Справа №:755/21144/24
Провадження №: 2/755/27/25
"11" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 25 вересня 2018 року в загальному розмірі 41 139,07 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 36 533,39 грн, заборгованість за відсотками
- 4 605,68 грн, та судові витрати у сумі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківський послуг у АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, шляхом заповнення Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис у паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (Паспорт продукту). Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка з урахуванням усіх складових боргу, станом на 12 листопада 2024 року становить 41 139,07 грн, яка складається з суми заборгованість за кредитом - 36 533,39 грн (тіло кредиту), заборгованості за відсотками - 4 605,68 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 січня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлявся за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням встановленого терміну зберігання» (перше відправлення) та «адресат відсутній за вказаною адресою» (повторне відправлення).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі
№ 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 у справі № 2-6236/11, провадження № 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Також 04 серпня 2025 року на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про розгляд справи № 755/21144/24 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідачеві роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи встановлено, що АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент-Банк», у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 року змінено організаційно-правову форму та назву юридичної особи з ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», про що також зазначено у пункті 1.1 Статуту АТ «Акцент-Банк».
25 вересня 2018 року ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». У заяві підтвердив, що заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування умовами обслуговування і кредитування, розміщеними у рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його заключення і згоден з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Зобов'язується виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті А-банку www.a-bank.com.ua
Як вбачається з копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, остання містить особисті дані та підпис позичальника, однак, не містить даних про погоджені сторонами умови кредитування.
До позовної заяви долучено Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
Згідно із Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» сума/ліміт кредиту складає 50 000,00 грн; строк кредитування 240 місяців; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб надання кредиту - встановлення кредитного ліміту; пільгова процентна ставка - 0,01 %; базова ставка складає 3,9 % на місяць (46,8 % на рік) або 3,7 % в місяць (44,4 % річних); тип процентної ставки - фіксована; членський внесок за участь у GoldКлубі - 20 грн; виходячи з суми кредиту 25 000,00 грн загальні витрати за кредитом складають 85 459,96 грн або 95 561,72 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 110 459,96 грн або 120 561,72 грн; реальна річна процентна ставка складає
58,23 % річних або 56,44 % річних; порядок повернення кредиту: щомісяця до 25 числа поточного місяця
5 % від заборгованості, але не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів та не більше залишку заборгованості. Дата надання інформації у паспорті споживчого кредиту не зазначена. Зазначено, що така інформація є чинною до 01 липня 2018 року.
Паспорт споживчого кредиту підписано 25 вересня 2018 року.
Анкета заява від 25 вересня 2018 року та паспорт споживчого кредиту містять особистий підпис ОСОБА_1 .
До позовної заяви банк також додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», а також Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD».
Так, відповідно до п.п 2.1.1.1 витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» ці Умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПриватБанк», пам'ятка клієнта, тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт (тарифи), а так само Заява про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі Заява), встановлюють правила випуску та обслуговування і використання кредитних карток банку (далі Карт).
Згідно із пунктом 2.1.1.2.1 для надання послуг Банк видає клієнту Картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта і Заяві, підписанням якої Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата одержання картки, зазначена у заяві.
Пунктом 2.1.1.2.4 вищевказаного витягу з Умов та Правил надання банківських послуг підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п.п. 2.1.1.5.6 витягу з Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Суд враховує, що зазначені Умови та Правила надання банківських послуг не містять особистого підпису відповідача.
Тарифами користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», передбачено, що пільговий період складає до 55 днів, розмір обов'язкового щомісячного платежу - 5 % від заборгованості (не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів плюс штраф, якщо він виник, але не більше залишку заборгованості), базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) складає 3,9 % для картки «Універсальна», 3,7 % для картки «Універсальна GOLD», ефективна процентна ставка - для картки «Універсальна» - 58,23 %, для картки «Універсальна GOLD» - 56,44 %, також встановлено розмір комісій за вчинення банківських операцій.
Суд враховує, що зазначені Тарифи також не містять особистого підпису відповідача.
З довідки за картками, складеної АТ «Акцент-Банк» вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок
№ НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 строком дії до березня 2022 року та
№ НОМЕР_3 строком дії до листопада 2028 року та № НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року.
Відповідно до довідки за лімітами, складеної АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 25 вересня 2018 року № б/н за період з 25 вересня 2018 року по 12 листопада 2024 року встановлено кредитні ліміти, зокрема, 25 вересня 2018 року у розмірі 5 000,00 грн, 09 листопада 2018 року збільшено до 15 000,00 грн, 26 квітня 2019 року - зменшено до 13 730,00 грн, 26 травня 2019 року - зменшено до 13 720,00 грн, 01 червня 2019 року - зменшено до 13 900,00 грн, 30 вересня 2021 року - зменшено до 13 930,00 грн, 07 квітня 2023 року кредитний ліміт збільшено до 21 000,00 грн, 10 січня
2024 року - збільшено до 50 000,00 грн, 11 березня 2024 року кредитний ліміт знову зменшено до
37 660,00 грн.
Згідно із наданим банком розрахунком заборгованості, у відповідача станом на 12 листопада
2024 року виникла заборгованість перед Банком у розмірі 41 139,07 грн, з яких: 36 533,39 грн - заборгованість за кредитом; 4 605,68 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку «А-Банк»).
Тобто, особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначає банк.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодився з умовами та правилами. Однак, з цієї анкети-заяви не вбачається суми бажаного та наданого кредитного ліміту, та отримання відповідачем кредитної картки.
У анкеті - заяві позичальника ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк» від 25 вересня 2018 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», що доданий до позовної заяви, містить інформацію про основні умови кредитування, інформацію щодо суми ліміту кредиту, спосіб та строки надання кредиту, процентна ставка відсотків річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, порядок повернення кредиту, строк кредитування
240 місяців, дата надання такої інформації не зазначена, та вказано, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року.
Також, на копії паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» міститься підпис відповідача ОСОБА_2 .
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитними коштами.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», як невід'ємної частини кредитного договору.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, відсоткова ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-Анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафу, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Наявні у матеріалах справи витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», не містять підпису відповідача. Анкета-заява від 25 вересня 2018 року містить лише анкетні дані та контактну інформацію відповідача. Анкета-заява не містить даних про умови кредитування. В ній відсутня відмітка, яку саме картку просила видати відповідачка.
Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 25 вересня 2018 року містить опис умов за різними банківськими продуктами - карткою «Універсальна» та карткою «Універсальна Gold», та з його змісту не вбачається умови якої саме кредитної картки погоджувалися сторонами.
Сам паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті, зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. В паспорті споживчого кредиту відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
Виходячи з положень статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» паспорт є формою інформації, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит для можливості ознайомлення з умовами кредитування. При цьому, клієнту банку може бути запропоновано декілька паспортів споживчого кредиту, які він зобов'язаний підписати.
Підписання паспорту споживчого кредиту не є підставою уважати його дані частиною умов кредитного договору.
Таким чином, наданий позивачем паспорт споживчого кредиту не є належним доказом на підтвердження вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами.
Суд доходить висновку, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк», в період - з часу виникнення спірних правовідносин, до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.
Отже, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Враховуючи висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах надання банківських послуг не дає можливості їх застосувати навіть при наявності підпису позичальника на анкеті-заяві.
Надані суду розрахунок заборгованості, виписка з рахунку, довідка про видані кредитні картки, довідка за лімітами також не є документами, які посвідчують погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII).
Згідно із пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк», банк недотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII і положень статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
На підставі наведеного, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36 533,39 грн, оскільки відповідач отримав кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, користувався кредитними коштами, про що свідчить виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи.
При цьому, відповідачем контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту не надано.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі
8 018,36 грн задоволенню не підлягають у зв'язку із недоведеністю.
Водночас, суд враховує, що з наданої позивачем виписки за рахунком ОСОБА_1 вбачається, що за період з 25 вересня 2018 року по 12 листопада 2024 року з рахунку ОСОБА_1 регулярно здійснювалося списання відсотків за користування кредитними коштами на загальну суму 45 723,48 грн.
Стягнення відсотків за договором про надання банківських послуг від 25 вересня 2018 року № б/н здійснювалось позивачем безпідставно, оскільки нарахування та стягнення таких не було погоджено між сторонами, а відповідачем вносились кошти в рахунок погашення заборгованості.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Проаналізувавши та належним чином дослідивши надані банком виписку про рух коштів та розрахунок заборгованості, як доказ наявності у відповідача невиконаного зобов'язання перед банком з повернення кредитних коштів, суд дійшов до висновку про відсутність у відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36 533,39 грн та простроченими відсотками у розмірі 8 018,36 грн перед АТ «Акцент-банк», оскільки, згідно зазначених документів, сума списаних з рахунку ОСОБА_1 коштів на погашення відсотків за користування кредитними коштами за період з 25 вересня 2018 року по
12 листопада 2014 року перевищує заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту.
З урахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Акцент-банк» задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до платіжної інструкції від 12 листопада 2024 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 207, 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 633, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49074.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 11 вересня 2025 року.
Суддя О.О. Хромова