на підставі пунктів 6.2.1. Договорів №1, №2:
- за прострочення оплати за січень 2025 року (12 540,00 грн) за 5 місяців (лютий - травень 2025): 12 540,00 грн х 30% х 4 = 15 048,00 грн;
- за прострочення оплати за лютий 2025 року (12 540,00 грн) за 4 місяці (лютий - травень 2025): 12 540,00 грн х 30% х 3 = 11 286,00 грн;
- за прострочення оплати за березень 2025 року (13 680,00 грн) за 2 місяці (квітень - травень 2025 року): 13 680,00 грн х 30% х 2 = 8 208,00 грн;
- за прострочення оплати за квітень 2025 року (13 680,00 грн) за 1 місяць (травень 2025): 13 680,00 грн х 30% х 1 = 4 104,00 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
У відповідності до положень пунктів 6.2.1. Договорів №1, №2 при простроченні будь-якого з Платежів, передбачених статтею 3 Договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 30% від суми простроченого Платежу за кожний місяць прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вказаної штрафної санкції, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та обґрунтованим, а тому з Товариства підлягає стягненню на користь Інституту 38 646,00 грн штрафу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Інституту підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240-241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ Груп" (02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15, офіс 506; ідентифікаційний код 44559100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м"ясної і молочної промисловості "УКРНДІМ"ЯСОМОЛПРОМ" (02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15; ідентифікаційний код 00419288) 66 120 (шістдесят шість тисяч сто двадцять) грн 00 коп. основного боргу, 711 (сімсот одинадцять) грн 02 коп. 3% річних, 3 066 (три тисячі шістдесят шість) грн 10 коп. інфляційних втрат, 38 646 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок шість) грн 00 коп. штрафу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ