Справа №705/5178/25
1-кс/705/1496/25
05 вересня 2025 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна, подане слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025252100000044 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в обґрунтування зазначивши наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, востаннє - Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4524-IX від 15.07.2025. Відповідно до наведених нормативно-правових актів з 24.02.2022 до 28.08.2025 в Україні діє правовий режим воєнного стану.
Окрім того, Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022, оголошено проведення загальної мобілізації на всій території України, за винятком АР Крим та м. Севастополя. В подальшому строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжено, востаннє - Указом Президента України № 479/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4525-IX від 15.07.2025. Згідно з наведеними нормативно-правовими актами з 03.03.2022 до 28.08.2025 в Україні проводиться загальна мобілізація.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Усвідомлюючи наведені обставини, ОСОБА_5 , проживаючи в м. Умань, Черкаської області, перебуваючи в тісних відносинах з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 і його структурних підрозділів, будучи обізнаною з умовами та процесами проведення загальної мобілізації, передбаченими чинними нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність державних органів в даній сфері, вирішила використати умови воєнного стану для незаконного збагачення, шляхом здійснення злочинного впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 і його структурних підрозділів, шляхом отримання від осіб чоловічої статі, які підлягають загальній мобілізації, неправомірної вигоди за вирішення питання про ухилення від загальної мобілізації в різний спосіб. Прикриваючи свій дійсний намір, ОСОБА_5 здійснювала діяльність щодо надання юридичних консультацій по питанню призову в офісному приміщенні за адерсою: АДРЕСА_1 .
Так, 27.08.2025 близько 12.00 год. до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», є військовозобов'язаним, тобто особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави та відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, отримав повістку про виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оновлення своїх установчих даних та звернувся до останньої з метою отримання юридичної консультації по питанню отриманої повістки та оновлення своїх установчих даних. В ході розмови ОСОБА_5 роз'яснила ОСОБА_6 вимоги закону про мобілізацію та питання оголошення його в розшук за неявку по отриманій ним повістці на визначену дану, після чого повідомила його, що має міцні зв'язки з працівниками ТКЦ та СП та може вплинути на прийняття ними рішення щодо неоголошення розшуку ОСОБА_6 , його непризову на військову службу, отримання останнім відстрочки від мобілізації терміном на 6 місяців, на яку останній не мав законних підстав, однак, лише за умови надання їй неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, яку останній має надати їй найближчим часом. В свою чергу ОСОБА_6 , розуміючи незаконність дій ОСОБА_5 звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів та надав свою добровільну згоду на конфіденційне співробітництво з працівниками поліції.
Продовжуючи реалізацію зазначеного умислу, 28.08.2025 близько 10.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в офісному приміщенні, розташованому на 1-му поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , при зустрічі з ОСОБА_6 , після нетривалої розмови отримала від останнього в якості неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб ТЦК та СП за вирішення питання про ухилення останнього від загальної мобілізації грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.08.2025 в перерахунку за 1 долар США - 41 гривня 32 копійки, в загальному становить 123 960 гривень, після чого була затримана працівниками поліції.
28 серпня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім цього, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 22.04.2025, у власності у ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки «NISSAN MURANO» 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .
Окрім цього, в ході проведення обшуків 28.08.2025 в офісі за місцем здійснення своєї діяльності ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 та за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено грошові кошти, на загальну суму 11300 доларів США та 7100 грн., володільцем яких являється ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль марки «NISSAN MURANO» 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , 11300 доларів США та 7100 грн., власником яких являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою подальшого забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна та попередження відчуження вказаного рухомого та нерухомого майна.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої клопотання підтримує та просить розглянути без його участі.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядається без повідомлення підозрюваного, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши надані до суду матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з приписами ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за №42025252100000044 від 04.06.2025, в якому 28.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2КК України, за яке останній може бути призначено покарання, в тому числі, у виді конфіскації майна.
Відповідно до довідки ГСЦ МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) ТСЦ МВС №7142 №31/31/7142 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстровано 22.04.2025 транспортний засіб Nissan MURANO, 2016 р.в., VIN - НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , вартість якого склала згідно договору купівлі-продажу СГ 698700 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №441465552 від 29.08.2025 власником квартири АДРЕСА_4 згідно договору купівлі-продажу від 28.01.2025 є ОСОБА_5 , рнокпп НОМЕР_3 .
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність підозрюваної в його вчиненні та з урахуванням виду передбаченого покарання, наявна правова підстава для накладення арешту на майно для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а тому, враховуючи встановлені обставини, існують достатні підстави вважати, що не застосування такого заходу забезпечення може призвести до відчуження або приховування такого майна підозрюваного на користь третіх осіб або настання інших негативних наслідків для дієвості кримінального провадження, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження та користування майном виправдовує у цьому випадку ступінь втручання у право власності на таке майно підозрюваної.
Таким чином, клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб Nissan MURANO, 2016 р.в., VIN - НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 та квартиру АДРЕСА_4 , що на праві власності належать ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Вирішуючи клопотання в частині накладення арешту на 11300 доларів США та 7100 грн., слідчий суддя зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 11300 доларів США та 7100 грн. є тимчасово вилученим майном під час проведення обшуків 28.08.2025 в офісі за адресою: АДРЕСА_3 та за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними протоколами обшуків від 28.08.2025. Крім того, 29.08.2025 слідчий в порядку, передбаченому ст.171 КПК України, звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт вказаного майна на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, яке на даний час перебуває на розгляді.
В даному випадку слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та в порядку ч.2 ст.172 КПК України щодо арешту майна, яке не було тимчасово вилучене.
Отже зазначені обставини виключають можливість одночасного розгляду питання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене та майна, що є тимчасово вилученим майном та щодо якого клопотання слідчим суддею не вирішено по суті, оскільки це буде порушенням процесуального порядку розгляду такого виду клопотань, та призведе до порушення прав власника майна, а тому в цій частині клопотання суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.
З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на майно, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
- автомобіль марки «NISSAN MURANO» 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення і діє до скасування арешту в порядку, передбаченому ст.174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1