Справа № 752/19996/25
Провадження по справі № 1-кс/752/6994/25
іменем України
"25" серпня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025105010000681 від 14.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
встановив:
18 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025105010000681 від 14.08.2025, а саме на мотоцикл марки «BMW» моделі «F 800 GT» н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього, які 14.08.2025 вилучено під час огляду місця події за адресою: м. Київ, пров. Ужгородський, 7.
Вказане майно визнано речовим доказом, оскільки воно є об'єктом злочину та може містити сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Прокурор просить накласти арешт на вищезазначений транспортний засіб та ключі від нього з метою їх збереження як речових доказів, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
Прокурор подав заяву про розгляду клопотання без його участі. Просив клопотання задовольнити.
Власник майна на виклик слідчого судді не з'явився, уповноваженого представника не направив. Заяв, заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не надав.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є відділ дізнання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, який розташований на території Голосіївського району м. Києва.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом дізнання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні № 12025105010000681 від 14.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 14.08.2025 о 12 год 20 хв у пров. Ужгородському, 7 у м. Києві працівниками поліції за порушення ДТП був зупинений мотоцикл марки «BMW» моделі «F 800 GT» н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Під час перевірки номерів вузлів агрегатів, працівниками поліції було встановлено, що вищезазначений транспортний засіб перебуває у міжнародному розшуку «Інтерпол».
В ході огляду місця події, який відбувся 14.08.2025 у період часу з 15 год 36 хв до 15 год 55 хв. за адресою: м. Київ, пров. Ужгородський, 7 було виявлено та вилучено мотоцикл марки «BMW» моделі «F 800 GT» н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього.
Постановою дізнавача відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.08.2025 вищезазначений транспортний засіб та ключі від нього визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025105010000681 від 14.08.2025.
Постановою дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 14.08.2025 призначено транспортно-трасологічну експертизу на предмет дослідження мотоциклу марки «BMW» моделі «F 800 GT» н.з. НОМЕР_1 на предмет того чи піддавався змінам ідентифікаційний номер кузова вищезазначеного транспортного засобу.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали, що додані до клопотання, дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування прокурором доведено, що майно, на арешті якого він наполягає, відповідає вимогам, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки виявлене в ході огляду місця події майно є об'єктом злочину та може містити сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.
Враховуючи, що вилучене за наслідками обшуку майно може бути використано як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на необхідність дослідження вилученого транспортного засобу, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати майна, у тому числі відомостей, що воно містить/може містити, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, про що заявлено прокурором у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ним.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Зазначене свідчить про те, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а власником майна не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12025105010000681 від 14.08.2025, яке вилучено під час огляду місця події, який відбувся 14.08.2025 за адресою: м.Київ, пров. Ужгородський, 7, а саме на мотоцикл марки «BMW» моделі «F 800 GT» д.н.3. НОМЕР_1 , який поміщено на зберігання до спеціального майданчика за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 Б та ключі від нього.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1