вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа№ 910/10420/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників сторін:
від позивача: Данильченко О. О.
від відповідача-1: Поєдинок Я.А.
від відповідача-2: Поєдинок Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 (повне рішення складено 01.04.2025)
у справі № 910/10420/24 (суддя Котков О.В.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»
до 1. Фермерського господарства «Деметра»
2. ОСОБА_1
про стягнення 3 412 952,27 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021 року у розмірі 3 412 952,27 грн, з яких: простроченої заборгованості за кредитом - 2 564 419,36 грн та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом - 848 532,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 не були виконані у повному обсязі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021, виконання якого забезпечене договором поруки № 32838142-ДП-1 від 08.04.2021, у зв'язку з чим позивачем заявлено про солідарне стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 2 564 419,36 грн та простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 848 532,91 грн.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» прострочену заборгованість за кредитом - 2 564 419,36 грн та прострочену заборгованість по відсотках за користування кредитом - 848 532,91 грн. Стягнуто з Фермерського господарства «Деметра» на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судовий збір - 20 477,72 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» судовий збір - 20 477,72 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив зі встановленого факту прострочення відповідачами зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021. При цьому, судом встановлено, що форс-мажорні обставини (на що посилалися відповідачі) при виконанні відповідачами кредитного договору не настали.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фермерське господарство «Деметра» та ОСОБА_1 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просять суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до Фермерського господарства «Деметра» та до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021 в розмірі 3 412 952,27 грн відмовити повністю.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10420/24.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10420/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків.
08.05.2025 через систему «Електронний суд» від Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.05.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, зокрема, прийнято до провадження справу № 910/10420/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Кравчук Г.А., відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10420/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.06.2025.
03.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також надійшов відзив на апеляційну скаргу.
05.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
18.06.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд справи № 910/10420/24 призначено на 03.07.2025.
03.07.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.09.2025.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 прийнято до провадження справу № 910/10420/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М., ухвалено розгляд справи здійснювати 03.09.2025.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
2.2.1. За доводами апеляційної скарги, оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права.
Відповідачі стверджують, що з лютого 2024 року в безпосередньому зв'язку із воєнним станом в країні, фінансове становище ФГ «ДЕМЕТРА» погіршилося, чим викликало тимчасову відсутність потрібних грошових коштів, у тому числі для виконання умов Кредитного договору.
Невиконання ФГ «ДЕМЕТРА» зобов'язань за Кредитним договором №32838142-КД-1 від 08.04.2021 має безпосередній причинно-наслідковий зв'язок з війною, яка є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), через перебування підприємства та усіх його потужностей на окупованій території, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Судом не було належним чином оцінено: позитивну кредитну історію боржника до настання форс-мажорних обставин, активну позицію Відповідачів щодо пошуку компромісного вирішення спору, відсутність відповіді кредитора на ініціативи про реструктуризацію, що вказує на формальний підхід до вирішення питання.
З наведених підстав відповідачі просять скасувати рішення суду від 18.03.2025 у даній справі та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
2.2.2. У поданій відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідачі наполягають на тому, що невиконання зобов'язань за Кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021 має безпосередній причинно-наслідковий зв'язок з війною, яка є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), через перебування господарства на окупованій території. При цьому, ФГ «ДЕМЕТРА» підтверджує свій намір виконати всі кредитні зобов'язання після відновлення господарської діяльності та отримання стабільних джерел доходу на підконтрольній території України.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що вирішуючи справу, суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Позивач звертає увагу на правові позиції Верховного Суду про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Також позивач стверджує, що наслідки настання форс-мажорних обставин стосуються виключно настання відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань та не звільняють позичальника від обов'язку повернення отриманих в кредит коштів та сплати передбачених договором відсотків. Позивачем вимога щодо стягнення штрафних санкцій у позові не заявлялась, а тому посилання на неможливість повернення кредитних коштів через форс-мажорні обставини є безпідставним.
2.4. явка в судове засідання
У судовому засіданні 03.09.2025 в режимі відеконференції брали участь представниця позивача та представниця відповідача-1 та відповідача-2.
Представник відповідачів підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.
Представник позивача просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
08.04.2021 між АТ КБ «Приватбанк» (банк) та ФГ «Деметра» (позичальник) був укладений кредитний договір № 32838142-КД-1 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 (відновлювальна кредитна лінія) цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
За умовами пункту 1.2. договору термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.11, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування» (пункт 1.3.).
Відповідно до пункту 2.1. договору банк зобов'язався:
- відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору (підпункт 2.1.1.);
- надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від страхових платежів, у межах суми, обумовленої пунктом 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1., 2.2.12. цього договору (абзац 1 підпункту 2.1.2.)
Обов'язки позичальника визначені в пункті 2.2 договору:
- використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору;
- сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього договору (підпункт 2.2.2);
- повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.17, 2.3.2 цього договору (підпункт 2.2.4).
Згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк має право, зокрема, змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
За умовами пункту 4.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.7, А.7.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
У разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. А.8 цього договору (пункт 4.2.)
Відповідно до положень пункту 4.3 договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Згідно з пунктом 4.4 договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - це день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим Договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п. 2.4.3 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього договору.
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (пункт 4.7 договору).
За умовами пункту 4.8 договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Згідно з пунктом 4.9 договору позичальник має право сплатити проценти достроково, при цьому нарахування процентів здійснюється у порядку, передбаченому п.п. 4.7, 4.8. цього договору.
Пунктами 6.1 встановлено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
У Розділі А викладені істотні умови договору:
Пунктом A.1 договору визначено вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.
Пунктом A.2 погоджено, що ліміт цього договору: 2 978 025,00 грн у тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 2 950 000,00 грн - на поповнення обігових коштів;
- у розмірі 28 025,00 грн - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Пунктом А.3 встановлено термін повернення кредиту - 01.04.2024.
Відповідно до пункту А.6 за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Положеннями пункту А. 7.1 встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 18,32 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.7 цього договору При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.7 цього договору та дати початку її нарахування.
У випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 26,64 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (пункт А.8).
У подальшому, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 08.04.2021, відповідно до якої погодили, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку.
Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 13,32 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:
Індекс UIRD (3 місяці) + 6% (Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі Інтернет та на офіційному сайті Національного банку України.
Відповідно до пункту 2.2 додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
у період прострочення з 1-го до 15-го включно - у розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
у період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних;
у період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - у розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Також, для забезпечення виконання позичальником кредитного договору, 08.04.2021 між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) був укладений договір поруки № 32838142-ДП-1, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань ФГ «Деметра» за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021, з відновлювальної кредитної лінії на суму 2 978 025,00 грн. з терміном дії до 01.04.2024, у тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 2 950 000,00 грн - на поповнення обігових коштів;
- у розмірі 28 025,00 грн - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку припинення боржника, та/або заміни боржника в зобов'язанні/зобов'язаннях за кредитним договором на будь-яку іншу особу та переходу зобов'язання/зобов'язань боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов'язань за кредитним договором, поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим, поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.
Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (пункт 1.3 договору поруки).
Відповідно до пункту 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За умовами підпункту 2.1.2 пункту 2.1 договору поруки кредитор має право у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Положеннями підпункту 2.4.1 пункту 2.4. договору поруки визначено, що поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно підпункту 2.1.2 пункту 2.1 цього договору.
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1. договору поруки).
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору банк перерахував позичальнику (ФГ «Деметра») кредитні кошти на загальну суму 5 896 231,40 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача -1, наявною в матеріалах справи.
Однак, відповідач-1 зі свого боку умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на липень 2024 у нього утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 564 419,36 грн та заборгованість за процентами в сумі 848 532,91 грн, що є предметом даного позову.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.
Заперечення відповідачів щодо позовних вимог (як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції) зводяться до наявності форс-мажорних обставин.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Суд наголошує, що умови кредитного договору № 32838142-КД-1 від 08.04.2021 не регулюють правовідносини сторін у разі настання форс-мажорних обставин.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачі не надали суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, засвідченого торгівельно-промисловою палатою.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (сплати кредиту).
При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021.
Таким чином, сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідачів від належного виконання зобов'язання сплатити кредит та відсотки.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що форс-мажорні обставини при виконанні відповідачами кредитного договору № 32838142-КД-1 від 08.04.2021 не настали.
Також не підлягають застосування до спірних відносин посилання відповідача на постанову Правління НБУ «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп» № 23 від 25.02.2022, оскільки вони застосовуються банками в обслуговуванні споживчих кредитів, у той час, як кредитні кошти відповідачу-1 надавались з метою поповнення обігових коштів та на сплату страхових платежів.
Відтак, оскільки відповідач-1 кредитну заборгованість у повному розмірі та в установлений строк не сплатив, суд визнає обґрунтованою вимогу банку про стягнення з ФГ «Деметра» заборгованості, а тому з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість за неповернутим кредитом - 2 564 419,36 грн. та заборгованість по прострочених процентах - 848 532,91 грн, що в загальній сумі складає 3 412 952,27 грн.
Разом з цим, як було зазначено вище, для забезпечення виконання позичальником кредитного договору, 08.04.2021 між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) був укладений договір поруки № 32838142-ДП-1, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань ФГ «Деметра» за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021, з відновлювальної кредитної лінії на суму 2 978 025,00 грн. з терміном дії до 01.04.2024.
Відтак, укладенням договору поруки поручитель - ОСОБА_1 взяв на себе відповідальність за належне виконання зобов'язання позичальником - ФГ «Деметра», погодивши умови кредитного договору та договору поруки своїм підписом.
Таким чином при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Матеріали справи свідчать, що 09.04.2024 позивач направив відповідачам досудову вимогу, у яких банк вказав на порушення відповідачем-1 договірних зобов'язань та вимагав сплати заборгованості за кредитом та за процентами. Проте відповіді на зазначену вимогу банк не отримав.
Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю, є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України); до поручителя - протягом шести місяців, якщо закінчення строку поруки не встановлено самим договором (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, недотримання яких може нести ризик лише для кредитора про втрату в майбутньому права на задоволення своїх вимог у примусовому порядку через суд.
Отже, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів та є правом, а не обов'язком кредитора.
Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту безпосередньо в судовому порядку виконати боржником обов'язок з дострокового повернення кредиту. Вказаний висновок міститься в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 754/882/15-ц.
Відтак, з урахуванням умов укладених сторонами угод та наведених приписів закону суд першої інстанції дійшов умотивованого висновку, що в даному випадку відповідачі мають відповідати перед позивачем за невиконання кредитних зобов'язань як солідарні боржники.
Підсумовуючи викладене в сукупності, з огляду на встановлений факт прострочення відповідачами зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 32838142-КД-1 від 08.04.2021, суд першої інстанції правильно зазначив про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів-1 та 2 заборгованості зі сплати кредиту у сумі 2 564 419,36 грн та заборгованості зі сплати процентів у сумі 848 532,91 грн.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Згідно з ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом статей 1054, 1050 і 559 ЦК України у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред'явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Посилання відповідачів на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань за кредитним договором судом відхиляється, оскільки сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідачів від належного виконання зобов'язання про сплату кредиту та відсотків з урахуванням зокрема того, що у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень стаття 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні.
Судовою колегією враховано, що відповідачі не заперечують невиконання ними своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та відсотків, натомість, суд наголошує, що обставини, на які посилаються відповідачі як на підставу невиконання своїх обов'язків за кредитним договором, у жодному разі не нівелюють необхідності виконання взятих на себе зобов'язань.
Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Деметра» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/10420/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/10420/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 09.09.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга