вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" вересня 2025 р. Справа№ 910/4545/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Хрипуна О.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 (повний текст складено 23.06.2025)
у справі № 910/4545/25 (суддя - Бойко Р.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення заборгованості у розмірі 15 937 282 грн. 55 коп.
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 628 661,44 грн. за отриману у період з 01.12.2024 по 31.01.2025 за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №2187-01024 від 26.10.2021, але неоплачену у повному обсязі електричну енергію для врегулювання небалансів, а також нарахованих за порушення строків оплати вказаної електричної енергії пені в сумі 115 438,40 грн., 3% річних в сумі 94 880,87 грн. та інфляційних втрат в сумі 98 301,84 грн.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що строк виконання ним зобов'язань по оплаті електричної енергії, стягнення вартості якої ж предметом цього позову, не настав, оскільки:
- Законом України «Про ринок електричної енергії» встановлено спеціальний алгоритм розрахунків між ОСП (відповідач) та СВБ (позивач), який передбачає: наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ; розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування;
- умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку;
- оскільки оплата вартості електричної енергії на балансуючому ринку не є врегулюванням системних обмежень, то внесення відповідачем коштів на власний рахунок зі спеціальним режимом використання з метою здійснення платежів на балансуючому ринку, у тому числі для розрахунків з позивачем, не узгоджується з приписами Закону України «Про ринок електричної енергії»;
- у зв'язку з систематичним порушенням рядом учасників ринку - сторонами відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, зазначений поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку;
- у спірних відносинах має застосовуватися пріоритет спеціальної норми Закону України «Про ринок електричної енергії», який необхідно врахувати при вирішенні спору;
- доказів порушення відповідачем встановленого Законом України «Про ринок електричної енергії» алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію позивачем не подано, що свідчить про те, що в діях відповідача відсутня складова як вина, а відтак останній не може нести відповідальності у вигляді застосування до нього штрафних санкцій;
- на підставі приписів п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення нарахованої позивачем неустойки.
Крім того, відповідач, посилаючись на спеціальний порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку, вважає, що належним способом захисту прав позивача було б заявлення вимог про зобов'язання відповідача перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі заборгованості з рахунка відповідача зі спеціальним режимом використання, проте відповідач не заявив відповідних вимог.
У відповіді на відзив позивач зауважив на тому, що:
- інші договірні відносини відповідача, невиконання або виконання зобов'язань за іншими договорами, стороною яких не виступає позивач, ніяким чином не впливають на зобов'язання, взяті на себе відповідачем за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №2187-01024, який був укладений 26.10.2021, тому що це порушує саму правову природу договірних відносин;
- зазначені в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 приписи є настановами, тобто рекомендаціями / порадами, які не мають обов'язкового характеру, не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору про участь у балансуючому ринку, з чим у справі №911/1359/22 погодився Верховний Суд;
- рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332, яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК України та ГК України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору;
- не вважається випадком, що звільняє від відповідальності, зокрема недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України);
- внаслідок саме порушення з боку відповідача умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №2187-01024 від 26.10.2021 в частини виконання грошових зобов'язань, а саме невиконання зобов'язання з перерахування з рахунку зі спеціальним режимом використання коштів на рахунок позивача відповідно до Актів купівлі-продажу е/е та актів коригування, особливо в такий важкий для країни та підприємців час, позивач опинився у скрутному фінансово-економічному становищі та позбавлений можливості планувати свою майбутню господарську діяльність.
Рішенням Господарського міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено суму боргу у розмірі 15 628 661,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 98 301,84 грн., 3% річних у розмірі 94 880,87 грн. та судовий збір у розмірі 189 862,13 грн., в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманої у період з 01.12.2024 по 31.01.2025 за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №2187-01024 від 26.10.2021 електричної енергії для врегулювання небалансів, з огляду на що позивач відповідно до умов спірного договору має право на стягнення вартості такої енергії, а відповідно до положень ст. 625 ЦК України - 3 % річних та інфляційних втрат у заявлених до стягнення сумах.
При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, з огляду на те, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не відкладає та не відміняє обов'язку відповідача належним чином виконувати зобов'язання за спірним договором.
Суд першої інстанції зауважив на тому, що оскільки зміст статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для нарахування та стягнення із відповідача неустойки за період дії воєнного стану відсутні, оскільки п. 16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 у задоволеній частині позовних вимог та ухвалити у справі нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та про те, що судом порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 справа № 910/4545/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України, надано Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 284 793 грн. 19 коп. у встановленому порядку.
29.07.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № АУ-5975 від 28.07.2025 про сплату 284 793,19 грн., в призначенні платежу вказано: «Суд. Збір, за апеляційною ск. НЕК УКРЕНЕРГО на рішення від 03.06.2025 по сп. №910/4545/25, Північний апеляц.господ.суд».
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 № 09.1-08/1819/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4545/25 у зв'язку з перебуванням суддів Тищенко О.В., Гончарова С.А., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці у період з 28.07.2025 по 01.08.2025.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 справа № 910/4545/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 справу № 910/4545/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Хрипун О.О.), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/4545/25 призначено до розгляду на 10.09.2025 о 13:50 год., витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4545/25.
11.08.2025 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
29.08.2025 до суду від позивача надішли додаткові пояснення, в яких позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги є безпідставними та немотивованими, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - законним та обґрунтованим.
Станом на 10.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та інших клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 29.09.2021 за №1653 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі (надалі - ОСП) - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на ОСП покладено функції адміністратора розрахунків (надалі - АР).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» АР забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.
За положенням п. 5 ч. 3 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні АР відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
За положеннями пунктів 7, 12, 46, 89 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Відповідно до ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (надалі - ОСП), яким є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльністю на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Відповідно до ч. 5 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСП врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором, яким згідно з п. 72 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані надавати гарантії виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (зі змінами) затверджені Правила ринку, якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
З урахуванням положень п. 1.1.4. Правил ринку, АР - адміністратор розрахунків (відповідач), ОСП - оператор системи передачі (відповідач), СВБ - сторона відповідальна за баланс (позивач).
Відповідно до п. 1.1.2. Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.
Для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору (п. 1.3.2. Правил ринку).
Кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил (п. 1.3.5. Правил ринку).
Після отримання відповідної заяви-приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви-приєднання, про що повідомляє учасника ринку (п. 1.3.7. Правил ринку).
Наказом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 03.04.2019 № 204 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії та положення заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, у які неодноразово вносились зміни відповідними наказами НЕК «Укренерго», зокрема, наказами від 08.07.2019р №366, від 07.08.2019 №423, від 16.08.2019 №441, від №85, від 26.11.2020 №634, від 21.12.2020 №709, від 05.01.2021 №6, від №111, від 16.03.2021 №141, від 01.06.2021 №303, від 31.01.2022 №58, від №161, від 16.05.2022 №176, від 09.06.2022 №236, від 27.01.2023 №58, від 01.03.2024 №117, від 24.06.2024 №360, від 08.07.2024 №393 та від 22.04.2025 №285.
За умовами пунктів 1.1, 1.2 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що підтверджується повідомленням Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про приєднання до договору врегулювання небалансів електричної енергії вих. №01/48159 від 26.10.2021.
Таким чином, між сторонами укладено Договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 №2187-01024 (далі - Договір).
Оскільки спір у даній справі стосується стягнення боргу з оплати послуг, наданих у період з 01.12.2024 по 31.01.2025, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню умови Договору в редакції наказу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» від 08.07.2024 №393.
Умовами пункту 1.3 Договору встановлено, що СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи..
Відповідно до пункту 1.4 Договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку,.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).
Пунктами 2.1 та 2.2 Договору встановлено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня
Згідно пункту 5.1 Договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 Договору).
У пункті 5.9 Договору зазначено, що ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (пункт 5.10 Договору).
Пунктами 9.1 та 9.2 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Згідно пункту 10.1 Договору цей Договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку.
У такому випадку зміни до цього Договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим Договором (пункти 10.2 та 10.3 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що Акт №СВБ_02_2024_12_2178 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором підписано сторонами за шляхом накладення ЕЦП 13.01.2025.
За наслідками постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього Акту купівлі-продажу е/е складає 12 287 730,58 грн., в т.ч. ПДВ 2 047 955,10 грн.
11.01.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача, про формування місячного звіту за період з 01.12.2024 по 31.12.2024, тобто сума зобов'язання відповідача зі сплати на користь позивача складала 12 287 730,58 грн. з ПДВ.
25.02.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача про формування звіту коригування за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 року. Сума зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за цим звітом склала 12 285 336,52 грн. з ПДВ
Акт коригування №СВБ_К_03_2024_12_2187 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.12.2024 №СВБ_02_2024_12_2187 згідно з Договором складено 25.02.2024, підписано сторонами за шляхом накладення ЕЦП 26.02.2025.
За наслідками процедури коригування щодо постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього Акту коригування склала 12 285 336,51 грн., в т.ч. ПДВ 2 047 556,08 грн.
Як зазначає позивач і не заперечується відповідачем, згідно вказаних звітів та актів, загальна сума зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» за грудень 2024 року становить 12 285 336,51 грн. з ПДВ.
Акт №СВБ_02_2025_01_2178 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з Договором підписано сторонами шляхом накладення ЕЦП 12.02.2025.
За наслідками постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього Акту купівлі-продажу е/е складала 3 235 197,65 грн., в т.ч. ПДВ 539 199,61 грн.
11.02.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача, про формування місячного звіту за період з 01.01.2025 по 31.01.2025.
24.03.2025 на електронну адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача про формування звіту коригування за період з 01.01.2025 по 31.01.2025, згідно якого сума зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» складає 3 343 324,92 грн. з ПДВ.
Акт коригування №СВБ_К_03_2025_01_2187 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.01.2025 №СВБ_02_2025_01_2187 згідно з Договором складено 24.03.2025 та підписано сторонами шляхом накладення ЕЦП 25.03.2025.
За наслідками процедури коригування щодо постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог, сума коштів, яка підлягає оплаті Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього Акту коригування складає 3 343 324,92 грн., в т.ч. ПДВ 557 220,82 грн.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» у грудні 2024 року було надано Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» послугу врегулювання небалансів вартістю 12 285 336,51 грн., а у січні 2025 року - послугу вартістю 3 343 324,92 грн.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем у відзиві не заперечується ні факт надання позивачем у грудні 2024 року - січні 2025 року послуг, ні їх вартість.
Частиною 4 статті 165 ГПК України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
З огляду вказані обставини позивач звернувся до суд з цим позовом, якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 15 628 661,44 грн., а також пеню в сумі 115 438,40 грн., 3% річних в сумі 94 880,87 грн. та інфляційні втрат в сумі 98 301,84 грн.
Рішенням Господарського міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено суму боргу у розмірі 15 628 661,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 98 301,84 грн., 3% річних у розмірі 94 880,87 грн. та судовий збір у розмірі 189 862,13 грн., в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як слідує з тексту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 115 438,40 грн. не оскаржується, а відтак, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 115 438,40 грн.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Касаційний суд неодноразово звертав увагу на те, що принцип «заборони повороту до гіршого» («non reformatio in peius») відомий ще з часів римського права та існував у зв'язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення).
Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2023 у справі № 179/363/21 (провадження № 61-4060св23, 21.06.2023 у справі № 757/42885/19-ц (провадження № 61-9060св22).
Верховний Суд у постанові від 24.05.2023 у справі № 179/363/21зауважив на тому, що обсяг апеляції був обмежений рішенням суду щодо заборгованості за аліментами, які ще не були виплачені, та скасування списання заборгованості у разі недотримання цього зобов'язання, а відтак суд не повинен був самостійно погіршувати позицію заявника скарги в тій частині, в якій рішення суду не було оскаржене.
Аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2025 та від 08.10.2025 у справі № 922/1715/22 якими були скасовані постанови апеляційного суду в частині розгляду тих позовних вимог, які апелянтом не оскаржувались з посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано принципу «заборони повороту до гіршого».
При цьому слід відзначити, що доводи позивача щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині часткової відмови у задоволенні позовних вимог колегією суддів розглянуті та враховані при винесенні постанови бути не можуть, оскільки за змістом положень чинного законодавства, у разі незгоди з рішення суду першої інстанції повністю або в частині особа подає апеляційну скаргу, саме за наслідками розгляду якої суд апеляційної інстанції і має повноваження щодо зміни або скасування судового рішення, при цьому перегляд судового рішення за відсутності такої апеляційної скарги свідчитиме про порушення судом апеляційної інстанції принципу диспозитивності.
Щодо позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 15 628 661,44 грн., слід зазначити наступне.
Суд першої інстанції вказані позовні вимоги задовольнив повністю, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Виходячи з системного аналізу наведених вище положень законодавства врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором приєднання та стосується врегулювання небалансів електричної енергії.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком (надалі - СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Згідно з пунктами 1.11.1.-1.11.6 Правил ринку за допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Система управління ринком повинна повністю відповідати операціям, передбаченим цими Правилами. ОСП забезпечує безперебійне функціонування системи управління ринком. Учасники ринку мають право на доступ до інформації, яка міститься в СУР та стосується їх безпосередньо.
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.11.8. Правил ринку).
Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії.
Відповідно до пункту 7.3.2 Правил ринку (тут і надалі в редакції, чинній на період надання спірних послуг) для формування місячного звіту СВБ АКО на дев'ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ. СВБ зобов'язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ. З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів. Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії. У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.
З огляду на приписи Правил ринку обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.
Отже, у розумінні Правил ринку, з урахуванням змісту Договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
Таким чином, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного Договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через СУР, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
При цьому, іншого порядку та способу направлення рахунків ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо належності їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.
З огляду на викладене та враховуючи п. 7.7.3 Правил ринку, строк на оплату платіжного документа розпочинається з наступного дня після виставлення рахунків АР в СУР.
Згідно з п. 7.8.1 Правил ринку, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
З матеріалів справи слідує, що позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури, а відповідач не висловлював жодних заперечень щодо інформації, яка містилася у них.
Відтак, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, пунктів 5.1, 5.6 Договору та пункту 7.3.2 Правил ринку строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих у грудні 2024 року - січні 2025 року послуг за Договором на момент розгляду справи настав.
За таких обставин суд першої інстанції цілком дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 15 628 661,44 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Колегія суддів зазначає про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір грошового зобов'язання за спірними рахунками-фактурами має бути іншим, в той час як за змістом положень чинного законодавства саме відповідач належними та допустимими доказами має підтвердити ті обставини, на які він посилається, як на підставу свої заперечень проти позову.
При цьому, твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21 та постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 94 880,87 грн. та інфляційних втрат в сумі 98 301,84 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем за Договором послуг, позивач відповідно до положень ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов'язань, в тому числі і 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.
При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що виконані позивачем розрахунки є вірними, а при перерахунку таких позовних вимог колегією суддів сума їх виявилась не меншою, ніж заявлена позивачем до стягнення.
Слід зауважити і на тому, що 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 94 880,87 грн. та інфляційних втрат в сумі 98 301,84 грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 в оскаржуваній частині, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі № 910/4545/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 10.09.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді Г.П. Коробенко
О.О. Хрипун