вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі
10.09.2025м. ДніпроСправа № 904/662/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: Янів М.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Чубатюк І.М. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Хом'як Анастасії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача Фізичної особи-підприємця Креховецької Ірини Юріївни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням угоди про партнерство та співпрацю від 17.04.2024 у загальному розмірі 505 364, 55грн.
18.02.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Хом'як Анастасії Юріївни (далі - позивач) до Креховецької Ірини Юріївни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням угоди про партнерство та співпрацю від 17.04.2024 у загальному розмірі 505 364,55 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 справу №904/662/25 передано на розгляд судді Скриннікової Н.С.
24.02.2025 ухвалою господарського суду (суддя Скриннікова Н.С.) позовну Фізичної особи-підприємця Хом'як Анастасії Юріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням угоди про партнерство та співпрацю від 17.04.2024 у загальному розмірі 505 364, 55грн залишено без руху.
03.03.2025 до господарського суду від представника позивача надійшла за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №8879/25 від 25.03.2025) про усунення недоліків.
10.03.2025 ухвалою господарського суду (суддя Скриннікова Н.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
01.04.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №13767/25 від 01.04.2025) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 32-34, том 1).
01.04.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду №13772/25 від 01.04.2025) на позовну заяву. У вказаному відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
01.04.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №13775/25 від 01.04.2025) про перехід до розгляду справи від спрощеного провадження до загального (а.с. 39-42, том 1).
19.06.2025 рішенням Вищої ради правосуддя України №1316/0/15-25 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області за власним бажанням.
30.06.2025 розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №196 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із звільненням судді Скриннікової Н.С. з посади судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу №904/662/25 передано на розгляд судді Іванової Т.В.
04.07.2025 ухвалою господарського суду прийнято справу №904/662/25 до свого провадження. Постановлено розгляд справи розпочати з початку та здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2025 об 11:15 год.
04.07.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Фізичної особи-підприємця Хом'як Анастасії Юріївни до Фізичної особи-підприємця Креховецької Ірини Юріївни про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням угоди про партнерство та співпрацю від 17.04.2024 у загальному розмірі 505 364,55грн залишено без руху.
10.07.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд", у якості усунення недоліків, надійшло клопотання (вх. суду №29945/25 від 10.07.2025) про долучення доказів.
14.07.2025 ухвалою господарського суду продовжено розгляд справи №904/662/25 за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі призначено на 17.07.2025 об 11:15 год. Зобов'язано позивача надати до суду до дати підготовчого засідання належним чином завірені рахунки на оплату, передбачені пунктом 4.1 угоди про партнерство та співпрацю від 17.11.2024. Зобов'язано відповідача надати до суду до дати підготовчого засідання належним чином завірені рахунки на оплату, передбачені пунктом 4.1 угоди про партнерство та співпрацю від 17.11.2024.
17.07.2025 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. суду №31079/25 від 17.07.2025) про відкладення розгляду справи.
17.07.2025 у підготовче засідання повноважні представники сторін не з'явилися. Про дату час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
17.07.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 18.08.2025 о 12:15 год, надавши учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі №904/662/25. Повторно зобов'язано позивача та відповідача надати до господарського суду до дати наступного підготовчого засідання належним чином завірені рахунки на оплату, передбачені пунктом 4.1 угоди про партнерство та співпрацю від 17.11.2024. Роз'яснено позивачу, положення статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що суд залишає позов без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
18.08.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №35642/25 від 18.08.2025) про відкладення підготовчого засідання у справі у зв'язку із хворобою та перебуванням останнього на лікарняному.
18.08.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №35724/25 від 18.08.2025) про призначення експертизи.
18.08.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з'явився повноважний представник відповідача. Повноважний представник позивача у вказане судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.
18.08.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче судове засідання на 02.09.2025 о 12:00 год.
01.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №37632/25 від 01.09.2025).
02.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025), відповідно до якої останній просить долучити до матеріалів даної справи копії документів (скріншотів), які додаються до даного клопотання, та листків непрацездатності. Окрім цього позивач клопоче суд провести підготовче судове засідання без участі представника.
02.09.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з'явився повноважний представник відповідача. Повноважний представник позивача у вказане судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.
02.09.2025 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, до 04.10.2025 включно. Відкладено підготовче засідання у справі на 10.09.2025. Призначено клопотання представника відповідача про призначення експертизи до розгляду та клопотання представника позивача про долучення доказів до розгляду у підготовчому засіданні на 10.09.2025. Зобов'язано позивача надати до суду до 09.09.2025: письмові пояснення (заперечення) стосовно клопотання представника відповідача про призначення експертизи; докази на підтвердження перебування представника Яніва Михайла Васильовича на лікарняному, про що вказано у клопотанні (вх. суду №35642/25 від 18.08.2025), станом на день призначеного судового засідання 18.08.2025. Зобов'язано відповідача надати до суду до 09.09.2025: письмові пояснення (заперечення) стосовно клопотання представника позивача про долучення доказів. Повторно зобов'язано позивача надати до господарського суду до 01.09.2025: належним чином завірені рахунки на оплату, передбачені пунктом 4.1 угоди про партнерство та співпрацю від 17.11.2024.
08.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №38781/25 від 08.09.2025) про долучення доказів.
10.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №39349/25 від 10.09.2025) про виконання ухвали суду.
10.09.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з'явилися повноважні представники позивача та відповідача.
Господарський суд розглянувши у вказаному підготовчому засіданні клопотання представника позивача (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів, зазначає наступне.
Згідно з вимогами статей 74, 76, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування у справі, а допустимими - ті, що одержані у порядку, визначеному законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивач у своєму клопотанні просить долучити до матеріалів справи копії скріншотів листування (переписки), а також інші документи (зокрема, лист непрацездатності), які було витребувано ухвалою суду від 18.08.2025. Зазначені докази (скріншотів листування (переписки)) мають значення для підтвердження обставин, що стосуються укладення та виконання угоди від 17.04.2024, яка є предметом спору, а також для спростування тверджень відповідача про відсутність його підпису на договорі.
Згідно із частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Тобто суд може прийняти докази, не подані у строк, якщо сторона доведе, що неподання їх своєчасно зумовлено об'єктивними причинами. Із поданого клопотання та пояснень позивача вбачається, що подання зазначених доказів зумовлено необхідністю спростування доводів відповідача, а відтак суд визнає причини їх неподання разом із позовом поважними.
Враховуючи положення статей 13, 74, 80, 91, Господарського процесуального кодексу України, принципи змагальності сторін та диспозитивності, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи стосуються предмета доказування.
Між тим, господарський суд під час вивчення матеріалів вказаного клопотання встановив, що представник позивач надав до суду скріншоти листування (переписки), які містять повідомлення, викладені російською мовою.
Суд зазначає, що вказані документи подано на російській мові, без нотаріально посвідченого перекладу, що безперечно є порушенням норм законодавства.
Суд зазначає, що статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
За приписами статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 10 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (частини 1, 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Згідно зі статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Статтею 79 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Ураховуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перекладу скріншотів листування (додати №№1-30), доданих представником позивача до клопотання (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) з російської мови на українську мову, як того вимагає чинне законодавства.
Крім того судом встановлено, що скріншот повідомлень за 17 червня (додаток №16) містить аудіоповідомлення тривалістю 26 секунд, надіслане 17 червня о 12:20 год. При цьому до суду зміст аудіоповідомлення (його аудіокопію) тривалістю 26 секунд, надісланого 17 червня о 12:20 год, представником позивача не подано.
Відповідно до частини першої статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні), які містять дані про обставини, що мають значення для справи. Згідно з частиною першою статті 96 Господарського процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Таким чином, сам по собі скріншот, який відображає наявність аудіоповідомлення, не може бути достатнім доказом змісту цього повідомлення. Для належного та повного дослідження вказаного доказу позивач має надати до суду безпосередньо аудіофайл або інший належний носій, що містить його зміст. Неподання такого аудіофайлу позивачем унеможливлює оцінку зазначеного доказу судом у межах статей 86, 96 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів. Долучити до матеріалів справи докази додані представником позивача до клопотання (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Хом'як Анастасію Юріївну (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) надати до господарського до 20.09.2025: нотаріально посвідчений переклад з російської мови на українську мову скріншотів листування (додати №№1-30), доданих представником позивача до клопотання (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів; зміст аудіоповідомлення (його аудіокопію) тривалістю 26 секунд, надісланого 17 червня о 12:20 год (див. додаток №16). Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Хом'як Анастасії Юріївні (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), положення статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що суд залишає позов без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Господарський суд дослідивши у даному підготовчому засіданні матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Згідно із частиною 11 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись вказаними нормами Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне за власною ініціативою витребувати у позивача оригінал Угоди про партнерство та співпрацю від 17.04.2024, укладеної між Фізичною особою-підприємцем Креховецькою Іриною Андріївною та Фізичною особою-підприємцем Хом'як Анастасією Юріївною, копію якої долучено до позовної заяви - відповідно до частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України, а також звернути увагу позивача на наслідки неподання до суду оригіналів доказів, передбачені частиною одинадцятою статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши у підготовчому засіданні 10.09.2025 клопотання (вх. суду №35724/25 від 18.08.2025) представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи , господарський суд вважає вказане клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи обґрунтоване наявністю спору щодо автентичності підпису в угоді від 17.04.2024, неможливістю встановлення цієї обставини без спеціальних знань, відсутністю експертного висновку у матеріалах справи та запереченням відповідача щодо належності підпису.
При цьому представник позивача заперечує проти призначення судової почеркознавчої експертизи, вказуючи, що надані ним скріншоти переписки між сторонами підтверджують факт підписання та виконання умов угоди саме відповідачем, яка надсилала проект та підписаний файл договору, надавала реквізити для оплати та підтверджувала отримання коштів, тому призначення експертизи є безпідставним і спрямованим лише на затягування судового процесу та ухилення відповідача від повернення отриманих коштів.
Суд вважає безпідставними вказані заперечення представника позивача проти призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки надані скріншоти переписки не можуть замінити дослідження оригіналу підпису, не підтверджують автентичності особи відправника та не дають можливості суду без спеціальних знань встановити належність підпису відповідачу, тоді як саме факт підписання угоди є ключовою обставиною для правильного вирішення спору.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Таким чином враховуючи факт того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, з огляду на встановлений процесуальним законом принцип змагальності учасників справи та стандарт доказування, суд відхиляє вказані доводи (заперечення) представника позивача щодо проведення судової почеркознавчої експертизи у справі.
Згідно із частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні судді. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Згідно з пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування.
В силу пункту 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Згідно з частинами 4-7 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Дослідивши перелік питань, які визначено позивачем, суд констатує, що він складений відповідно до Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Відповідно до частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
В даному випадку, після підтвердження технічної можливості виконання експертного дослідження у вказаній судом експертній установі, прийняття ухвали до виконання та за клопотанням експерта судом будуть надані всі вказані експертом документи для матеріли, які необхідні для проведення експертного дослідження та складання відповідного висновку.
Згідно з частиною 3 статті 102 Господарського процесуального кодексу України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні (частина 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 616 79/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Суд зазначає. що у своєму клопотанні представник відповідача просить суд доручити проведення судової почеркознавчої експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи, одними з основних завдань яких є проведення судових експертиз для правоохоронних органів і судів. Частина друга зазначеної статті визначає вичерпний перелік таких державних спеціалізованих установ, до яких належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Крім того, пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, передбачено, що експертизи проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування.
З огляду на те, що справа розглядається Господарським судом Дніпропетровської області, суд вважає за доцільне доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, як державній спеціалізованій установі, що здійснює експертне обслуговування відповідного регіону.
Таким чином дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги зміст клопотання представника відповідача про призначення експертизи, господарський суд дійшов висновку, що існують обставини для з'ясування яких необхідні спеціальні знання, а тому, вважає за необхідне призначити по справі судову експертизу, проведення якої слід доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Частинами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" права щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, у тому числі, у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У зв'язку з призначенням у справі судової експертизи провадження у справі підлягає зупиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України на час проведення експертизи.
Керуючись статтями 73-86, 91, 98, 99, 100, 102, пунктом 2 частини 1 статті 228, пунктом 6 частини 1 статті 229, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання представника позивача (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів - задовольнити.
2. Долучити до матеріалів справи докази додані представником позивача до клопотання (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Хом'як Анастасію Юріївну (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) надати до господарського до 20.09.2025:
- нотаріально посвідчений переклад з російської мови на українську мову скріншотів листування (додати №№1-30), доданих представником позивача до клопотання (вх. суду №37890/25 від 02.09.2025) про долучення доказів;
- зміст аудіоповідомлення (його аудіокопію) тривалістю 26 секунд, надісланого 17 червня о 12:20 год (див. додаток №16).
4. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Хом'як Анастасії Юріївні (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), положення статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що суд залишає позов без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
5. Витребувати у Фізичної особи-підприємця Хом'як Анастасії Юріївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до 20.09.2025 оригінал Угоди про партнерство та співпрацю від 17.04.2024, укладеної між Фізичною особою-підприємцем Креховецькою Іриною Андріївною та Фізичною особою-підприємцем Хом'як Анастасією Юріївною, копію якої долучено до позовної заяви - відповідно до частини шостої статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
6. Звернути увагу Фізичної особи-підприємця Хом'як Анастасії Юріївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на наслідки неподання до суду оригіналів доказів, передбачені частиною одинадцятою статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
7. Клопотання (вх. суду №35724/25 від 18.08.2025) представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи - задовольнити частково.
8. Призначити по справі №904/662/25 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, будинок 17, офіс 361).
9. На вирішення судового експерта (експертів) поставити наступне питання:
- Чи виконано підпис від імені Фізичної особи-підприємця Креховецької Ірини Юріївни в документі "Угода про партнерство та співпрацю" від 17 квітня 2024 року внизу графи "Партнер 1", в якій зазначено прізвище, ім'я, по-батькові ФОП - "Креховецька Ірина Юріївна", самою Креховецькою Іриною Юріївною, чи іншою особою?
10. Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
11. Запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
12. Витрати по оплаті судової експертизи покласти на Фізичну особу-підприємця Креховецьку Ірину Юріївну (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
13. Експертній установі рахунок на оплату вартості експертизи направити Фізичній особі-підприємцю Креховецькій Ірині Юріївні ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
14. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Креховецьку Ірину Юріївну протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду протягом 7 днів з моменту оплати.
15. Роз'яснити сторонам, що питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
16. Надіслати матеріали справи №904/662/25 Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, будинок 17, офіс 361).
17. Зупинити провадження у справі №904/662/25 на час проведення судової почеркознавчої експертизи та отримання висновку експерта.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 10.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано - 10.09.2025.
Суддя Т.В. Іванова