Справа № 697/2091/25
Провадження № 3/697/954/2025
10 вересня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін Г.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 006432 від 07.06.2025, ОСОБА_1 07.06.2025 о 08:00 год. перебуваючи в межах Бобрицької ТГ порушив правила полювання, а саме без відповідного на це дозволу (ліцензії) в заборонений час та добув одну косулю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 14, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.85 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 07.06.2025 він з товаришами перевозив пасіку, зупинилися в лісі, поруч проїжджали люди на велосипеді, які поцікавилися чи не чутно було пострілів. Потім вони на авто знову поїхали далі, але були зупинені працівниками поліції, які почали стверджувати, що він застрелив косулю. Усі разом повернулися на місце зупинки, де працівниками поліції було знайдено мертву тварину та складено протокол на нього. Де взялася косуля та хто її підстрелив йому не відомо.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 07.06.2025 йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що останніми виявлено особу, яка застрелила козу на території Бобрицької ТГ. Він приїхав на вказане поліцією місце, де стояв автобус поряд з яким стояв ОСОБА_1 , а на узбіччі лежала коза. Складав протокол зі слів працівників поліції.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що його не відомо обставини справи, на місці вчинення адміністративного правопорушення він не був, а лише перевіряв розрахунок завданої шкоди.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , свідків, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження встановив наступне.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адмінвпливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідальність за ч. 2 ст. 85 КУпАП настає за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
Правила полювання встановлені законом України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 року №1478-ІІІ.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері використання об'єктів тваринного світу згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «;Про тваринний світ», «;Про мисливське господарство та полювання» …
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
- порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування (формальний склад);
- порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин), яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин (формально матеріальний склад);
Відповідно до статті 1Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання - це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;
Право на полювання, згідно статті 12 зазначеного Закону, в межах, визначених для цього мисливських угідь, мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» перебування осіб у межах мисливських угідь , в тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю, або з продукцією полювання прирівнюється до полювання.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, до матеріалів справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення,
- розрахунок збитків шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 85 КУпАП матеріали справи не містять.
У постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз'яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Таким чином, в судовому засіданні не було доведено «поза розумним сумнівом» об'єктивну сторону належними до допустимими доказами факту того, що ОСОБА_1 порушив правила полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 279, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 85 - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Черкаського апеляційного суду.
Суддя Г. С. Сивухін