майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про повернення зустрічної позовної заяви
"11" вересня 2025 р. Справа № 906/876/25.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П,
розглянувши зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кульчицького В.В. від 09.09.2025 (вх. №1298 від 09.09.2025) у справі
за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
до: 1. Житомирської міської ради
2. Фізичної особи-підприємця Панченка Ігоря Миколайовича
3. Фізичної особи-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича
про скасування державної реєстрації прав, визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки та знесення самочинного будівництва
08 липня 2025 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до 1. Житомирської міської ради, 2. фізичної особи Панченка Ігоря Миколайовича, 3. фізичної особи-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича з позовними вимогами:
- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №449 від 24.12.2021 "Про припинення права користування, надання права користування земельними ділянками та затвердженням документацій із землеустрою" в частині надання в оренду фізичній особі-підприємцю Панченку Ігорю Миколайовичу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:027:0062;
- визнати недійсним договір оренди землі №19 від 11.02.2022 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:027:0062;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Житомирській міській об'єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:05:027:0062;
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:05:027:0062 за фізичною особою-підприємцем Кульчицьким Володимиром Віталійовичем (запис про інше речове право №46741399);
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та фізичну особу-підприємця Панченка Ігоря Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:05:027:0062 шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2478784718040;
- скасувати державну реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича на об'єкт незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2478784718040 (номер відомостей про речове право: 50643688).
Правові підстави позову: ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 124,134,152 ЗК України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Підстави представництва: ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 4 ст. 53 ГПК України.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 09.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 29.07.2025 (далі - Суд, Прокурор, Міська рада, ФОП Панченко І.М. та ФОП Кульчицький В.В.).
Суд ухвалою від 29.07.2025 відклав підготовче засідання на 15.09.2025 р. о 11:00, встановив учасникам провадження строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, встановив ФОП Кульчицькому В.В. додатковий строк на подання відзиву на позов до 15.08.2025, а також вказав учасникам справи на можливість скористатися правом подати інші заяви/клопотання з процесуальних питань до завершення стадії підготовчого провадження.
09.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла подана представником ФОП Кульчицького В.В. адвокатом Віктором Давиденком зустрічна позовна заява від 09.09.2025 (вх. №1298 від 09.09.2025)(тут і далі за текстом - Зустрічна позовна заява від 09.09.2025).
У Зустрічній позовній заяві від 09.09.2025 представник ФОП Кульчицького В.В. адвокат Віктор Давиденко визначив відповідачем Житомирську міську раду та просить Суд:
- поновити строк на подачу зустрічної позовної заяви;
- визнати за Кульчицьким Володимиром Віталійовичем право власності на об'єкт незавершеного будівництва (фундамент) літера "А", відсоток готовності 11%, що знаходиться за адресою: м. Житомир, пр. Незалежності, буд. 61.
До Зустрічної позовної заяви від 09.09.2025 додано докази на підтвердження надіслання Міській раді копії Зустрічної позовної заяви від 09.09.2025.
Зустрічна позовна заява від 09.09.2025 не оплачена судовим збором.
Процесуальна позиція Суду.
Виходячи з норм ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 180 Кодексу відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Відтак, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19, від 06.12.2023 у справі №918/604/23, від 16.09.2024 у справі №917/321/24, від 21.10.2024 у справі №914/3445/23).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Частиною 8 статті 165 Кодексу передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Кодексу).
Частиною першою статті 116 Кодексу визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Кодексу учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, Судом в ухвалі від 29.07.2025 встановлено ФОП Кульчицькому В.В. додатковий строк на подання відзиву на позов - до 15.08.2025.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 09.09.2025 через підсистему "Електронний суд" представник ФОП Кульчицького В.В. адвокат Віктор Давиденко надіслав суду відзив.
Щодо клопотання про поновлення строку на подачу зустрічної позовної заяви.
У зустрічній позовній заяві від 09.09.2025 зазначено, що ОСОБА_1 перебував за межами України, а на територію України повернувся 07.09.2025, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Протягом перебування за межами України відповідач ОСОБА_1 не мав можливості погодити правову позицію у справі для погодження подачі зустрічного позову в справі.
Суд констатує, докази на підтвердження перебування Кульчицького В.В. за межами України до матеріалів Зустрічної позовної заяви від 09.09.2025, не додано.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.119 Кодексу, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Вирішуючи питання про поновлення процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Суд критично оцінює доводи заявника та не може визнати їх поважними, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви, мають суб'єктивний характер і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд бере до уваги, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Таким чином, строки подання відзиву та зустрічного позову регулюються різними нормами процесуального законодавства. Продовження строку на подання відзиву, як правило, здійснюється на підставі клопотання сторони та ухвали суду, і стосується лише відзиву на позовну заяву.
Зустрічний позов, у свою чергу, має свій власний строк подання, який згідно з процесуальним законодавством, може бути обмежений певним періодом після відкриття провадження у справі.
Отже, якщо сторона хоче подати зустрічний позов після закінчення строку для його подання, вона повинна звернутися до суду із заявою про поновлення строку на подання зустрічного позову, обґрунтовуючи причини пропуску строку та надаючи відповідні докази.
Висновок, що поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву не тягне за собою автоматичну пролонгацію на той же строк відповідного строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, викладено КГС ВС у постанові від 18.02.2019 у справі №922/1161/18.
З урахуванням наведеного, наведені підстави для поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, Суд не визнає їх поважними, як наслідок - в клопотанні про поновлення строку на подачу зустрічної позовної заяви слід відмовити.
Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом без поважних причин пропущено строк подання зустрічного позову.
Крім того, у Зустрічній позовній заяві вказано про те, що ціна позову становить 37643,00 грн - вартість об'єкта незавершеного будівництва згідно Договору від 15.06.2023, судовий збір сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнта - 2422, 40 грн, однак докази сплати судового збору до Зустрічної позовної заяви від 09.09.2025 не додано.
Зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 ст. 180 ГПК України, а також ч.2 ст. 164 ГПК України та підлягає поверненню заявникові на підставі ч.6 ст. 180 ГПК України.
Керуючись ч.2 ст. 164, ч. 6 ст. 180, ст.ст. 234-235 ГПК України, господарський суд
1. Визнати неповажними причини пропуску строку, встановленого на подання зустрічної позовної заяви.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Кульчицького В.В., поданого через адвоката Віктора Давиденка про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви від 09.09.2025.
3. Повернути зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця Кульчицького В.В., подану через адвоката Віктора Давиденка до відповідача Житомирської міської ради про визнання за Кульчицьким Володимиром Віталійовичем права власності на об'єкт незавершеного будівництва (фундамент) літера "А", відсоток готовності 11%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (вх. №1298 від 09.09.2025).
Ухвала набрала законної сили 11.09.2025 та підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя Машевська О.П.
Друк:
1 - в справу
2- відповідачу ФОП Кульчицькому В.В. через адвоката Давиденка В.В. (через Ел. суд).