справа №760/9925/16-к
провадження №1-кп/991/189/19
Іменем України
«05» вересня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час судового засідання у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року відносно обвинувачених: ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 357 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України, заяву адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ,
В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 357 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні 05 вересня 2025 року адвокатом ОСОБА_7 заявлено відвід прокурору ОСОБА_8 . Обставини заявлення цього відводу пов'язані з тим, що в ході допиту свідка захисник ОСОБА_7 зазначив про необхідність припинити такий допит і надати можливість свідку скористатись матеріалами службового розслідування стосовно ОСОБА_5 ,оскільки подальші запитання адвоката мали ґрунтуватися на цих матеріалах. На таке прохання адвоката прокурор відреагував реплікою, зокрема зазначив, що, на його переконання, в даному випадку спотворюється сама сутність допиту, оскільки допит - це з'ясування того, що свідок знає, чув, спостерігав, тобто «того, що у нього в голові», а не спільне читання документів, адже це виходить за межі самої процедури допиту, при цьому, якщо свідку щось не відомо це так само не привід під час його допиту вивчати документи. Висловлення прокурором такої репліки (правової позиції) адвокат ОСОБА_7 вважає неприпустимою процесуальною поведінкою, адже, на його думку, «навчання всього складу суду і всіх інших учасників юридичним канонам», «неможливість з'ясування свідком обставин, посилаючись на нотатки або документи, що було роз'яснено судом свідку перед початком допиту», «введення новел в кримінальне процесуальне законодавство прокурором» свідчить про некомпетентність прокурора та прямо перешкоджає ефективному захисту обвинуваченого ОСОБА_6 . Адвокат вважає, що прокурор таким чином замість об'єктивної процесуальної позиції зайняв виключно обвинувальний ухил, трактуючи норми кримінального процесуального законодавства на власний розсуд, адже, як зазначив адвокат, орієнтування суду щодо подальшої заборони використання свідком будь-яких нотаток і документів суперечить вимогам КПК України та сприймається ним як перешкоджання допиту свідка сторони захисту, викликає обґрунтований сумнів в неупередженості прокурора та можливості подальшого якісного підтримання ним державного обвинувачення.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_9 завлений адвокатом ОСОБА_7 відвід підтримали на просили його задовольнити. Адвокат ОСОБА_9 додатково зазначив, що, на його думку, прокурор намагається обмежити сторону захисту під час допиту свідка та дослідженні документів, які сам же прокурор і долучив до матеріалів справи.
Прокурор ОСОБА_8 , заперечуючи проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_7 , послався на те, що відвід стосується наявності у нього процесуальної позиції, що не визначено в КПК України підставою для відводу.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Наведена норма кримінального процесуального закону містить у собі вичерпний перелік обставин, що виключають участь, зокрема прокурора у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, який, згідно з ч. 5 вказаної статті, повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, на існування якої посилається адвокат ОСОБА_7 , заявляючи йому відвід, та бути підтвердженим відповідними доказами.
З практики ЄСПЛ вбачається, що особиста безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності, що презюмується, поки не надано доказів протилежного.
На думку суду, до встановлення наявності/відсутності упередженості прокурора необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на його безпосередню поведінку та надати оцінку реальним діям прокурора під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у його поведінці, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до учасників та зміни його складу.
Адвокат ОСОБА_7 підставою відводу прокурора ОСОБА_8 визначає його упередженість, що проявилася у перешкоджанні, на його думку, допиту свідка сторони захисту у зв'язку з висловленням прокурором своєї позиції стосовно можливості/необхідності пред'явлення свідкові матеріалів службового розслідування стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 з метою його ефективного допиту.
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу прокурора ОСОБА_8 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сумнів у неупередженості будь-якого учасника процесу повинен бути розумним та не ґрунтуватися на власних суб'єктивних міркуваннях і особистих відчуттях (припущеннях).
Так, висловлення прокурором, як учасником справи, в судовому засіданні своєї процесуальної позиції, з якою не згоден заявник, жодним чином не може свідчити про упередженість прокурора, який, відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тобто прокурор займає свою правову/процесуальну позицію стосовно тих чи інших обставин в межах кримінального провадження на власний розсуд, що не може бути підставою для його відводу відповідно до ст. 77 КПК України. При цьому, жодних об'єктивних даних, які дійсно могли б підтверджувати факт упередженості прокурора ОСОБА_8 під час підтримання ним державного обвинувачення в межах даного кримінального провадження, адвокат ОСОБА_7 не навів, натомість заявлений відвід ґрунтується на оціночних судженнях адвоката щодо наміру прокурора перешкодити допиту свідка сторони захисту та не містить належних і підтверджених відомостей, які б свідчили про наявність підстав для його відводу, передбачених законом.
Таким чином, оскільки доводи адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_8 не містять об'єктивних даних про обставини, що можуть свідчити про його упередженість, а також, враховуючи те, що адвокатом в судовому засіданні не доведено підстав заінтересованості або обставин, з посиланням на докази, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості прокурора в результатах даного кримінального провадження, із урахуванням вимог ст. 80 КПК України, згідно з якою відвід повинен бути вмотивованим, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід прокурора ОСОБА_8 відсутні.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 332, 372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3