ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11210/25
провадження № 2/753/8391/25
11 вересня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
29.05.2025 до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви позивач АТ КБ "Приватбанк" зазначив, що 26.02.2024 між ним та відповідачем, шляхом підписання останнім заяви-анкети, було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого Банк надав відповідачу платіжний інструмент у виді кредитної карти із визначеним лімітом у розмірі 200 000 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 14.05.2025 становить 34 674, 18 грн, та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Ухвалою суду від 20.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте повернулися до суду без вручення адресату, з відміткою "кінець терміну зберігання".
Відповідно до п. 2 ч. 7 с. 121 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 121 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачем відзив не подано.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, суд доходить наступного висновку.
АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що відповідач 26.02.2024 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг. Відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Заява містить анкетні дані, контактну інформацію та підпис ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до березня 2028, тип «Універсальна».
Процента ставка, відсотків річних 42,0 %.
Станом на 14.05.2025 борг відповідача перед позивачем становить 34 674,18 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 27 882,12 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 6 792,06 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межі встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язувалася повернути кредитні кошти в строки та обсязі, визначені умовами договору.
Відповідач не спростував доводів позивача щодо отримання кредитної картки та користування нею, крім того, факт користування кредитними коштами підтверджується випискою щодо руху коштів, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами для особистих потреб, знімав готівкові кошти та здійснював поповнення через термінали самообслуговування.
Зважаючи на викладені обставини, суд вважає доведеними факт отримання відповідачем кредитних коштів у позивача, користування вказаними коштами та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34 674,18 грн.
Крім того, банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 6 792,06 грн.
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначені умови надання кредиту, в тому числі з розміром процентної ставки 42% річних для карт «Універсальна» та іншими умовами.
Суд враховує, що у цій справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, оскільки заборгованість за відсотками позичальником повернута не була, банк отримав право на задоволення своїх вимог кредитора шляхом стягнення відсотків за користування кредитом, розмір яких погоджено у підписаній відповідачем заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 26.02.2024.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на те, що відповідачем не було спростовано доводи позивача та докази, долучені до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.02.2024 в розмірі 34 674 грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 11.09.2025.
Головуючий: І.К. Цимбал