вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.09.2025м. ДніпроСправа № 904/6044/20 (904/3504/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни, м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К", м. Маріуполь
про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 200 000,00 грн
Без виклику учасників справи
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражний керуючий Огулькова Анна Миколаївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К" стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що в результаті аналізу податкового кабінету ТОВ «НИВА 2014» було встановлено, що ТОВ «НИВА 2014» було поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К" товар на суму 816 000,00 грн. Однак, у зв'язку із тим, що ліквідатор ТОВ «НИВА 2014» обмежений у коштах для сплати судового збору за стягнення всієї суми заборгованості, останній просить стягнути 200 000,00 грн.
Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 24.11.2020 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111 А, кв.51, код ЄДРПОУ 39121721) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/6044/20, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А. Є.
21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/6044/20(904/3504/25) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Станом на 14.04.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 08.09.2025 судом прийнято рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
В ході ліквідаційної процедури ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражному керуючому Огульковій А.М. стало відомо про те, що ТОВ «НИВА 2014» було поставлено на адресу ТОВ "МРІЯ-К" товар на суму 816 000 грн, що підтверджується податковими накладними, а саме:
1. Податковою накладною №3 від 30.08.2017 про постачання соняшнику на суму 204 000 грн.
2. Податковою накладною №4 від 30.08.2017 про постачання соняшнику на суму 204 000 грн.
3. Податковою накладною №5 від 30.08.2017 про постачання соняшнику на суму 204 000 грн.
4. Податковою накладною №6 від 30.08.2017 про постачання соняшнику на суму 204 000 грн.
Позивач зазначив, що у ТОВ "НИВА 2014" в періоді часу, з якого розпочалися правовідносини з ТОВ «МРІЯ- К» був відкритий один банківський рахунок в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" № НОМЕР_1 , через який здійснювалися платежі в межах господарської діяльності (інший рахунок в цьому ж банку був призначений для соціальних виплат).
15.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "НИВА 2014" було направлено вимогу єдиному учаснику та керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К" вих.№14-12-24/02-02 від 14.12.2025 - Туреку Андрію Богдановичу.
Вказану вимогу було направлено ліквідатором ТОВ "Нива 2014" на адресу керівника ТОВ "МРІЯ-К" 15.12.2024 поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором №0206800150725 (том - 1, а.с. - 15).
Відповідно до п.10 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270, пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури.
Пунктами 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Враховуючи викладене, станом на дату звернення з позовом до суду минуло достатньо часу виходячи з встановлених строків для поштового пересилання для отримання відповідачем вказаного запиту та надання відповідної відповіді або заперечення.
Проте, відповідь на вимогу на адресу ліквідатора ТОВ «НИВА 2014» не надходила, заборгованість у розмірі 2 000,00 грн не погашена.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014", ліквідатор посилається на поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К" товару на суму 816 000 грн.
У Постанові Великої палати Верховного суду від 29.06.2021 по справі 910/23097/17 зроблені наступні висновки:
"Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки. Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.".
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Податкова декларація з ПДВ затверджена наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2020 №734) не відображає інформацію щодо суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту в розрізі окремих операцій.
Крім того, відповідно до п. 201.10 ст. 210 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, за умови дотримання порядку визначення податкового кредиту встановленому ст. 198 Кодексу.
Так, судом встановлено, що Позивач направив запит до ДПС про отримання інформації, чи відображено ТОВ "МРІЯ-К" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2017-2018 р., поставки товару на загальну суму 810 000 грн, на які ТОВ «НИВА 2014» (ЄДРПОУ: 40924196) були вписані податкові накладні.
В зв'язку з тим, що ДПС було відмовлено у задоволені запиту, позивач просив суд витребувати таку інформацію.
На вимогу суду, 09 травня 2025 від ДПС України було отримано відповідь, з аналізу якої вбачаються наступні висновки.
Згідно з даними інформаційних баз даних ДПС, відповідно до додатків 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до Податкової декларації з ПДВ (в редакції чинній у періоді декларування) поданого ТОВ «МРІЯ-К» (код ЄДРПОУ 19491182) за серпень 2017 року задекларовано суму податкового кредиту від постачальника ТОВ «НИВА 2014» (код ЄДРПОУ 39121721), а саме Обсяг постачання (без податку на додану вартість) 680 000,00 грн та Суму податку на додану вартість за основною ставкою 136 000,00 гривень.
З урахуванням наведеного вбачається, що Відповідач своїми діями підтвердив факт отримання товару на суму 810000 грн.
Згідно позиції Об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладеної у постанові від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, податкова накладна (залежно від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки, вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 910/2878/22, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 22.08.2024 у справі № 910/14467/19, від 04.07.2024 у справі № 910/13407/23.
Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 лютого 2025 року у справі №916/1301/24.
Враховуючи викладене, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено невиконання зобов'язань в частині оплати за поставлений товар позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 200 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, ст.39, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111 А, кв.51, код ЄДРПОУ 39121721) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К" (87555, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 80-А, код ЄДРПОУ 19491182) про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 200 000,00 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ-К" (87555, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 80-А, код ЄДРПОУ 19491182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111 А, кв.51, код ЄДРПОУ 39121721) 200 000,00 грн - заборгованості, 2 422,40 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 11.09.2025.
Суддя А.Є. Соловйова