печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4283/25-а
пр. 2-а-22/25
11 липня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить скасувати постанову від 09.01.2025 року № 27/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зазначав, що 09.01.2025 року ОСОБА_1 приблизно о 15 год. 45 хв. був зупинений в м. Києві на станції метро «Печерська» працівниками поліції та особами у військовій формі. На вимогу позивача надати підтверджуючи документи про наявність повноважень на перевірку військово-облікового документа (далі - ВОД), а саме, наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вони входять в склад групи оповіщення на перевірку ВОД на території Печерського району у м. Києві, також не надали свої службові посвідчення для ознайомлення.
Після цього співробітники патрульної поліції перевірили позивача по державній базі МВС України, яка знаходилась у них в службовому планшеті та повідомили особам у військовій формі мої персональні дані, чим самим порушили Закон України «Про захист персональних даних».
Згодом невстановлена особа у військовій формі виписала позивачу повістку, в якій не було підпису керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 , в даній повістці також був зазначений час 15 год. 30 хв., якій вже пройшов. На тих підставах, що повістка не була підписана керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 та в ній був зазначений час який вже пройшов, позивач відмовився від отримання даної повістки. Після цього особи у військовій формі, почали на позивача психологічно тиснути, залякувати, підвищувати голос та некоректно себе поводити.
По прибуттю до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , у позивача відібрали особистий мобільний телефон та завели в кабінет були співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач зазначає, що у подальшому із застосуванням погроз до позивача, співробітник ІНФОРМАЦІЯ_4 наказав написати під його диктовку пояснювальну записку на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно позивача, був складений протокол № 27/25 від 09.01.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України.
15.01.2025 року мені позивачу прийшла на телефон з невідомого номеру постанова від ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач звертає увагу, що оскаржувана постанова № 27/25 від 09.01.2025 року була винесена, як і протокол № 27/25 від 09.01.2025 року в один день і час, а саме коли позивач перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . Чим саме співробітник ІНФОРМАЦІЯ_4 порушили закону процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також було порушено законе право позивача користуватись кваліфікованою юридичною допомогою фахівця у галузі права, заявляти клопотання, надавати докази та бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення де була винесена постанова № 27/25 від 09.01.2025 року.
Крім того, справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тобто в присутності позивача. Під час відсутності позивача справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Від позивача клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу не повідомлено, належним чином не сповіщено про місце і час розгляду справи. Отже, була повністю порушена законна процедура притягнення до адміністративної відповідальності позивача та винесена незаконна постанова.
Крім того, повістка яка мені позивачу була виписана 09.01.2025 року о 15 год. 30 хв. на станції метро Печерська, без підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та на час якій вже пройшов, вже містила в собі процесуальні порушення оповіщення громадян України, та дані особи не надали жодного законного повноваження на право вчиняти певні дії, а саме перевіряти ВОД та робити оповіщення громадян України, що ставить під сумнів законність дій даних осіб у військовій формі та отримання позивачем даної повістки, яка була надана особами у військовій формі, які не надали на це жодних законних підстав.
Таким чином позивач вважає, що особами відповідача були допущені значні процесуальні порушення під час розгляду адміністративної справи та складання протоколу № 27/25 від 09.01.2025 року про адміністративне правопорушення, а також постанови № 27/25 від 09.01.2025 року про адміністративне правопорушення, які були винесені ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно позивача та незаконне його притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення та призначено справу до розгляду на 04.03.2025 року.
04.04.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Відзив обґрунтований тим, що керівником відповідача був виданий наказ № 13 від 08.01.2025 року «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов'язаних» згідно якого було призначено на 09.01.2025 року групи оповіщення та визначено маршрути оповіщення на території Печерського району.
Працівники відповідача в складі груп оповіщення мали в своєму розпорядженні Витяг з Наказу № 13, посвідчення офіцерів та військові квитки, паспорти та посвідчення осіб уповноважених вручати повістки, портативні відеорегістратори для фіксації процесу оповіщення.
Під час перевірки документів працівниками поліції та групою оповіщення позивачем для перевірки був пред'явлений паспорт громадянина України, паперовий витяг із застосунку Резерв+ наданий для перевірки не був.
У зв'язку із чим співробітниками поліції було запропоновано позивачу прослідувати за ними до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних, на що позивач погодився.
Щодо змісту протоколу № 27/25 та повідомлення про час розгляд адміністративної справи, та вручення постанови № 27/25, відповідач зазначає, що позивача було повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відповідно до положень ст. 277-2 КУпАП, про що він поставив свій особистий підпис у відповідному місті протоколу.
До протоколу додано всі документи що містяться в адміністративній справі, де поставлено підпис позивача під цим. Інших заяв та клопотань, зауважень до тексту протоколу позивачем не вносилося. Позивач власноруч написав відповідні пояснення, щодо факту відсутності в нього ВОД під час перевірки.
До протоколу № 27/25 від 09.01.2025 року також було додано Рапорт ВМЧ
Печерського УП ГУНП у м. Києві сержанта ОСОБА_2 , що також підтверджує факт відсутності у позивача ВОД при собі.
Зазначені документи додані до Протоколу № 27/25, достатньою мірою встановлюють подію і склад правопорушення, містять відомості про свідків, та обставини адміністративної справи.
Протокол № 27/25 було складено посадовою особою, якій надається прави складати протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до Наказу № 510. У протоколі та постанові визначені норми закону які саме порушив позивач та описано склад адміністративного правопорушення.
Жодного психологічного чи морального тиску, погроз на адресу позивача на застосовувалось. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 діяли виключно в межах Закону.
Позивач у судове засідання не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач 09.01.2025 року був зупинений співробітниками поліції разом із співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля ст. метро «Печерська», після перевірки всіх документів, співробітники виписали на місці повістку та запросили позивача проїхати з ними для уточнення даних.
Позивачем було надано співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснення згідно з яких вбачається, що у позивача під час перевірки був відсутній ВОД.
09.01.2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_3 було складено протокол № 27/25 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, а саме: у ОСОБА_1 був відсутній при собі ВОД, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що вчинено в особливий період.
09.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 було прийнято постанову № 27/25, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу що складає 17 000,00 грн.
Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України», це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з абз. 11ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 201-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч. 1 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції, чинній до внесення змін Законом №3633-IX від 11 квітня 2024 року, було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до п. 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); або у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно із п. 7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 8-2 та п. 9 Порядку № 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно з п. 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру..
Згідно із п.18 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За змістом ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП настає як за відсутність при собі військово-облікового документа, так і при непред'явленні його на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В свою чергу, законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
З пояснень позивача наданих співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснення з яких вбачається, що у позивача під час перевірки при собі був відсутній ВОД та він не пред'явив його на вимогу уповноваженої особи.
Таким чином, станом на час винесення оскаржуваної постанови у позивача не було наявного при собі дійсного військово-облікового документа.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 27/25 09.01.2025 року, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, а адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Тому, приймаючи вказану постанову відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За пред'явлення адміністративного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 23.01.2025 року № 48511995. Разом з цим, враховуючи ту обставину, що в задоволенні пред'явленого ОСОБА_1 адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. Тому, суд вважає, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача зобов'язання з відшкодування понесених ним судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ч. 10 ст. 1, ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1 ст. 210-1, ч. 3 ст. 201-1, ч. 1 ст. 235, ст. 280 КУпАП, ч. 1 ст. 72, ч. 1 та ч. 2 ст. 77, ч. 1 ст. 139, п. 2 ч.1 ст. 241, ч. 1-ч. 2 ст. 243, ст. 244-246, ч. 3 ст. 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 21.07.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ