ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/11130/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (51927, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, ідентифікаційний код 33894928)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" (03124, м. Київ, бульв. Івана Лепсе, буд. 6, ідентифікаційний код 39629782)
про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
Представники сторін: без виклику
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" (далі - відповідач) про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (будівля деревообробного цеху (корпус) літ. "Н", загальною площею 7744, 9 кв.м., яке розташоване за адресою, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45) від 18.01.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В., зареєстрований під №35, однак позивач вважає спірний правочин укладеним без мети настання реальних правових наслідків, з перевищенням повноважень його керівником та на шкоду товариству, а тому відповідно до ст. 203, 215 ЦК України такий підлягає визнанню недійсним, передане за ним майно підлягає поверненню, а рішення про державну реєстрацію права власності скасуванню.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд Господарського суду Львівської області, з огляду на наступне.
За приписами частини 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. ч 3. ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При цьому, словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 та від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку, як встановлено судом, спір виник з приводу дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45.
За таких обставини, приймаючи до уваги викладені в постанові від 16.02.2021 у справі 911/2390/18 висновки Великої Палати Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у даній справі виник з приводу договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться у Львівській області, суд дійшов висновку, що спір має вирішуватись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви №910/11130/25 підлягають передачі за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Керуючись статтями 30, 31, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
2. Ухвала набирає законної сили 11.09.2025 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Л.Г. Пукшин