ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/8049/25
За позовом Державне підприємство “Медичні закупівлі України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом"
про стягнення 3518566 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Шпінь В.І.,
від відповідача - Трипілка А.В., Солоджук С.М.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом" (далі - відповідач) на користь Державного підприємства “Медичні закупівлі України» (далі - позивач) 3518566 грн штрафу за неналежне виконання умов договору №09/235-06/2023 від 06.06.2023.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито провадження у справі №910/8049/25, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.08.2025.
24.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти вимог позову, вважає, що позивачем не доведено факту поставки йому відповідачем неякісної продукції, оскільки першочергово позивач прийняв продукцію без зауважень, жодних актів про дефект товару не складалося. У своєму відзиві відповідач просив суд у випадку задоволення вимог позову зменшити розмір штрафу до 10%.
29.07.2025 позивач подав відповідь на відзив у якому зауважив, що на підтвердження неякісної продукції до позову надано розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 03.04.2024 № 3336-001.1/002.0/17-24 та № 3338- 001.1/002.0/17-24, якими заборонено обіг усіх серій лікарських засобів, поставлених за договором, такі розпорядження є офіційними розпорядчими документами державного контролюючого органу, видаються виключно у разі виявлення критичних порушень, мають обов'язкову силу згідно зі ст. 12 Закону України «Про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності». Тому зазначені розпорядження є достатнім і самостійним доказом, що поставлена продукція визнана такою, що не відповідає вимогам безпеки та якості незалежно від того, коли саме ці порушення були виявлені та чи проводилась додаткова експертиза.
Протокольною ухвалою від 20.048.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.09.2025.
У судовому засіданні 03.09.2025 представник позивача підтримав вимоги позову, просив суд задовольнити позов, представник відповідача проти вимог позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
06.06.2023 між позивачем як замовником та відповідачем як постачальником було укладено договір № 09/235-06/2023 про закупівлю (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити замовнику фармацевтичну продукцію - Гемцитабін 200 мг, Гемцитабін 1000 мг; ДК 021:2015, код 33600000-6 (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2023-04-07-010737-a - на загальну суму 19974703,00 грн без ПДВ (відповідає Специфікації), а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.
За умовами п. 2.1 та 2.2 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Інкотермс 2020. Поставка продукції здійснюється на умовах DAP - склад замовника (Київ чи Київська область, Україна).
Відповідно до 2.4 Договору право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної та/або акта приймання продукції згідно з розділом 6 цього договору.
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що постачальник гарантує якість продукції, що постачається. Продукція, що постачається, повинна відповідати нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України, а також вимогам тендерної документації, цього Договору та, зокрема, але не виключно, наступним критеріям: - діючим офіційним стандартам, встановленим законодавством України та відповідними державними органами (у тому числі Міністерством охорони здоров'я України). Зокрема, але не виключно, це означає відповідність умов виробництва продукції вимогам до виробництва продукції в Україні, бути належним чином зареєстрована в Україні та мати реєстраційні посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію (а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн), сертифікати якості та подібні документи, які дають змогу використовувати продукцію в Україні впродовж усього терміну придатності продукції; - додатковим вимогам, зазначеним у Специфікації; - будь-яким іншим вимогам до якості продукції, які містяться у цьому Договорі та відповідній заявці на поставку продукції.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику.
Відповідно до п. 10.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у специфікації (додаток №1), а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.
Як зазначає позивач і не заперечується відповідачем, продукцію згідно Договору поставлено в повному обсязі на склад логістичного партнера (ТОВ «Бізнес центр Фармація») протягом жовтня 2023 року. Поставлено 6 серій ГЕМЦИТ СПАЛ 200 та 9 серій ГЕМЦИТ СПАЛ 1000.
Відповідно до Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 03.04.2024 № 3336-001.1/002.0/17-24, на підставі виявлених критичних порушень під час інспектування виробничої дільниці, забороняється реалізація, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу ГЕМЦИТ СПАЛ 200, ліофілізат для розчину для інфузій, по 200 мг, по 1 флакону в коробці, виробництва СП Акур Лабс Пвт. Лтд., Індія (реєстраційне посвідчення № UA/18334/01/01).
Разом з тим, відповідно до Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 03.04.2024 № 3338-001.1/002.0/17-24, на підставі виявлених критичних порушень під час інспектування виробничої дільниці, забороняється реалізація, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу ГЕМЦИТ СПАЛ 1000, ліофілізат для розчину для інфузій, по 1000 мг, по 1 флакону в коробці, виробництва СП Акур Лабс Пвт. Лтд., Індія (реєстраційне посвідчення № UA/18334/01/02).
Позивач зазначає, що на момент здійснення постачання кожна серія вищезазначених лікарських засобів пройшла лабораторний аналіз в ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції», отримала позитивні висновки лабораторії і відповідно Висновки про якість ввезених на територію України лікарських засобів.
Крім того, на момент поставки продукції за Договором виробник СП Акур Лабс Пвт. ЛТД., Індія мав діючий висновок щодо підтвердження відповідності умов виробництва продукції вимогам належної виробничої практики виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Отже, зважаючи на те, що станом на момент постачання продукції кожна серія лікарських засобів пройшла лабораторний контроль та отримала позитивні висновки щодо якості, а виробник - СП Акур Лабс Пвт. ЛТД. (Індія) - мав чинний висновок про відповідність умов виробництва вимогам належної виробничої практики, виданий уповноваженим органом, позивачем було прийнято продукцію без зауважень.
Позивач вказує, що на дату отримання вищезазначених розпоряджень продукція знаходилась в закладах охорони здоров'я, згодом, позивачем було проведено заходи щодо транспортування залишків фармацевтичної продукції, Гемцитабін 200 мг (ГЕМЦИТ СПАЛ 200), Гемцитабін 1000 мг (ГЕМЦИТ СПАЛ 1000) від закладів охорони здоров'я на склад логістичного партнера ДП «Медзакупівлі України» Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Фармація». Зібрана в закладах охорони здоров'я фармацевтична продукція повернута постачальнику.
Листом від 30.09.2024 № 05/3648-09.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням компенсувати вартість повернутого товару, а саме 28 325 флаконів Гемцитабін 200 мг (ГЕМЦИТ СПАЛ 200) на суму 3172400 грн та 50598 флаконів Гемцитабін 1000 мг (ГЕМЦИТ СПАЛ 1000) на суму 14420430 грн за Договором, а також вартість послуг логістичного партнера за розвезення ліків до закладів охорони здоров'я на рівні 1,433 % від вартості товару та вартість послуг логістичного партнера за збір та транспортування продукції на склад ТОВ «Бізнес центр Фармація» на рівні 1,433 % від вартості товару.
Позивач підтверджує, що відповідачем було компенсовано відповідні кошти в повному обсязі.
Разом з тим, позивачем було направлено відповідачу претензію від 09.05.2025 № 05/1928-05/2025 з вимогою сплатити на підставі п. 8.3.3 Договору за неналежне виконання умов Договору неустойку у сумі 3518566 грн з підстав поставленої продукції в частині її невідповідності вимогам чинного законодавства України, а також з огляду на настання заборони щодо її реалізації, зберігання та застосування на території України відповідно до наведених вище Розпоряджень Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Не погоджуючись з виставленою претензією, відповідач направив лист від 19.05.2025 № 452 в якому висловив свою незгоду та вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього штрафу за поставку неякісної продукції.
Позивач зазначає, що умовами п.8.3.3 та п. 8.4 Договору передбачена відповідальність відповідача за порушення умов Договору щодо поставник товару неналежної якості, у зв'язку із чим позивачем було нараховано відповідачу 3518566 грн штрафу.
Відповідач заперечуючи проти заявлених вимог позову каже, що позивачем не доведено факту поставки йому неякісної продукції, оскільки першочергово позивач прийняв продукцію без зауважень, жодних актів про дефект товару не складалося.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами п. 8.3.3 Договору у разі, якщо постачальником здійснено поставку продукції неналежної якості, а саме яка:
- була вилучена з обігу у зв'язку з невідповідністю вимогам якості та безпечності продукції, або через неспроможність постачальника зберегти якість продукції в процесі її транспортування за ланцюгом постачання за базисом поставки, зазначеним у п.2.2 цього Договору;
- була вилучена з обігу з будь-яких підстав з ініціативи виробника, в тому числі, відкликана з ринку;
- має недоліки (прихований брак, пересортиця, фальсифікат, невідповідний термін придатності, інші дефекти чи невідповідності), що виявлені в межах двох років з дати поставки продукції,
з постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2 цього договору, вартості продукції неналежної якості, понесених та документально підтверджених замовником витрат, пов'язаних із продукцією неналежної якості, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни продукції неналежної якості.
Як вбачається з матеріалів справи, причина видачі розпоряджень від 03.04.2024 № 3336-001.1/002.0/17-24 та №3338-001.1/002.0/17-24 Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - виявлені критичні порушення під час інспектування виробничої дільниці.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, відповідно до розпоряджень Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від № 3336-001.1/002.0/17-24 та № 3338-001.1/002.0/17-24, на підставі встановлення критичних порушень належної виробничої практики під час інспектування виробничих дільниць підприємства СП Акур Лабс Пвт. Лтд. (Індія), заборонено реалізацію, зберігання та застосування всіх серій лікарських засобів: · ГЕМЦИТ СПАЛ 200 (реєстраційне посвідчення № UA/18334/01/01), · ГЕМЦИТ СПАЛ 1000 (реєстраційне посвідчення № UA/18334/01/02).
Зазначені розпорядження є обов'язковими до виконання згідно із вимогами ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», положенням Закону України «Про лікарські засоби».
Натомість, умовами п. 8.3.3 Договору визначено, що продукцією неналежної якості також вважається продукція відкликана з ринку.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки поставлена відповідачем продукція (ГЕМЦИТ СПАЛ 200 та ГЕМЦИТ СПАЛ 1000) була відкликана з ринку на підставі розпоряджень Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 03.04.2024 № 3336-001.1/002.0/17-24 та №3338-001.1/002.0/17-24, до останнього підлягає застосуванню умови п. 8.3.3 Договору.
Позивачем на суму поставленого неякісного товару було нараховано відповідачу штрафу у сумі 3518566 грн.
Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунки обґрунтовані та арифметично правильні, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що ж стосується клопотання відповідача про зменшення суми штрафу до 10%, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач посилався на наступне: стягнення з відповідача зазначеного у позові штрафу може вкрай негативно вплинути на фінансово-господарську діяльністю, оскільки всі акцептовані пропозиції залежать від вчасно здійсненої товариством передплати за товар, котрий буде постачатися на потреби МОЗ України; на сьогоднішній день на підприємстві працевлаштовано 50 осіб, діями відповідача позивачу не завдано збитків; на момент подання позову відповідач відшкодував позивачу вартість повернутої фармацевтичної продукції та вартість транспортних і логістичних послуг; відповідач систематично надає благодійну допомогу лікарням та різним складовим сектору безпеки і оборони України.
Аналізуючи наведені доводи відповідача в сукупності з особливостями сфери господарської діяльності товариства, судом враховано, що на час розгляду даного спору відповідач зобов'язання за Договором виконав, зокрема, відповідачем було компенсовано вартість повернутого товару та вартість послуг логістичного партнера за розвезення ліків до закладів охорони здоров'я.
Суд також враховує, що відповідача визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що підтверджується листом Міністерства охорони здоров'я України №11.1-29/2399/2-25 від 21.01.2025. При цьому, стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для господарської діяльності товариства, яке здійснює поставку лікарських засобів за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я в медичні заклади України, а також систематичну благодійну допомогу сектору безпеки і оборони України, що підтверджується долученими до відзиву доказами (акти приймання-передачі благодійної допомоги, листи).
Судом прийнято до уваги й відсутність доказів на підтвердження завдання позивачу збитків порушенням відповідачем умов Договору. Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2025 на запитання суду щодо наявності понесених позивачем збитків у даній ситуації, підтвердив, відсутність збитків.
Також суд зазначає, що неустойка має на меті в першу чергу стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання і не може лягати непомірним тягарем на боржника й бути джерелом отримання додаткових прибутків.
Подібна за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведення відповідачем існування виняткових обставин, з якими законодавець пов'язує можливість зменшення неустойки (штрафу) за порушення зобов'язання. У зв'язку з цим суд вважає за можливе зменшити розмір заявлених до стягнення сум штрафних санкцій на 30% до 2462996 грн 20 коп.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача, з урахуванням висновку суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діатом» (04215, місто Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 20, літера В; ідентифікаційний код 38737616) на користь Державного підприємства “Медичні закупівлі України» (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7; ідентифікаційний код 42574629) 2462996 (два мільйони чотириста шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн 20 коп. штрафу, а також 42222 (сорок дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 79 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 09.09.2025.
Суддя Р.Б. Сташків