вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" вересня 2025 р. Справа №910/14330/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Євсікова О.О.
Кропивної Л.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Янчук А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 (повний текст складено 05.06.2025)
у справі №910/14330/24 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом ОСОБА_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5"
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" (далі - ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5") про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", оформлених протоколом від 29.07.2024 №1, а також скасування реєстраційних дій та записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: від 23.09.2024 №1000701070001089397, Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену державним реєстратором Стрельцовою Л.І., Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5" проведені з порушенням вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач, вказуючи про незаконність проведених зборів, висловив незгоду з ухваленим рішенням загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", які відбулися 29.07.2024. Проте сама по собі незгода співвласника об'єднання з таким рішенням, не означає безумовної незаконності відповідного рішення. Таким чином, вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", оформленого протоколом від 29.07.2024 №1, визнані судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, оскільки у задоволенні основних позовних вимог відмовлено, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні похідної позовної вимоги про скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин справи та недослідженні всіх доказів, що мають істотне значення для справи.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , зокрема, посилається на те, що:
- судом першої інстанції проігноровано положення статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та положення статуту ОСББ;
- прийняте рішення загальних зборів ОСББ, оформлене протоколом від 29.07.2024, є таким, що безпосередньо та істотно впливає на права та законні інтереси позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки зміна голови правління тягне за собою зміну розподілу впливу в управлінні спільним майном, доступу до інформації, фінансових звітів та рішень у тому число щодо спільного майна ОСББ;
- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки факту відсутності голосів для прийняття рішень.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі №910/14330/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Євсіков О.О., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
07.07.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14330/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 31.07.2025.
24.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14330/24.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
29.07.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Так, у відзиві відповідач зазначає, що докази, які містяться в матеріалах справи, підтверджують обізнаність позивачки про ініціювання та проведення загальних зборів ОСББ. Позивачка свідомо і цілеспрямовано 16.07.2024 не взяла участь в загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та підбурювала інших власників/співвласників не брати в них участь (особисто писала про це в чаті будинку).
Також відповідач вказує, що враховуючи предмет позову у цій справі, рішення загальних зборів щодо зміни голови та правління ОСББ, а також затвердження його статуту безпосередньо стосуються діяльності ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними спрямовані на зупинення діяльності ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачки.
Резюмуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5" стверджує, що рішення загальних зборів власників/співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке оформлене протоколом від 29.07.2024 №1, прийнято відповідно до чинного законодавства та статуту ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5".
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 04.09.2025 з'явилися представники сторін.
Представник позивачки у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
16.07.2024 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки 5", оформлені протоколом №1 від 29.07.2024.
За результатами загальних зборів прийняті наступні рішення:
1) обрано ОСОБА_3 Головою загальних зборів власників/співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ;
2) визнано незадовільною роботу голови правління ОСББ "Бульвар Лесі Українки 5" за період з 20.10.2020 до 16.07.2024;
3) визнано незадовільною роботу правління ОСББ "Бульвар Лесі Українки 5" за період з 20.10.2020 до 16.07.2024;
4) визнано незадовільною роботу правління ОСББ "Бульвар Лесі Українки 5" за період з 20.10.2020 до 16.07.2024;
5) припинено повноваження голови правління ОСББ "Бульвар Лесі Українки 5" - ОСОБА_4 та членів правління ОСББ: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
6) обрано членів правління ОСББ за новим складом: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
7) обрано головою правління ОСББ ОСОБА_16 ;
8) припинено повноваження членів ревізійної комісії ОСББ: ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
9) обрано членів ревізійної комісії ОСББ: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;
10) зобов'язано Голову правління ОСББ Терещенка Сергія Миколайовича передати в 15-денний строк по акту передачі-приймання новообраному правлінню: печатку, документацію по діяльності, статут, технічну документацію а також надати фінансовий звіт діяльності ОСББ;
11) прийнято в новій редакції статут ОСББ, відповідно до Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;
12) надано повноваження власникам/співвласникам багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ОСОБА_16 та ОСОБА_12 підготувати та подати у відповідні органи документи щодо державної реєстрації Статуту ОСББ в установленому законом порядку;
13) обрано рахункову комісію підсумків голосування в складі: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 вказує, що рішення загальних зборів (протокол №1 від 29.07.2024) прийняте з порушенням норм чинного законодавства та приписів статуту об'єднання, порушує майнові права позивача. Зокрема не дотримано порядку письмового повідомлення позивача про скликання зборів, не дотримано порядку оформлення результатів проведення зборів та відсутність необхідної кількості голосів для прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про існування підстав для визнання його недійсним в судовому порядку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає про дотримання процедури скликання та організації загальних зборів. ОСОБА_2 та інші співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 належним чином повідомлені про місце та дату проведення зборів, а рішення прийняті відповідно до кворуму.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами частини 1 статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За змістом преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон) цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Частиною 4 статті 4 вказаного Закону встановлено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі статтею 10 цього Закону органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до частин 3, 4 статті 6 вказаного Закону скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, предметом заявлених ОСОБА_2 позовних вимог до ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5" є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", яке оформлено протоколом від 29.07.2024 №1 та скасування реєстраційних дій, проведених на підставі вказаного протоколу.
За приписами частини 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку.
Порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів також врегульовано пунктом 5 розділу 3 статуту ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (протокол зборів від 07.06.2020).
Відповідно до пункту 5 статуту ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників. Загальні збори діють відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України, цього статуту та положення про загальні збори (у випадку, якщо таке положення затверджено загальними зборами). Правління або ініціативна група не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розпис або направляє рекомендованим листом на адресу квартири чи нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціативною групою ОСББ вручено особисто під підпис або направлено на адреси учасників ОСББ, в тому числі і ОСОБА_2 , повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ 16.07.2024 о 19 год 00 хв за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , сквер біля будинку, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про проведення загальних зборів ОСББ та експрес накладними Нової пошти та Укрпошти.
Необхідно зазначити, що ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримувати повідомлення про скликання установчих зборів, про що зазначено у висновку, викладеному у пункті 5.17 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20.
Крім того, матеріалами справи підтверджується обізнаність позивача ініціювання та проведення загальних зборів ОСББ.
Таким чином, позивачка, відповідно до вимог статті 74 ГПК України, не довела, що вона не повідомлялася про проведення спірних зборів, а висновки суду про зворотнє ґрунтуються на матеріалах справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 дійшов висновку, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та/або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення загальних зборів співвласників викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного хто проголосував із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Пунктом 9 розділу ІІІ статуту передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
З преамбули протоколу від 29.07.2024 №1 загальних зборів власників/співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, проведених 16.07.2024, вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 267 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку 11 941 кв.м.
У голосуванні на загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку взяли участь особисто та/або через представників власника/співвласника 36 осіб, яким належать квартири у багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, загальною площею 1583,3 кв.м, що становить 13,26% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників власника/співвласника 135 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, загальною площею 6412,25 кв.м, що становить 53,7% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, зокрема: квартири - 4 671,35 кв.м (39,1% ); нежитлові приміщення - 1740,9 кв.м (14,6%). Список власників/співвласників та/або їх представників, які прийняли участь у голосуванні на загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку та які прийняли участь у письмовому опитуванні з зазначенням прізвищ, імен, по батькові, номерів квартир, кількості власників/співвласників, загальної площі квартир та документ, що надає право на голосування від імені власника/співвласника (для представника) наведений в додатку №1/1 до цього протоколу. Разом у голосуванні на загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку та в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників власника/співвласника 136 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, загальною площею 6412,25 кв.м (53,7% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень).
Також, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення, оформлені протоколом від 29.07.2024, є неприйнятим, оскільки за них проголосувало менше половини від загальної кількості співвласників будинку, в підтвердження чого посилається на лист Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" від 11.10.2024 №14-2024-8980, відповідно до якого останнє по всім питанням порядку денного загальних зборів утрималося від голосування.
У постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.
Виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №917/1891/21).
Отже, для визнання рішення недійсним з наведених позивачем підстав суду необхідно встановити, яким чином оскаржуване рішення порушує право або інтереси ОСОБА_2 .
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, що кореспондуються за змістом зі статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).
Враховуючи наявність в матеріалах справи суперечливих відомостей щодо волеявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" при голосуванні на загальних зборах ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5" та відсутність зауважень та претензій до ОСББ по даному факту самого Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не може посилатися на даний факт та доводити його в підтвердження наявності порушення прав або інтересів саме ОСОБА_2 .
В ході апеляційного розгляду, судом з'ясовувалось питання подання представником позивача - адвокатом Савченком П.Д. листа опитування (ТОВ "АТБ-Маркет").
Так, в судовому засіданні представник позивача - адвокат Савченком П.Д. зазначив, що ним посвідчено копію вищенаведеного листа написом "згідно з оригіналом" без наявності оригіналу останнього.
В свою чергу судом апеляційної інстанції досліджено листи опитування надані як позивачкою так і відповідачем та встановлено, що вони містять різні відомості щодо площі якою володіє ТОВ "АТБ-Маркет" так і волевиявлення по запропонованим питанням.
Також, колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "АТБ-Маркет" не зверталося до суду для захисту своїх прав та інтересів, у зв'язку з оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", як співвласник об'єднання, що свідчить про визнання зазначеного рішення.
Як зазначив місцевий господарський суд, позивач по суті звернувся до суду з позовом в інтересах іншого учасника ОСББ. Проте норми чинного процесуального законодавства не передбачають права особи звертатися з позовом в інтересах іншої юридичної особи. Цей висновок випливає з відносності процесуальних відносин та завдання господарського судочинства, метою якого є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб чи держави. Ця мета реалізується через право на звернення до господарського суду у власних інтересах або в інтересах інших осіб, якщо таке право надано законом.
Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення загальних зборів щодо зміни голови та правління ОСББ та затвердження його статуту безпосередньо стосуються діяльності ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними спрямовані на зупинення діяльності ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач, вказуючи про незаконність проведених зборів, висловив незгоду з ухваленим рішенням загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", які відбулися 29.07.2024. Проте, сама по собі незгода співвласника об'єднання з таким рішенням, не означає безумовної незаконності відповідного рішення.
З огляду на наведене, на переконання колегії судді, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бульвар Лесі Українки, 5", оформленого протоколом від 29.07.2024 №1.
Крім того, вимога про скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей є похідною від позовної вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів, та визнання недійсним рішень правління, і з огляду на те, що в задоволенні даних основних позовних вимог відмовлено, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні й похідної позовної вимоги про скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/14330/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_2 .
4. Матеріали справи №910/14330/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 11.09.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.О. Євсіков
Л.В. Кропивна