Справа № 752/11560/25
Провадження по справі № 1-кс/752/6883/25
іменем України
"25" серпня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100000000012 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
встановив:
14 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100000000012 від 08.01.2025, яке 12.08.2025 вилучено під час обшуку приміщення обмінного сервісу, який здійснює свою діяльність під брендом « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучені в ході обшуку електронні носії інформації відповідають критеріям ст.98 КПК України, оскільки можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема відомості про вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дій, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , отриманими в якості здійсненої конвертаційної операції, під виглядом господарсько - правових відносин, без наміру виконання відповідних угод шляхом обману та зловживання довірою із використанням підконтрольних підприємств, а вилучені грошові кошти, могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Власник майна на виклик слідчого судді не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Заяв, заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не надав.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 20.09.2024 громадяни України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , звернулись до ОСОБА_8 з пропозицією купити криптовалюту USDT, погодивши схему, за якою це повинно відбуватися. За попередньою домовленістю між вказаними особами, у період часу з 26.09.2024 по 18.10.2024 з криптогаманців ОСОБА_8 було здійснено переказ віртуальних активів - USDT у розмірі 1 245 682, що еквівалентно 1 186 190 Євро, на криптовалютні гаманці, надані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Водночас, у період з 26.09.2024 по 18.10.2024 на банківський рахунок № НОМЕР_1 компанії «Buildmat Production and Delivery KFT», яка підконтрольна ОСОБА_8 , надійшли кошти в сумі 1 186 190 Євро з рахунку НОМЕР_2 компанії «UAB ACUS VAISTINE», із призначенням платежу «оплата по інвойсу».
Після здійснення переказів на рахунок компанії «Buildmat Production and Delivery KFT», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направили до банківської установи підроблені документи про невиконання представниками зазначеної компанії своїх зобов'язань за договором та з вимогою повернення про безготівкових коштів відправнику, за результатом яких вказані кошти були повернуті на рахунки компанії «UAB ACUS VAISTINE».
У подальшому віртуальні активи у розмірі 1 245 682 USDT, які надійшли від ОСОБА_8 на кріптогаманці, які надані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з використанням так званих схем «міксер» з залученням ряду підконтрольних транзитних гаманців, були додані до інших віртуальних активів та виведені у готівкові кошти.
Також встановлено, що компанія «UAB ACUS VAISTINE» є підконтрольною компанією громадян України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та громадянина Республіки Молдова ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
За наслідками проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовано один із обмінних сервісів під брендом «ІНФОРМАЦІЯ_6», до якого мають відношення вищезазначені особи.
12 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.07.2025 проведено обшук за місцем розташування обмінного сервісу під брендом «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 262 285 гривень, 793 долари США, 190 євро; чеки, платіжні інструкції щодо отримання готівкових коштів; мобільний телефон Iphone 11, який належить ОСОБА_11 , мобільний телефон ZTE Blade A55, який належить ОСОБА_12 , два мобільних телефона Iphone 11, які належать ОСОБА_13 , Iphone 13 синього кольору, який належить ОСОБА_14 .
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 12.08.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100000000012 від 08.01.2025.
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучені об'єкти електронного збереження інформації можуть містити відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а грошові кошти могли бути здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що майно, на арешті якого наполягає прокурор, яке вилучено за місцем розташування обмінного сервісу, є такими, що відповідає критеріям речових доказів, які визначені у ст. 98 КПК України, оскільки електронні носії інформації можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, а грошові кошти могли бути здобуті внаслідок вчинення злочину.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх належності і допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
Враховуючи, що вилучене за наслідками обшуку майно може бути використано як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на необхідність дослідження вилучених мобільного телефону та ноутбуку, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати майна, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть містити, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, про що заявлено прокурором у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ним.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Викладене вище доводить, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а представником власника майна в судовому засіданні не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні №12025100000000012 від 08.01.2025, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні обмінного сервісу, а саме: грошові кошти - 262 285 гривень, 793 долари США, 190 євро; чеки, платіжні інструкції щодо отримання готівкових коштів; мобільний телефон Iphone 11, який належить ОСОБА_11 , мобільний телефон ZTE Blade A55, який належить ОСОБА_12 , два мобільних телефона Iphone 11, які належать ОСОБА_13 , Iphone 13 синього кольору, який належить ОСОБА_14 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 29.08.2025 о 17 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1