ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/15724/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву представника боржника - Дзюбенко Сергія Михайловича
про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.09.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Нолан арк інкорп»
про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 таким, що не підлягає виконанню
у справі № 910/15724/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СДГС Трейдинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор зернотрейд»
про стягнення заборгованості за Договором поставки № 1501-1 від 15.01.2020 в розмірі 6 005 049,61 грн.
Представники сторін: не викликались
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор зернотрейд» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “СДГС Трейдинг» кошти в розмірі 3 240 000 грн. 00 коп., штраф у розмірі 810 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 348 344 грн. 75 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 606 704 грн. 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 90 075 грн. 75 коп.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елеватор зернотрейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СДГС Трейдинг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 634 грн. 21 коп.
09.04.2024 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання вказаних рішень.
14.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю “Нолан арк інкорп» подано заяву про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 розгляд заяви призначено на 08.09.2025.
29.08.2025 представником стягувача подано заперечення на заяву боржника про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 таким, що не підлягає виконанню.
08.09.2025 представником боржника подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 08.09.2025 представник стягувача з'явився, представник боржника не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду заяви на 15.09.25.
10.09.2025 від представника боржника - Дзюбенка Сергія Михайловича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.09.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Розглянувши вище вказану заяву представника боржника, суд дійшов висновку про задоволення такої заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала (ч. 3 ст. 197 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
В свою чергу, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Пунктом 45 означеного Положення визначено, що підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує:
1) відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо);
2) можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя.
У відповідності до п. 46 та п. 49 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
Згідно з п. 50 Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Отже, оскільки представником боржника у заяві про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.09.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, було дотримано вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наявність в суді відповідної технічної можливості, Господарський суд міста Києва вважає за доцільне задовольнити вищевказану заяву.
Керуючись ст. ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву представника боржника - Дзюбенка Сергія Михайловича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити.
2. Здійснити розгляд заяви в судовому засіданні 15.09.25 о 11:10 год. в режимі відеоконференції.
3. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції буде здійснюватися з використанням сервісу “Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» за посиланням (https://vkz.court.gov.ua). Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції прийматиме представник боржника - Дзюбенко Сергій Михайлович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
4. Попередити заявника, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Ухвала набирає законної сили 11.09.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А. Грєхова