Справа № 991/3938/25
Провадження 1-кп/991/57/25
27 серпня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рожанівка Заліщицького району Тернопільської області, проживаючого а адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Теребовля, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Копичинці, Гусятинського району Тернопільської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
26 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про закриття вказаного кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Клопотання обґрунтоване тим, що 22 листопада 2023 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке було вчинено ним в жовтні 2018 року. Санкція ч. 1 ст. 366 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до ст. 12 КПК України (в тому числі на момент повідомлення про підозру) підпадає під категорію кримінальних проступків. Таким чином, з огляду на положення ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100, повинно було бути закінчене протягом 72 годин, або у строк, що визначений п. 2-3 ч. 3 ст. 219 КПК України, однак, в будь-якому випадку, не пізніше 22 грудня 2023 року. Разом з тим, клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального проступку було подано до суду 17 січня 2024 року, тобто вже за межами строку досудового розслідування. З огляду на вказані обставини, здійснення 09 травня 2024 року повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та вручення 30 квітня 2025 року обвинувального акту вказаним особам у кримінальному провадженні № 12020210000000100, також було здійснено за межами строків досудового розслідування.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття кримінального провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, з підстав викладених в клопотанні та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_4 його захисник - адвокат ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 також підтримали подане клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та вказала що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, як на час його вчинення так і зараз є злочином. Крім того, пояснила, що у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось досудове розслідування також за ч. 5 ст. 191 КК України, яке на той час було фактовим. За версією обвинувачення злочин, перебачений частиною 1 ст. 366 КК України, в даному випадку є способом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, їх спільне розслідування було доцільним. За таких обставин вважає, що строки досудового розслідування не спливли.
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, які знаходяться у томах 1, 5 судової справи , Суд встановив наступну хронологію подій.
Так, 18 лютого 2020 року слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Тернопільській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
16 березня 2020 року слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020210000000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
03 квітня 2020 року прокурором відділу прокуратури Тернопільської області матеріали досудових розслідувань кримінального провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22020210000000006 від 16 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, об'єднано в одне провадження № 12020210000000100.
29 грудня 2020 року кримінальне провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року для проведення подальшого досудового розслідування надійшло до Національного антикорупційного бюро України.
10 квітня 2021 року правова кваліфікація кримінального провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року змінена з ч. 3 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100, внесеному до ЄРДР 18 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на 12 місяців, тобто до 18 серпня 2022 року.
04 лютого 2022 року детективами НАБ України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадження № 5202200000000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
15 лютого 2022 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури матеріали досудових розслідувань № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року та № 5202200000000038 від 04 лютого 2022 року були об'єднані в одне кримінальне провадження № 12020210000000100.
22 листопада 2023 року в межах кримінального провадження № 12020210000000100 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні службового підроблення, що полягало у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В подальшому, 16 січня 2024 року, в межах строку досудового розслідування детектив НАБ України звернулася до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупійного суду від 18 січня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100 продовжено до шести місяців, тобто до 22 травня 2024 року. Розглядаючи клопотання про продовження строків досудового розслідування слідча суддя відокремила кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України кримінальне провадження, передбачене ч.5 ст. 191 ККК Украни, та з огляду на те, що фактове кримінальне провадження було особливо складним, з урахуванням того, що кримінальне провадження здійснювалося, в тому числі, щодо особливо тяжкого корупційного злочину та враховуючи приписи ч. 4 ст. 294 КПК України продовжила строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100 до шести місяців, тобто до 22 травня 2024 року. Більш того, слідча суддя вказала, що вирішення питання про те, чи містить діяння особи склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність воно передбачене, у т.ч. й редакцію статті такого закону, є повноваженням суду під час ухвалення вироку, а тому керувалась положеннями чинними на час вирішення клопотання.
09 травня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою прокурора від 14 травня 2024 року виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 366 КК України та виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000233.
Того ж дня, детектив НАБ України звернулася до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
За результатами розгляду вказаного клопотання, слідчий суддя враховуючи ступінь складності даного кримінального провадження та те, що кримінальне провадження здійснювалося, в тому числі, щодо особливо тяжкого корупційного злочину, обсяг та специфіку слідчих та процесуальних дій, більшість з яких здійснювалося в межах Чортківського району, проведення яких було необхідним для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року ще на вісім місяців, тобто до 22 липня 2024 року.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 червня 2024 року ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 52024000000000233 від 14 травня 2024 року, закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Суд, посилаючись на норми п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, вказав, що давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло три роки з часу вчинення кримінального правопорушення, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, Суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності. Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрювався ОСОБА_11 , передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, мав місце у період з 15 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року, тобто станом на 17 жовтня 2021 року минуло 3 роки з моменту його вчинення, у Суду були всі підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності.
16 липня 2024 року обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
30 квітня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України був направлений Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою до Вищого антикорупційного суду, тобто в межах строків досудового розслідування.
Оцінка та висновки Суду щодо вирішення клопотання
Дослідивши надані сторонами процесуальні документи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження № 12020210000000100 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Так, з долучених до матеріалів кримінального провадження документів встановлено, що 22 листопада 2023 року в межах кримінального провадження № 12020210000000100 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні службового підроблення, що полягало у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції закону № 2539-VІІІ від 06 жовтня 2018 року чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції закону № 2539-VІІІ, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості.
Частиною 1 ст. 219 КПК України (в редакції закону № 2690-ІХ, чинній на момент вручення повідомлення про підозру) встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 КПК України, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових засобів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 219 КПК України (в редакції закону № 2690-ІХ) передбачено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За приписами ч. 4 ст. 219 КПК України (в редакції закону № 2690-ІХ) строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 294 КПК України (в редакції закону № 2690-ІХ), якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених п.п. 2 і 3 ч. 4 ст. 219 КПК України до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження (ч. 4 ст. 294 КПК України).
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_11 22 листопада 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості та з огляду на положення ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування має бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, з подальшим його продовженням з урахуванням вимог ч. 4 ст. 219 КПК України та ч. 4 ст. 294 КПК України, що й було зроблено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2024 року та 16 травня 2024 року.
Посилання сторони захисту на те, що санкція ч. 1 ст. 366 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення підпадає під категорію кримінальних проступків, а тому з огляду на положення ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100, повинно було бути закінчене протягом 72 годин, або у строк, що визначений п. 2-3 ч. 3 ст. 219 КПК України, тобто, в будь-якому випадку, не пізніше 22 грудня 2023 року - не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. За правилами ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію в часі лише у випадку, якщо він пом'якшує відповідальність особи.
З повідомлення про підозру ОСОБА_12 встановлено, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України у жовтні 2018 року. Санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції № 2539-VІІІ від 06 жовтня 2018 року чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що згідно ст. 12 КК України свідчить про віднесення такого діяння до злочину невеликої тяжкості.
Подальшими змінами до Кримінального кодексу, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"№ 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (набрав чинності з 1 липня 2020 року) було запроваджено інститут кримінального проступку та водночас змінено санкцію ч. 1 ст. 366 КК України - встановлено більш суворе покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, яка відповідно до ст. 12 КК України (в редакції № 2690-ІХ, чинній на момент вручення повідомлення про підозру) відносилася до нетяжкого злочину, а не кримінального проступку.
Відповідно до ст. 5 КК України більш суворий закон не має зворотньої дії в часі, а відтак підстави для застосування нової редакції санкції ч. 1 ст. 366 КК України відсутні.
Таким чином як станом на час вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення за версією обвинувачення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, так і станом після набрання чинності законом № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (є чинною до цього часу), вказане діяння було нетяжким злочином згідно відповідної редакції ст. 12 КК України. Тобто вказаний закон жодним чином не поліпшив становище особи, щоб поширити його дію на осіб, які вчинили діяння до набрання ним чинності.
Разом з тим Закон України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року у п. 4 Прикінцевих та перехідних положень установив порядок подальшого провадження у кримінальних провадженнях про злочини, які визначені як проступки.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
В даному випадку в силу положень ч. 2 ст. 4 КК України застосуванню підлягає лише караність діяння, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, в редакції чинній на момент вчинення правопорушення. Протиправність вказаного діяння у формі нетяжкого злочину була визначена протягом всього часу чинності кримінального закону, проступком воно в силу закону не визначалось, а тому і підстав для його подальшого провадження як проступку немає.
Судова практика, яка стосується застосування ст. 49 КК України в першу чергу спрямована на встановлення найбільш сприятливої для осіб ситуації щодо встановлення саме строків давності вчинення кримінальних правопорушень, а не їх класифікації.
Окрім того Суд погоджується із прокурором, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100, у якому ОСОБА_11 повідомлено про підозру, був особливо тяжкий злочин, передбачений ст. 191 ч.5 КК України. Версія обвинувачення, яка викладена в обвинувальному акті виправдовує їх спільне розслідування та судовий розгляд з метою його повноти. Відтак суд погоджується, що питання виділення кримінального провадження щодо ОСОБА_11 , особливо з метою його закриття відповідно до ст. 49 КК України, є виключною дискрецією прокурора.
Твердження захисника ОСОБА_10 про категоричну незгоду із ухвалою слідчої судді від 18 січня 2024 року, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, за відсутності письмових заперечень на неї, та одночасного покладення її формулювань в обгрунтування клопотання про закриття провадження, Суд вважає суперечливими. Як ч.3 ст.309 КПК України, так і резолютивна частина ухвали від 18 січня 2024 року у справі №991/444/24 містить чіткий та однозначний порядок подачі на неї заперечень під час підготовчого провадження в суді.
Враховуючи викладене обставини, на які посилається сторона захисту, обґрунтовуючи клопотання про закриття кримінального провадження № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року не знайшли свого підтвердження за наслідками судового розгляду, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 219, 294, 369-372, 392 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000100 від 18 лютого 2020 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1