Справа № 709/1257/25
2-др/709/7/25
11 вересня 2025 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Пасічної А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом
ТОВ «Іннова Фінанс» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вказаної заяви, з посиланням на норми процесуального закону, зазначалося, що після ухвалення рішення суду на користь позивача є підстави для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Зі змісту ч. 3 цієї ж статті Кодексу вбачається, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на вирішення питання лише про судові витрати учасники справи про судовий розгляд не повідомлялися.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із проведенням судового розгляду за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від
27 серпня 2025 року у справі № 709/1257/25 частково задоволено позовні вимоги, а саме з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором від 02 лютого
2025 року № 6952470225 у розмірі 21200,00 гривень, а також судовий збір у розмірі
1380,77 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Так, у позовній заяві зазначено про те, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень, на підтвердження чого протягом 5 днів до суду буде надано відповідні докази.
У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 цієї ж статті Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5 і 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідач жодних клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/8257/15.
Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, від позивача 01 вересня 2025 року, тобто у п'ятиденний строк з дня ухвалення заочного рішення суду, надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
5000,00 гривень.
На підтвердження наданої професійної правничої допомоги до вказаної заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року № 06-05/2025, копію ордеру на надання правничої допомоги від 25 червня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Андрущенка М.В. від 07 липня 2022 року, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 27 серпня 2025 року № 5179, копію заявки про надання послуг від 25 червня 2025 року № 5179, копію платіжної інструкції від 28 серпня 2025 року № 2 на суму 5000,00 гривень.
У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд звертає увагу, що цивільна справа № 709/1257/25 є типовою та нескладною, а її розгляд проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. За таких обставин суд вважає перебільшеним та необґрунтованим розмір гонорару адвоката, оскільки він не є пропорційним до предмета спору та ціни позову.
При цьому суд враховує, що в копіях акта приймання-передачі наданих послуг від 27 серпня 2025 року № 5179 і заявки про надання послуг від 25 червня 2025 року № 5179 зазначено, окрім написання позовної заяви, такі види послуг як: «заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив». Водночас під час розгляду справи № 709/1257/25 до суду від представника позивача не надходило заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотань про залишення клопотання без розгляду. Більше того, відповідачем у цій справі не подавався відзив, у зв'язку з чим було проведено заочний розгляд справи, а тому відповіді на відзив взагалі не могло бути.
Підсумовуючи зазначене, виходячи із критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, її складність та категорію, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цілому, суд дійшов висновку про їх стягнення у розмірі 3000,00 гривень, що становитиме співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) гривень.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційному суду Черкаської області.
Інформація про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вул. Болсуновська, 8, поверх 9, м. Київ, 01014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Чубай