Житомирський апеляційний суд
Справа №295/11348/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/612/25
Категорія ст.183 КПК України Доповідач ОСОБА_2
09 вересня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 жовтня 2025 року,
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
19 .08. 2025 року ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира було задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до 16.10.2025 року без визначення розміру застави.
Слідчий суддя вважав наявними підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки з урахуванням обставин кримінального провадження, застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважав за можливе не визначати розмір застави.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою застосувати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначає, що підозрюваний сам прибув до правоохоронних органів 18.08.25 року після того як дізнався що його розшукують по ухвалі суду, він раніше не судимий, у правоохоронних органів є достатньо інформації щодо його ідентифікації та він розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання покарання у вигляді позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, злочин є не тяжким.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання АДРЕСА_2 де мешкає із цивільною дружиною, зареєстрований АДРЕСА_3 разом із матір'ю, має трьох малолітніх дітей, 2011 р.н, 2018 р.н., 2020 р.н., які перебувають на його утриманні, що свідчить про міцні соціальні зв'язки останнього, що виключає ризики переховування від суду, оскільки всіх дітей необхідно утримувати, до затримання працював механіком на СТО.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у провадженні СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12025060610000384 від 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
10 липня 2025 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України у зв'язку із умисним заподіянням працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
14 липня 2025 р. старша слідча СВ відділу поліції № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_9 винесла постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7
18 серпня 2025 р. слідчий СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_10 звернувся з клопотанням до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7
18 серпня 2025 р. підозрюваного ОСОБА_7 фактично затримано об 11.45 год. на виконання вимог ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.07.2025 р.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, який відноситься до категорії не тяжких злочинів відповідає фактичним обставинам справи та у апеляційній скарзі не заперечується.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки після вчинення кримінального правопорушення 01.07.2025 ОСОБА_7 був адміністративно затриманий, однак, незважаючи на перебування у кайданках, здійснив фізичну втечу від працівників поліції був у розшуку.
Крім того колегія суддів приймає до увагу те, що ОСОБА_7 двічі намагався втекти від поліцейських:, вперше - ігноруючи вимогу про зупинку автомобіля, вдруге - вже після зупинки, перебуваючи в салоні авто. Під час втечі він навмисно вчинив дії, які створили загрозу життю поліцейського, протягнувши його на автомобілі.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочину у якому він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, має трьох малолітніх дітей, не є переконливим аргументом для можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки це не стримало його від протиправної поведінки, відповідно до підозри.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи обставини вчинення злочину, який пов'язаний з насильством щодо працівників правоохоронних органів, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість на даний час у застосуванні застави.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді та можуть бути враховані судом в підготовчому судовому засіданні, оскільки кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості вже перебуває і суді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2025 року, - якою задоволено клопотання слідчого та застосовано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: