Справа № 761/34097/25
Провадження № 2/761/9797/2025
про залишення заяви без руху
22 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оспорювання батьківства та визнання батьківства,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оспорювання батьківства та визнання батьківства.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позовна заява також повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Суд звертає увагу позивача, що предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.
Прохальна частина позовної заяви містить вимогу: «зобов'язати Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни до актового запису №27 від 12 березня 2025 р., який зареєстровано в Реєстрі за №00146349573, сформованого державним реєстром, в особі Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому у розділі відомості про батька записати батьком дитини - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивача - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), прізвище дитини змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », а по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » та «зобов'язати Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Київ) видати нове свідоцтво про народження, з урахуванням внесених змін», однак ці вимоги заявлені третій особі, що суперечить діючому ЦПК України.
З врахуванням викладеного позивачу необхідно надати суду виправлену редакцію позовної заяви з уточненим суб'єктним складом та викладеними вимогами до обох сторін, а також копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр копії всіх документів, що додавались до неї, згідно з вимогами ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на дату звернення позивача з вказаним позовом до суду), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211, 20 грн.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, однак доказів сплати судового збору не надано.
Водночас, позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.03.2024 року. До суду він звернувся із позовною заявою про оспорювання батьківства та визнання батьківства.
Оскільки, позивачем подано позов у цій справі не з підстав соціального і правового захисту його як особи зі статусом учасника бойових дій, тому, він не звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно оплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру, а саме по 1211,20 грн. за кожну вимогу, а всього 4844, 80 грн. за реквізитами для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) до суду.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 ,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 ,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) - 899998,
Рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011,
Код класифікації доходів бюджету - 22030101,
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оспорювання батьківства та визнання батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: