Справа № 761/32004/25
Провадження № 1-в/761/364/2025
11 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення суду уродженця м. Владикавказ, рф, офіційно не працюючого, з вищою освітою, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, без визначеного місця реєстрації на території України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
щодо приведення вироку, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року,
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вищевказане подання.
Подання обґрунтоване тим, що на обліку Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 перебуває з 25.01.2019, засуджений 03.12.2018 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу (далі - КК) України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно вироку Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_5 18.09.2018 таємно викрав чуже майно (крадіжка), суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, завдавши матеріального збитку на загальну суму 1 398,00 гривні 70 копійок.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. № 3886-IХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-IХ«Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», розмір вартості викраденого майна становить менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачених санкцією ч. 2 ст.51 КУпАП та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону.
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов?язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
На підставі викладеного та керуючись п.13 ч.1 ст.537 КПК України, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, Законом України «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» заявник просить привести судове рішення стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог закону.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
Представник органу пробації, будучи належним чином повідомленим про день та час судового засідання не з'явився. Звернувся на адресу суду із заявою, в якій просив подання задовольнити та проводити судовий розгляд без його участі.
Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З клопотання встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 03.12.2018 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно вироку Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_5 18.09.2018 таємно викрав чуже майно, завдавши матеріального збитку на загальну суму 1 398,00 гривні 70 копійок.
09 серпня 2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилання відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена у новій редакції.
Зокрема, зі змісту частини першої статті 51 КУпАП випливає, що відповідальність за цією нормою настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною другою статті 51 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дії, передбаченої частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
В свою чергу частиною третьою статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною другою статті 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23), кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2018 року становив 1762 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2018 році для кримінально-правової кваліфікації становив 881 гривень.
Отже, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для звільнення засудженого від призначеного йому покарання необхідно визначити, чи перевищує вартість викраденого ним майна 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на момент вчинення кримінального правопорушення), тобто 1762 грн. у 2018 році.
Таким чином, діяння, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджено вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України, на даний час не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за заволодіння яким ОСОБА_5 засуджено, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2018, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо приведення вироку, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2018 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1