Справа № 708/773/25
Провадження № 2/708/471/25
11 вересня 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ "ФК "ЄАПБ" через свого представника - за довіреністю Грибанова Д. В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 31 400,00 грн. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 04.12.2023 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою був укладений договір позики № 4171856, який підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" був укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором позики № 4171856 від 04.12.2023, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників № 23 від 11.04.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 31 400,00 грн, з яких 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 23 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
У порушення умов договору позики відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за укладеним договором належним чином не виконала, внаслідок чого загальний розмір заборгованості на момент звернення позивача до суду становить 31 400,00 грн та складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 23 400,00 грн.
Усупереч умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала взяті на себе боргові зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунок попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 11.04.2024, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій.
Ураховуючи, що наявна заборгованість відповідачкою ОСОБА_1 не погашена у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у загальній сумі 31 400,00 грн на користь позивача та відшкодувати понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.07.2025 позовна заява залишена без руху зі наданням позивачеві часу на усунення виявлених у ній судом недоліків.
На виконання ухвали суду від представниці позивача - за довіреністю Піскуровської А. В. засобами електронного зв'язку із використанням системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 18.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачці встановлений строк на подання відзиву.
Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористалася, жодних заяв або клопотань суду не надала, у свою чергу представник позивача ОСОБА_2 проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи та відповідні їм правовідносини, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням кредиту та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦПК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
З матеріалів справи судом встановлено, що 04.12.2023 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 був укладений договір позики№ 4171856.
Відповідно до умов вказаного договору відповідачці надано кредит в розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів, дата повернення позики - 03.01.2024 (п. 2.1.-2.2. договору).
Відповідно до п. 2.3. договору базова процентна ставка за перший день кредитування становить 22,21 %, базова процентна ставка з другого дня кредитування становить 3,00 % в день, знижена процентна ставка з другого дня кредитування становить 0,01 % в день (а.с. 5).
Як погоджено сторонами в п. 1. договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки позичальника.
На виконання умов вказаного договору на картковий рахунок відповідачки кредитором були перераховані грошові кошти, що підтверджено даними довідки ТОВ "ФК "Фінекспрес" № КД-000032835 від 06.06.2025 (а.с. 55).
Наведений договір з додатком до нього, а також інформація та контактні дані кредитодавця підписані відповідачкою шляхом накладання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором rnvhLsL64j 04.12.2023 о 18:27 год (а.с. 5-8).
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
У свою чергу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторинг, правове регулювання якого визначено Главою 73 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" був укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги до позичальників (а.с. 9-123).
11.04.2024 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" була укладена додаткова угода № 22 до договору факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги до позичальників відповідно до реєстру боржників № 23 від 11.04.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 15).
Так, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 4171856 від 04.12.2023 в сумі 31 400,00 грн, з яких 8 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 23 400,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 18).
Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості після укладення договору факторингу позивачем не здійснено жодних додаткових нарахувань відповідачці (а.с. 50-53). Розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Разом з тим, перевіряючи позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за договором позики № 4171856 від 04.12.2023, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 23 400,00 грн, що обґрунтовується таким.
При укладенні кредитного договору сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами договору позики № 4171856 від 04.12.2023 сторони узгодили, що строк кредитування становить 30 днів.
Як визначено п. 6 договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою (а.с. 6).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позичальницею протягом строку кредитування не здійснено жодної оплати в рахунок погашення заборгованості за нарахованими процентами чи за тілом кредиту.
Таким чином з матеріалів справи судом установлено, що належних та допустимих доказів пролонгації договору позики № 4171856 від 04.12.2023 матеріали справи не містять.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про недоведеність факту продовження строку кредитування понад 30 днів.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування відсутні.
За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 04.12.2023 (укладення кредитного договору) до 02.01.2024 (дата повернення кредиту) таким чином:
-04.12.2023 за ставкою 22,21 %/день (8 000,00 грн х 22,21 %/дн х 1 дн) = 1 776,80 грн;
-з 05.12.2023 до 22.12.2023 за ставкою 0,01 %/день (8 000,00 грн х 0,01 %/дн х 29 дн) = 23,20 грн.
Отже, під час розгляду справи судом установлено, що розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів становить 1 800,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки (1 776,80 грн + 23,20 грн = 1 800,00грн).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників № 23 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 18) не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачкою були допущені порушення укладеного договору споживчого кредиту із первісним кредитором, внаслідок чого утворилась заборгованість з погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами. Після укладення договору факторингу права вимоги повернення боргу набув позивач по справі, який має право вимоги стягнення боргу у судовому порядку.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Також, відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 945,04 грн, пропорційно задоволеним вимогам (31,21 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 634, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-84, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 4171856 від 04.12.2023, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8 000,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 1 800,00 грн, а всього 9 800,00 грн (дев'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у сумі 945,04 грн (дев'ятсот сорок п'ять гривень 04 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30);
Представник позивача: Грибанов Денис В'ячеславович (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4);
Представниця позивача: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_2 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ