ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/7266/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/7266/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця Ритко Дмитра Валерійовича про стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту в частині виплати страхового відшкодування.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 15.07.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Аркс», як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Все включено», оферта № 43388а2кп, (далі договір), відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ТЗ «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 .
2.2. Відповідно до п. 10.3. договору розмір франшизи становить 0.50 % від страхової суми, якщо завдані збитки внаслідок інших подій.
2.3. Строк дії договору з 20.07.2022 до 19.07.2023 (п. 18 договору).
2.4. У визначеннях термінів сторони договору добровільного страхування погодили, що страховий випадок - це виникнення пошкоджень ТЗ чи втрата ТЗ внаслідок однієї події, зазначеної у п. 24.2 договору.
2.5. Відповідно до п. 25.1. договору страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами страхування та правилами; протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 28 договору; при відмові у виплаті страхового відшкодування протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня складення страхового акта письмово повідомити страхувальнику причини відмови; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку на рятування застрахованого ТЗ в межах, передбачених в п. 34.1 договору, та/або надати послуги з транспортування (буксирування) пошкодженого ТЗ згідно з умовами п. 34.2 договору, та/або надати послуги з отримання страхувальником підмінного автомобіля у офіційній дилерській мережі брендів Volkswagen, Seat або Audi, що імпортуються Порше Україна, згідно з умовами п. 34.7 договору; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення дійсної вартості застрахованого ТЗ, переукласти з ним договір, або укласти додаткову угоду (адендум); тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України та умовами цього договору.
2.6. Пунктом 27.1. договору визначено, що для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику таку інформацію та/або документи: заяву про подію та на виплату. Заява про подію та на виплату надається страхувальником шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика за тел. 0 800 30 27 23 (при настанні страхового випадку на території України), тел. + 38 044 272 0 272 (при настанні страхового випадку поза межами України) або шляхом подання заяви через офіційний сайт страховика (https://myarx.arx.com.ua/). Сторони погодили, що належне виконання страхувальником цього пункту є повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та не потребує додаткового письмового підтвердження, окрім випадків, передбачених п. 27.1.1.5 договору.
2.7. Страховик здійснює фіксацію заяви про подію та на виплату відповідно до інформації, отриманої від страхувальника (його представника) під час телефонної розмови (п. 27.1.1.2. договору).
2.8. При фіксації заяви про подію та на виплату страхувальник зобов'язаний надати страховику повну та достовірну інформацію щодо обставин події, що має ознаки страхового випадку (п. 27.1.1.3. договору).
2.9. Відповідно до п. 27.1.1.5. договору, для підтвердження настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надати письмову заяву про подію та на виплату, за формою визначеною страховиком протягом 3 (трьох) робочих днів (незалежно від фіксації заяви через контакт-центр страховика, у телефонному режимі) виключно у випадках: викрадення застрахованого ТЗ; якщо після фіксації телефонної заяви про подію та на виплату страховиком прийняте рішення про відмову у визнанні події страховим випадком та/або відмову у виплаті страхового відшкодування та страхувальник не згоден із зазначеним рішенням; на вимогу страховика.
2.10. Пунктом 27.1.1.6. договору визначено, що обставини страхового випадку можуть бути підтверджені страхувальником виключно заявою про подію та на виплату, у разі визнання цих обставин страховиком та/або обома сторонами договору, за винятком випадків, якщо законодавством встановлена необхідність їх доведення виключно письмовими доказами (довідками компетентних органів, висновками експертиз тощо).
2.11. Відповідно до п. 27.6. договору страхувальник може скористатися правом не викликати на місце події компетентні органи та, відповідно, не надавати страховику документи компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку, у разі пошкодження виключно скла, приладів зовнішнього освітлення, дзеркал ТЗ за відсутності пошкоджень інших деталей, вузлів та агрегатів застрахованого ТЗ без обмежень щодо кількості заявлених випадків.
2.12. У випадках інших, ніж зазначені у п. 27.6 договору, та з урахуванням умов п. 27.7.1 та п. 27.7.2 договору страхувальник два рази протягом дії цього договору може скористатися правом не викликати на місце події компетентні органи та, відповідно, не надавати страховику документи компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку, окрім випадків викрадення окремих складових частин ТЗ (в тому числі додаткового обладнання, вказаного в розділі 6 договору). У випадку відсутності документів компетентних органів, які підтверджують настання страхового випадку, страхове відшкодування сплачується в розмірі збитку за вирахуванням встановленої згідно з розділом 10 договору франшизи за відповідним ризиком, але не більше ніж 25 000,00 грн (якщо страхова сума менша ніж 500 000,00 грн) або не більше ніж 5 % від страхової суми (якщо страхова сума більша ніж 500 000,00 грн). При цьому страхове відшкодування розраховується та сплачується виключно шляхом перерахування на рахунок СТО згідно з розділом 14 договору (п. 27.7. договору).
2.13. Страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі заяви про подію та на виплату і страхового акта, який складається страховиком. Якщо страховиком не буде визначено інакше за конкретною подією, заява про подію та на виплату страхового відшкодування може бути подана страхувальником та прийнята страховиком у вигляді телефонного дзвінка (за умови ідентифікації страхувальника, з метою фіксації такої заяви страховиком здійснюється запис телефонної розмови). Заява про подію та на виплату подається у письмовій формі, визначеній страховиком, при повній загибелі ТЗ, у разі викрадення ТЗ або в інших випадках на вимогу страховика (п. 28.1. договору).
2.14. Пунктом 28.2. договору визначено, що страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, в т. ч. ті, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в договорі. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацією.
2.15. Згідно з п. 29.1. договору не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися під час керування ТЗ страхувальником або будь-якою іншою особою у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних, токсичних речовин чи медичних препаратів, протипоказаних (заводом-виробником або лікарем) при керуванні ТЗ, а також збитки, які сталися під час керування ТЗ особою, яка не мала посвідчення водія, що відповідає вимогам законодавства України, та/або не мала посвідчення на право управління ТЗ відповідної категорії.
2.16. Пунктом 29.2. договору визначено перелік випадків, що не є страховими: (1) ДТП внаслідок раптового виходу з ладу будь-якої з відповідальних деталей, а ТЗ не пройшов чергову перевірку технічного стану ТЗ або про це відсутні підтверджуючі документи (у випадках, якщо проходження обов'язкового технічного контролю передбачене чинним законодавством України для застрахованого ТЗ); (2) Викрадення, знищення або пошкодження, пов'язані з викраденням або спробою скоїти означені дії, ТЗ, його складових частин, додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ під час купівлі-продажу ТЗ; (3) Пошкодження (знищення) шин, ковпаків коліс та дисків та інших складових колеса у разі відсутності інших пошкоджень; (4) Знищення (пошкодження) або викрадення додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ, якщо страхування цього додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ не було окремо обумовлено в розділі 6 Договору; (5) Викрадення коліс (у тому числі запасних) або ковпаків (чохлів, кожухів) до них, номерних знаків, молдингів, емблем, склоочисників, акумулятора, антен (окрім викрадення разом з ТЗ); (6) Викрадення та/або пошкодження будь-якого обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ з салону ТЗ без наявності слідів злому (пошкодження дверей, розбиття скла тощо); (7) Знищення (пошкодження) ТЗ під час його перевезення будь-яким засобом транспорту; (8) Знищення (пошкодження) ТЗ під час його буксирування іншим ТЗ або буксирування іншого ТЗ застрахованим ТЗ, якщо це заборонено Правилами дорожнього руху або при порушенні правил буксирування; (9) Збитки, що виникли внаслідок порушення Страхувальником (іншою особою, допущеною до керування ТЗ) правил безпеки при ремонті чи обслуговуванні застрахованого ТЗ, правил його технічної експлуатації, вимог завода-виробника, викладених у посібнику/інструкції/керівництві з експлуатації ТЗ, сервісній книжці; (10) Збитки, що виникли внаслідок порушення при експлуатації застрахованого ТЗ вимог ст. 31 ПДР щодо технічного стану ТЗ; (11) Збитки, що виникли внаслідок зміни конструкції ТЗ (наприклад, тюнінг) або установки невідповідних деталей чи обладнання, на яке немає допуску виробника або відповідних органів; (12) Збитки, що виникли внаслідок порушення правил протипожежної безпеки при перевезенні чи зберіганні вогне- чи вибухонебезпечних, легко- чи самозаймистих речовин або предметів; (13) Збитки, що виникли внаслідок обробки теплом, вогнем чи іншого термічного впливу на ТЗ (сушка, зварювання, гаряча обробка); (14) Збитки, що виникли під час використання ТЗ для перевезення пасажирів на комерційній основі, у спортивних змаганнях, для навчальної їзди, під час використання на підставі договорів з особами, що здійснюють підприємницьку діяльність з передачі ТЗ у найм (прокат тощо). Доказом використання застрахованого ТЗ для перевезення пасажирів на комерційній основі можуть служити в тому числі, але не виключно, такі документи, як наявність ліцензії на право здійснення такої діяльності, інформація про встановлення на застрахованому ТЗ рації тощо; (15) Збитки, що сталися внаслідок та/або на території (територія визначається на підставі належних та допустимих доказів) оголошеної або неоголошеної війни, збройного конфлікту, військових та бойових дій, дій будь-яких законних чи незаконних військових, воєнізованих, збройних формувань, бандитизму, диверсії, найманства, повстання, революції, заколоту, путчу, бунту, дій, спрямованих на зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність, громадянських (масових) заворушень, інших масових порушень громадського порядку, самоуправства, вчинення терористичних актів, здійснення терористичної діяльності, проведення антитерористичних операцій, встановлення військових режимів або надзвичайних положень в країні, народних хвилювань усякого роду або страйків, локаутів, блокад, конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту, пошкодження або знищення застрахованого ТЗ за розпорядженням існуючого де-юре або де-факто уряду (невизнаного, самопроголошеного, фактичного) або будь-якого органу влади, дій та розпоряджень самопроголошених (не передбачених законодавством України) органів влади та незаконних збройних чи воєнізованих формувань, дій по контролю, попередженню та боротьбі з наслідками подій, зазначених в цьому пункті Договору, впливу будь-якої зброї (стрілецької вогнепальної зброї, мін, бомб, снарядів, ракет тощо), покинутих знарядь війни (зброї та боєприпасів) (16) Збитки, що виникли внаслідок дій тварин чи птахів, що перебували в салоні, кабіні чи кузові ТЗ; (17) збитки, що виникли внаслідок зіткнення з тваринами, які належать Страхувальнику (Вигодонабувачу), а також внаслідок будь-яких дій тварин, які належать Страхувальнику (Вигодонабувачу); (18) Збитки, що виникли внаслідок ядерної реакції, дії іонізуючого випромінювання, бактеріологічного, хімічного або радіоактивного забруднення; (19) Збитки, що виникли внаслідок природного зносу деталей, вузлів та агрегатів ТЗ; (20) Збитки, що виникли внаслідок гідроудару (пошкодження двигуна ТЗ та/або його обладнання в результаті попадання води в циліндри та/або в обладнання двигуна та/або турбіни); (21) Збитки, що виникли внаслідок добровільної передачі Страхувальником (водієм застрахованого ТЗ) основного та/або додаткового комплектів ключів до замка запалювання ТЗ будь-якій особі (окрім збитків за ризиком «Збитки внаслідок ДТП» при керуванні застрахованим ТЗ особою, вказаною в розділі 8 Договору як особа, допущена до керування застрахованим ТЗ, та окрім збитків за ризиком «Збитки внаслідок ДТП», якщо в п. 8.2 Договору вказано «Так» та збитки виникли під час керування ТЗ особою, яка не вказана в п. 8.2 Договору як особа, допущена до керування застрахованим ТЗ, але керувала ТЗ на законних підставах); (22) Збитки, що виникли внаслідок паління в салоні ТЗ, а саме: пошкодження елементів салону ТЗ (сидінь, декоративного оздоблення салону тощо), в тому числі, якщо паління призвело до пожежі; (23) Незаконне заволодіння ТЗ, вчинене способом іншим, ніж крадіжка, грабіж чи розбій (наприклад, внаслідок шахрайських дій третіх осіб), та/або вчинене під час подій, зазначених в п. 29.2.15 цього Договору; (24) Збитки, що виникли внаслідок перевезення вантажу (багажу) чи інших речей в салоні або багажному відділенні застрахованого ТЗ, а саме: пошкодження елементів салону (багажного відділення) ТЗ (сидінь, оббивки (обшивки), внутрішніх панелей, приладів (у т. ч. мультимедійних та навігаційних), органів керування та безпеки, декоративного оздоблення тощо); (25) Збитки, що виникли внаслідок завантаження / розвантаження вантажу в або із застрахованого ТЗ; (26) Використання паливно-мастильних матеріалів і робочих рідин, що не передбачені заводом-виробником ТЗ даної марки, моделі та комплектації; (27) Збитки, що виникли внаслідок або прямо чи опосередковано пов'язані з: впливом комп'ютерного вірусу, шкідливої програми чи коду, небажаних електронних повідомлень (спам), неправомірним втручанням до електронної мережі, несанкціонованим доступом в систему, фактичною або прогнозованою відмовою, збоєм чи несправністю будь-якого комп'ютера, електронного приладу, компонента, системи, програмного забезпечення або вбудованої програми, помилкою мережі; а також збитки, що виникли через: втрату, витік, пошкодження, спотворення, несанкціоноване використання, зменшення або зміну функціональності чи працездатності комп'ютерної системи, техніки, програмного забезпечення, даних, інформаційних баз, носіїв інформації, мікрочіпів, інтегрованих мереж або подібних пристроїв в комп'ютерному і некомп'ютерному устаткуванні; (28)Збитки, що сталися внаслідок впливу будь-яких вибухових матеріалів (вибухових пристроїв промислового, саморобного та/або кустарного виготовлення, вибухових речовин, засобів їх ініціювання, виробів та пристроїв, які містять вибухові речовини тощо); (29) Збитки, що виникли внаслідок експлуатаційного зносу деталей, вузлів, агрегатів ТЗ чи його додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ, заводського браку; (30) Збитки, завдані тільки електрообладнанню застрахованого ТЗ (за відсутності інших пошкоджень) внаслідок короткого замикання.
2.17. Пунктом 29.3. договору визначено, що страховик може визнати подію страховим/не страховим випадком на підставі заяви про подію та на виплату, про що інформує страхувальника після фіксації заяви про подію та на виплату. Збитки, зазначені в п. 29.2.15 договору, не відшкодовуються страховиком незалежно від можливості кваліфікації подій за ознаками окремих страхових ризиків, передбачених в п. 24.2 договору, та незалежно від надання страхувальником документів компетентних органів, в тому числі щодо початку досудового розслідування та внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
2.18. У пункті 29.4. договору сторони визначили перелік випадків, за яких страховик не відшкодовує та не включає до розрахунку суми страхового відшкодування: (1) вартість ремонтних робіт та/або вартість запасних частин, що підлягають заміні, які не пов'язані з усуненням пошкоджень, що викликані страховим випадком; (2) вартість технічного обслуговування та гарантійного ремонту ТЗ; (3) вартість витрат, пов'язаних з реконструкцією або переобладнанням ТЗ, ремонтом чи заміною окремих частин, деталей та обладнання внаслідок їх зносу, технічного браку, поломки та т. і.; (4) вартість фарбування усього ТЗ (його окремих конструктивних елементів), якщо його ремонт потребує фарбування окремих площин; (5) вартість деталей, які без ремонту за своїм технічним станом придатні для подальшого використання після пошкодження ТЗ або є можливість їх відновлення з технічної точки зору; (6) вартість агрегатів та вузлів ТЗ (робіт по їх заміні), які не можуть бути відремонтовані через неспроможність ремонтного підприємства (СТО) здійснити їх ремонт, за умови, що такий ремонт можливий з технічної точки зору; (7) втрату експлуатаційних якостей (зокрема, але не винятково: незначні пошкодження (сколи) лакофарбового покриття без утворення деформацій внаслідок постійного впливу дрібних часток асфальтного покриття, бітуму тощо; потертості та подряпини вітрового скла без сколів, пошкодження вітрового скла внаслідок експлуатації після неякісного відновлювального ремонту ТЗ, потертості, подряпини, плями тощо в салоні ТЗ (сидіннях, оббивці (обшивці), внутрішніх панелях, приладах (у т. ч. мультимедійних та навігаційних), органах керування та безпеки, декоративному оздобленні тощо, тріщини розсіювача приладів зовнішнього освітлення без слідів зовнішнього контакту зі стороннім предметом); (8) вартість викрадених, пошкоджених чи знищених особистих речей чи вантажу (багажу), у т. ч. посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, цінних паперів та документів, що знаходились у ТЗ, а також номерних (реєстраційних) знаків;(9) вартість заміни встановленої на ТЗ (окремих конструктивних елементах ТЗ) захисної плівки, що не передбачена заводом-виробником та вартість витрат, пов'язаних з встановленням на ТЗ (окремі конструктивні елементи ТЗ) захисної плівки, не передбаченої заводом-виробником, якщо страхування захисної плівки окремо не обумовлено в розділі 6 цього Договору; (10) збитки, що завдані життю та здоров'ю водія та пасажирів ТЗ, а також збитки, пов'язані з цивільною відповідальністю Страхувальника (Вигодонабувача) перед третіми особами; (11) витрати на паливні матеріали; (12) втрату товарної вартості ТЗ; (13) непрямі збитки, викликані страховим випадком (моральна шкода, втрачений прибуток/вигода, простій, перерва у виробництві, штрафи, банківське обслуговування, витрати, пов'язані з реєстрацією та зняттям ТЗ з обліку, податки, суми за кредитними зобов'язаннями та інше); (14) вартість витрат, пов'язаних з некомплектністю або наявністю пошкоджень запасних частин чи вузлів ТЗ, що були виявлені при огляді ТЗ під час укладення Договору та/або при повторному огляді ТЗ згідно з п. 25.2.14 Договору, та зафіксовані на фотографіях ТЗ; (15) Вартість витрат, пов'язаних з некомплектністю або усуненням прихованих дефектів, що не бути виявлені під час огляду ТЗ при укладенні Договору та/або при повторному огляді ТЗ згідно з п. 25.2.14 Договору, проте були завдані ТЗ внаслідок події, що відбулась до початку дії цього Договору, або в період припинення відповідальності Страховика (16) вартість витрат, пов'язаних з ремонтом та/або заміною запасних частин та вузлів ТЗ, якщо такі витрати були включені до розрахунку суми страхового відшкодування за попереднім страховим випадком, проте ремонт та/або заміна пошкоджених запасних частин та вузлів ТЗ не були здійснені Страхувальником або були здійснені не в повному обсязі чи без дотримання вимог до ремонту пошкоджених запасних частин та вузлів ТЗ; (17) вартість витрат, пов'язаних з усуненням прихованих дефектів, завданих ТЗ внаслідок страхового випадку та заявлених Страхувальником в строк, що перевищує 1 (один) місяць з дати проведення відновлювального ремонту.
2.19. У пункті 29 договору сторони визначили випадки, коли страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.
2.20. 24.05.2023 внаслідок наїзду на перешкоду було пошкоджено застрахований за договором транспортний засіб.
2.21. 24.05.2023 об 11 год. 39 хв. за номером телефону 0800302723 позивачем було повідомлено відповідача про страховий випадок, зокрема, про пошкодження задніх правих дверей, заднього правого крила, накладки заднього правого колеса, ручки дверей задніх правих застрахованого автомобіля.
2.22. При огляді автомобіля за участю спеціаліста станції технічного обслуговування були виявлені додаткові пошкодження передніх лівих дверей, заднього лівого крила, заднього бампера, розширювача арки крила лівого, спойлера заднього бампера та кришки багажника, про що повідомлено вдруге страхову компанію об 19 год. 50 хв. 24.05.2023 за номером телефону 0800302723.
2.23. 27.05.2023 станція технічного обслуговування «Автосоюз» (ФОП Ритко Д.В.) було складено ремонтну калькуляцію та видано рахунок №2156224, згідно з яким вартість відновлювального ремонту усіх зафіксованих на транспортному засобі «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджень, складає 68 529,49 грн.
2.24. У свою чергу, для з'ясування можливості отримання всіх зафіксованих на транспортному засобі «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_1 пошкоджень, в результаті заявлених обставин та їх взаємопов'язаність, керуючись п. 25.3 та п. 27.2 договору, страховик звернувся до судового експерта Чернявського А.І. та страховиком було замовлено проведення транспортно-трасологічного експертного дослідження.
2.25. Висновком № 10503230 від 02.06.2023 за результатами транспортно-трасологічного експертного дослідження пошкоджень автомобіля VW Touareg р/н НОМЕР_1 від 02.06.2023, складеного судовим експертом Чернявським А.І., встановлено, що зафіксовані пошкодження автомобіля VW Touareg р/н НОМЕР_1 були утворені в результаті взаємодії з різними слідоутворюючими об'єктами або різними кромками одного слідоутворюючого об'єкта за різних обставин та не складають єдиної групи контактної взаємодії; зафіксовані пошкодження правої задньої бокової частини автомобіля VW Touareg р/н НОМЕР_1 (задні праві двері, заднє праве крило, накладка заднього правого колеса, ручка дверей задніх правих) не пов'язані (утворилися за інших обставин) з іншими зафіксованими на автомобілі пошкодженнями.
2.26. 12.06.2023 страховиком було отримано оновлений рахунок станції технічного обслуговування «Автосоюз» (ФОП Ритко Д.В.) та ремонтну калькуляцію до нього, відповідно до яких вартість відновлювального ремонту пов'язаних із заявленою подією та зафіксованих на автомобілі «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_1 пошкоджень задньої правої бокової частини, складає 22 936,06 грн.
2.27. Страховиком виплачено страхувальнику 14 486, 06 грн (з урахуванням франшизи 8 450,00 грн) за повідомлену «першу» подію 24.05.2023 року об 11 год. 39 хв. Зокрема, листом вих.№5895/12ЦВ від 26.06.2023 страхувальнику було повідомлено про виплату страхового відшкодування за пошкодження задніх правих дверей, заднього правого крила, накладки заднього правого колеса, ручки дверей задніх правих застрахованого автомобіля, а також про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за пошкодження передніх лівих дверей, заднього лівого крила, заднього бампера, розширювача арки крила лівого, спойлера заднього бампера та кришки багажника.
2.28. Тобто, відповідачем не виплачено за «другу» подію, про яку повідомлено позивачем 24.05.2023 об 19 год. 50 хв.
2.29. Позивач, не погодившись із сумою виплати скерував до відповідача звернення стосовно незгоди із прийнятим рішенням щодо відмови у здійсненні страхового відшкодування за пошкодження передніх лівих дверей, заднього лівого крила, заднього бампера, розширювача арки крила лівого, спойлера заднього бампера та кришки багажника.
2.30. Листом №7117/12ЦВ від 03.08.2023 відповідач відмовив у виплаті страхової виплати з посиланням на п. 29.4.1 договору згідно з яким страховик не відшкодовує та не включає до розрахунку суми страхового відшкодування вартість ремонтних робіт та/або вартість запасних частин, що підлягають заміні, які не пов'язані з усуненням пошкоджень, що викликані страховим випадком.
2.31. Відмова у виплаті страхового відшкодування за фактом пошкодження лівої частини автомобіля, мотивована тим, що в ході врегулювання заявленого випадку страховиком було встановлено, що пошкодження передніх лівих дверей, заднього лівого крила, заднього бампера, розширювача арки крила лівого, спойлера заднього бампера та кришки багажника знаходяться в різних зонах автомобіля та мають різний характер пошкоджень. Відтак, пошкодження передніх лівих дверей, заднього лівого крила, заднього бампера, розширювача арки крила лівого, спойлера заднього бампера та кришки багажника не могли утворитися одночасно із пошкодженням задніх правих дверей, заднього правого крила, накладки заднього правого колеса, ручки дверей задніх правих застрахованого автомобіля, та виникли за різних обставин та в різний проміжок часу.
2.32. Позивач, не погодившись з рішенням відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування щодо «другої» події, звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення страхового відшкодування. За твердженнями позивача, звертаючись до страхової компанії і у першому, і у другому випадку, позивач посилався на пункт 27.7. договору, який надає право на два звернення до страхової компанії протягом дії договору, без оформлення страхового випадку компетентними органами, і повідомити інформацію по телефону. З характеру пошкоджень, фотографії яких надано до страхової СТО, видно що жодне із цих пошкоджень не може бути віднесено до випадків визначених у пункті 29 договору.
2.33. Позивач вважає, що залишилась невідшкодована вартість другої страхової події, яка вираховується наступним чином: 68 529, 49 грн (загальна вартість ремонту) - 8 450, 00 грн (розмір франшизи за першим страховим випадком) - 8 450, 00 грн (розмір франшизи за другим страховим випадком) - 14 086, 06 грн(страхове відшкодування за першим страховим випадком) = 37 543, 43 грн.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 37 543, 43 грн страхового відшкодування, 1 862, 15 грн пені, 6 501, 63 грн інфляційних втрат та 2 138, 43 грн 3% річних.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 526, 625, 979, 988, 989 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виплати страхового відшкодування.
3.4. Під час розгляду справи до суду від позивача надходили 17.06.2025 письмові пояснення, 07.07.2025 відповідь на відзив, 21.07.2025 заява про залишення відзиву без розгляду, 01.08.2025 заперечення на заяву про усунення недоліків, 18.08.2025 заява свідка.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши на різний характер пошкоджень, наявних на застрахованому транспортному засобі; відповідач належним чином та відповідно до умов договору і чинного законодавства здійснив врегулювання заявленого випадку пошкодження 24.05.2023 транспортного засобу, а тому позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Маяк» до АТ «СК «АРКС» є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню. Також, відповідач надав висновок судового експерта Чернявського А.І. №10604250 від 18.08.2025 за результатами судової транспортно-трасологічної експертизи пошкоджень автомобіля згідно з яким зафіксовані пошкодження автомобіля були утворені в результаті взаємодії з різними слідоутворюючими об'єктами або різними кромками одного слідоутворюючого об'єкта за різних обставин та не складають єдиної групи контактної взаємодії.
4.2. Під час розгляду справи до суду від відповідача надходили 03.07.2025 клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, 03.07.2025 відзив на позовну заяву, 03.07.2025 клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, 03.07.2025 заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, 14.07.2025 заперечення, 14.07.2025 заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву, 29.07.2025 заява про усунення недоліків відзиву та про продовження строку на подання відзиву, 31.07.2025 клопотання про долучення доказів, 01.08.2025 заява про поновлення процесуального строку, 01.08.2025 клопотання про дослідження доказів та клопотання про відкладення засідання, 26.08.2025 про поновлення процесуального строку, 26.08.2025 клопотання про приєднання до матеріалів справи доказу.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
5.1. У письмових пояснення третя особа вказала, що працівники СТО не володіють спеціальними знаннями, які дають змогу встановити причини утворення пошкоджень та їх взаємозв'язок, а лише за допомогою програмного продукту AudataNet здійснюють калькуляцію (попередній прорахунок) вартості відновлювальних робіт, витратних матеріалів та запасних частин, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля Страхувальника, а також СТО, після отримання страхової виплати та передачі автомобіля, виконує відновлювальний ремонт транспортних засобів. При цьому перелік пошкоджень повідомляє Страхувальник, а Страховик, в свою чергу, погоджує, або відмовляє в погодженні Калькуляції та сплачує вартість робіт по ремонту Автомобілів.
5.2. 04.08.2025 до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.
6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано від відповідача копії матеріалів страхової справи.
6.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 залучено до участі у справу третю особу.
6.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05.08.2025.
6.4. Судове засідання 05.08.2025 відкладено на 26.08.2025.
6.5. У судовому засіданні 26.08.2025 суд заслухав усні пояснення позивача та відповідача. Суд повідомив присутніх представників сторін про розгляд справи у судовому засіданні без виклику та про те, що рішення буде ухвалено протягом 5 робочих днів без участі сторін.
6.6. Судове рішення ухвалено складено 11.09.2025 після закінчення відпустки.
7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
7.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи наявні підстави для стягнення з відповідача страхового відшкодування?
7.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ З ВІДПОВІДАЧА СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.
8.1. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
8.2. Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
8.3. Відповідно до ст. 89 Закону України «Про страхування» загальні умови страхового продукту визначаються на підставі внутрішньої політики з андеррайтингу та внутрішньої політики з розроблення та впровадження страхових продуктів, розроблених та затверджених страховиком відповідно до вимог до розроблення таких політик, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора. Страховик зобов'язаний розміщувати та зберігати на своєму веб-сайті у відкритому доступі всі редакції загальних умов страхового продукту із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора. Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.
8.4. Згідно зі ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
8.5. Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
8.6. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страховий ризик - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
8.7. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку.
8.8. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про страхування» страховик забезпечує ведення обліку всіх укладених договорів страхування (перестрахування) та заявлених вимог на здійснення страхової виплати у порядку, визначеному таким страховиком з урахуванням вимог закону, міжнародних стандартів фінансової звітності та нормативно-правових актів Регулятора.
8.9. Відповідно до ст. 92 Закону України «Про страхування» страховик за договором страхування зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону. Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.
8.10. За змістом ст. 104 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями; вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвело до настання страхового випадку; подання страхувальником неправдивих відомостей про об'єкт страхування, обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, або про факт настання страхового випадку; одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків; несвоєчасне повідомлення страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством) про настання страхового випадку без поважних причин або невиконання інших обов'язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків); наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування; наявність інших підстав, встановлених законодавством, у тому числі для договорів страхування, обов'язковість укладення яких визначена законом.
8.11. Як зазначалось вище, листом № 7117/12ЦВ від 03.08.2023 відповідач відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 29.4.1 договору згідно з яким страховик не відшкодовує та не включає до розрахунку суми страхового відшкодування вартість ремонтних робіт та/або вартість запасних частин, що підлягають заміні, які не пов'язані з усуненням пошкоджень, що викликані страховим випадком.
8.12. Втім суд зазначає, що за укладеним між сторонами договором добровільного страхування, страховий випадок - це виникнення пошкоджень ТЗ чи втрата ТЗ внаслідок однієї події, зазначеної у п. 24.2 Договору.
8.13. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
8.14. Судом встановлено, що як за повідомленням позивача від 24.05.2023 об 11 год. 39 хв, так і за повідомленням позивача від 24.05.2025 об 19 год. 50 хв., обидва випадки підпадають під визначення страхових, оскільки стосуються пошкодження застрахованого транспортного засобу, та є окремими двома страховими випадками.
8.15. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 29.4.1 договору, а тому, заявлені позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню. При цьому, перевіривши розрахунки позивача щодо розміру страхового відшкодування, суд встановив їх правильність, до стягнення з відповідача підлягає 37 543,43 грн.
8.16. Долучені відповідачем до матеріалів справи висновки експерта судом не спростовують предмету доказування у справі, оскільки у даному випадку підлягає встановленню обставина, чи підпадають пошкодження транспортного засобу, про які було повідомлено позивачем в один день про різні випадки, спершу щодо пошкодженя праовї сторони, вдруге щодо інших пошкоджень виявлеих при огляді. Як зазначив, експерт і цим керується суд - такі пошкодження з правого боку не пов'язані з іншими виявленими пошкодженнями виявленими пізніше при огляді що утворились за інших обставни. Цієї обставни і не заперечує позивач. Водночас, визначення кількості реєстрацій випадків за заявою(-ами) страхувальника не є його компектенцією, а належить страховику, як і подальші дії з оцінки розміру шкоди. Проте, страховиком не спростовано право страхувльника на повідомлення про пошкодження майна і отримання сатисфакції або розумно і доступно обгрунтованої і мотивованої відмови у відшкодуванні.
8.17. Так, відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
8.18. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
8.19. Враховуючи доведеність факту порушення договірних строків виплати страхового відшкодування, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що позивачем правомірно вказано про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.
8.20. Суд зазначає, що передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.
8.21. Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
8.22. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
8.23. Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
8.24. При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
8.25. Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
8.26. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
8.27. Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 138, 43 грн та інфляційних втрат в сумі 6 501,63 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом правильними, в межах заявлених позовних вимог.
8.28. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання з виплати страхового відшкодування позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 862, 15 грн пені за період з 26.06.2023 по 19.05.2025.
8.29. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
8.30. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
8.32. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
8.33. Відповідно до п. 33.1 договору за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування страхувальнику страховик сплачує пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого відшкодування за кожний робочий день прострочення.
8.34. Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
8.35. У той же ж час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
8.36. Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 та станом на момент ухвалення рішення у цій справі карантин відмінений.
8.37. Відтак, нарахування пені за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ у даному випадку буде правомірним до 30.06.2023. За розрахунками суду, на суму боргу 37 543, 42 грн за період з 26.06.2023 по 30.06.2023 обґрунтованою є пеня в сумі 257,15 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення пені суд відмовляє.
8.38. Щодо посилання відповідача стосовно пропуску позивачем строків позовної давності, суд зазначає таке.
8.39. Проаналізувавши відповідні доводи, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.
8.40. Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
8.41. Також, відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
8.42. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.
8.43. У той же ж час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
8.44. Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 та станом на момент ухвалення рішення у цій справі карантин відмінений.
8.45. Суд не залишає поза увагою і той факт, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
8.46. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
8.47. Таким чином, враховуючи викладене вище, позовна давність за заявленими позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану.
8.48. Оскільки станом на дату ухвалення рішення у даній справі правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, то позивачем не пропущено строк позовної давності за заявленими позовними вимогами про стягнення пені.
8.49. Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.
8.50. Згідно з приписами статей 78-79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
8.51. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.52. Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
8.53. Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
8.54. Отже, зважаючи на встановлені обставини справи, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2 341,47 грн. В решті (80, 93 грн) залишаються за позивачем.
9.2. При цьому суд зазначає, що оскільки позовну заяву подано в електронному вигляді, розподілу підлягає судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (3 028, х 0,8) - з урахуванням понижуючого коефіцієнту.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 2749113573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маяк» (38600, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Котельва, вул. Миколаївська, будинок 169, код ЄДРПОУ 32460293) 37 543, 43 грн страхового відшкодування, 257, 15 грн пені, 6 501, 63 грн інфляційних втрат, 2 138, 43 грн 3% річних та 2 341, 47 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.09.2025
Суддя Ігор Курдельчук