вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2025 р. Cправа № 902/907/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Станція переливання крові м. Краматорська" (вул. Василя Стуса, буд.8, м. Краматорськ, Донецька обл., 84333)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001)
про: стягнення 28903,28 грн
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/907/25 за позовом Комунального некомерційного підприємства "Станція переливання крові м. Краматорська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення заборгованості за Договором поставки №49 від 14.06.2024 заборгованості у розмірі 28903,28 грн.
Рішенням суду від 04.09.2025 позов задоволено повністю, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" на користь Комунального некомерційного підприємства "Станція переливання крові м. Краматорська" 28903,28 грн заборгованості та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
09.09.2025 до суду надійшла заява представника позивача б/н від 09.09.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки рішенням суду від 04.09.2025 не вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Розглянувши подану представником позивача заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки розгляд справи №902/907/25 здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), суд приходить до висновку про прийняття додаткового рішення у даній справі також без проведення судового засідання.
Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.
За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як слідує з матеріалів справи у позовній заяві позивачем зазначено розрахунок суми судових витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн, до якої додано докази щодо розміру понесених судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до позовної заяви додано докази понесених судових витрат на послуги адвоката, а саме: Договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н25 від 18.06.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 23.06.2025 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5537 від 01.07.2019 на ім'я Плахтій О.В.; Ордер серія АН №1727994 від 02.07.2025; - платіжна інструкція № 243 від 26.06.2025 року на суму 7000,00 з призначенням платежу : «повн.опл. за посл. Сторон.фахівц. (юридичні послуги: послуги адвоката (надання юридичної консультації та складання позовної заяви); дог.№ б/н25 від 18.06.2025р.; акт №б/н від 23.06.2025р.; без ПДВ)».
Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач будь-яких пояснень чи заперечень до суду не подав.
Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано клопотання про неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про задоволення заяви представника позивача щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у розмірі 7000,00 грн.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 91, 126, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Станція переливання крові м. Краматорська" №б/н від 09.09.2025 (вх. номер канцелярії суду 01-34/9530/25 від 09.09.2025) адвоката Плахтій О.В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Комунального некомерційного підприємства "Станція переливання крові м. Краматорська" (вул. Василя Стуса, буд.8, м. Краматорськ, Донецька обл., 84333, код ЄДРПОУ 05492396) 7000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Примірник повного додаткового судового рішення надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд».
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 11.09.2025
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи