вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відстрочення виконання судового наказу
11.09.2025м. Дніпро№ 904/3032/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляк С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.
представників учасників справи:
не з'явились,
розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового наказу у справі №904/3032/24
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22"
про встановлення постійного безоплатного сервітуту,
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 залишено без змін.
25.08.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 було видано наказ про примусове виконання.
Через систему "Електронний суд" 31.08.2025 від відповідача надійшла заява від 31.08.2025 за вих. №б/н про відстрочення виконання судового рішення, у якій заявник просить в порядку ст. 331 ГПК України відтермінувати виконання судового наказу від 25.08.2025 у справі №904/3032/24 про примусове стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" на Комунального користь підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" у справі №904/3032/24.Ухвалою від 06.01.2025 заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду та призначено на 09.01.2025.
Ухвалою від 08.09.2025 прийнято заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" від 31.08.2025 за вих. №б/н про відстрочення виконання судового рішення. Призначено розгляд заяви на 11.09.25. Зобов'язано у строк до 10.09.2025 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" надати до суду додаткові письмові пояснення щодо заяви від 31.08.2025 за вих. №б/н про розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, з урахуванням ст. 331 ГПК, вказавши у прохальній частині конкретну вимогу розстрочення або відстрочення виконання рішення суду. Запропоновано Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради надати письмові пояснення щодо заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" від 31.08.2025 за вих. №б/н про відстрочення виконання судового рішення. До письмових пояснень, у разі їх подання, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 160, 328, 331, 334 Прийняття заяви про виправлення помилки, відстрочення, розстрочення,..." від 08.09.2025 по справі №904/3032/24 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Комунальному підприємству "ЖОВТОВОДСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.09.2025 о 18:30.
Через підсистему "Електронний суд" від заявника 10.09.2025 надійшли додаткові пояснення, у яких останній просить відстрочити виконання судового рішення від 30.10.2024 у справі №904/3032/24 в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» (52000, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Кропоткіна, будинок 20, 22; ідентифікаційний код 43590641) на користь Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» (52204, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ 8-ГО БЕРЕЗНЯ, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору, до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» у справі №904/3032/24.
Представники сторін у судове засідання 11.09.2025 не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду поданої заяви, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Стислий виклад позиції відповідача (заявника)
Заявник зазначає, що на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 у справі №904/3032/24 було видано наказ від 25.08.2025 у справі №904/3032/24 про примусове виконання стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» на користь Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» судового збору.
Однією з підстав касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22», яку врахував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду при прийнятті касаційної скарги до розгляду, є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання, чи є ОСББ належним відповідачем у правовідносинах з оператором зовнішніх інженерних мереж у справі про встановлення сервітуту спільного майна багатоквартирного будинку для облаштування та обслуговування вузла комерційного обліку (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Отже, на думку заявника, питання належності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» в якості відповідача у подібних правовідносинах підлягає розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. До закінчення такого розгляду вимога Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» щодо стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» судового збору є сумнівною.
Крім того, заявник зазначає, що до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» входять співвласники двох багатоквартирних будинків: багатоквартирного будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля та багатоквартирного будинку №22 по вулиці Героїв Чорнобиля. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» має один поточний рахунок в банківській установі, спільний для цих двох багатоквартирних будинків. Стягнення коштів зі спільного рахунку порушить права співвласників багатоквартирного будинку №22 по вулиці Героїв Чорнобиля, які не приймають участі у справі №904/3032/24 та не мають відношення до підвального приміщення багатоквартирного будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач пояснень не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Встановлено Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ 8-ГО БЕРЕЗНЯ, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" (52000, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Кропоткіна, будинок 20, 22; ідентифікаційний код 43590641) на користь Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ 8-ГО БЕРЕЗНЯ, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 залишено без змін.
25.08.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 було видано наказ про примусове виконання.
Через систему "Електронний суд" 31.08.2025 від відповідача надійшла заява від 31.08.2025 за вих. №б/н про відстрочення виконання судового рішення, у якій заявник просить відтермінувати (відстрочити) виконання судового наказу від 25.08.2025 у справі №904/3032/24 про примусове стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" на Комунального користь підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кропоткіна 20/22" у справі №904/3032/24.Ухвалою від 06.01.2025 заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду та призначено на 09.01.2025.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Розстрочення судового рішення - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки/розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що вирішуючи питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12 Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013 Конституційного Суду України у справі № 1 7/2013.
Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як зазначає заявник, питання належності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» в якості відповідача у подібних правовідносинах підлягає розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. До закінчення такого розгляду вимога Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» щодо стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» судового збору є сумнівною.
Крім того, заявник зазначає, що до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» входять співвласники двох багатоквартирних будинків: багатоквартирного будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля та багатоквартирного будинку №22 по вулиці Героїв Чорнобиля. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» має один поточний рахунок в банківській установі, спільний для цих двох багатоквартирних будинків. Стягнення коштів зі спільного рахунку порушить права співвласників багатоквартирного будинку №22 по вулиці Героїв Чорнобиля, які не приймають участі у справі №904/3032/24 та не мають відношення до підвального приміщення багатоквартирного будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля.
Однак такі доводи не мають жодного впливу на об'єктивну можливість виконати судове рішення у визначений строк, а заявником жодним чином не обгрунтовано, як наведені обставини впливають на можливість виконання зазначеного рішення.
Більш того, приймаючи рішення про можливість відстрочити/розстрочення виконання судового рішення суд врахував і те, що судове рішення ухвалено ще 30.10.2024.
Саме відповідач подав апеляційну скаргу у зв'язку із власною незгодою з винесеним рішенням суду. Апеляційне провадження тривало до 17.06.2025.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 залишено без змін.
Тому лише 25.08.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 було видано наказ про примусове виконання.
Отже наказ суду було видано майже через дев'ять місяців після ухвалення рішення суду, що уже було фактичним відстроченням його виконання для боржника.
Стаття 42 ГК України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан та дані фінансової звітності також з огляду на те, що майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява №41510/98).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).
Таким чином "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.
Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідач просить відстрочити виконання судового рішення від 30.10.2024 у справі №904/3032/24 на невизначений термін (до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кропоткіна 20/22» у справі №904/3032/24), що суперечить положенням ГПК України, зокрема приписам частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Також суд звертає увагу заявника на те, що сторони справи не позбавлені можливості укласти мирову угоду в процесі виконання рішення суду в порядку ст. 330 ГПК України.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання ст. 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд
У задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення (наказу) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 11.09.2025.
Суддя С.А. Дупляк