Cправа №549/247/25
Провадження №2/549/209/25
Іменем України
10 вересня 2025 року
Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Василюк Т. М.
за участю: секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» про розірвання договору оренди земельної ділянки,
установив:
04 серпня 2025 року Чорнухинським районним судом Полтавської області винесено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі, вирішено питання стягнення з відповідача витрат позивача зі сплати судового збору.
Розгляд справи проводився судом в порядку загального позовного провадження.
У позовній заяві від 20.05.2025, підписаній представником позивача адвокатом Литвин В.В., наведено попередній розрахунок судових витрат з правничої допомоги у сумі 20000,00 грн. та вказано, що докази понесених витрат та їх детальний розрахунок будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення. Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви міститься вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн
18 червня 2025 року у справу вступив новий представник позивача адвокат Погорілий Руслан Олександрович надавши до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі, а також документи що підтверджують його повноваження.
Адвокат Литвин В.В. подальшої участі у справі в якості представника позивача не приймала.
У поданому 12.06.2025 відзиві на позовну заяву представник відповідача Саєнко О.О. заперечував проти стягнення судових витрат у заявленому позивачем розмірі 20000,00 грн., вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають характеру та складності цивільної справи. У зазначеній справі адвокат використовував шаблонну позовну заяву, а тому витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн є явно завищеними і неспівмірним з часом, витраченим на підготовку та виконання робіт.
08 серпня 2025 року представник позивача адвокат Погорілий Р.О. звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
До даної заяви надані наступні докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат.
- договір №18/06/2025/2 про надання правової допомоги від 18.06.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Погорілим Р.О.;
- Звіт про надані правничі послуги, відповідно до якого консультація клієнта щодо спірних правовідносин про розірвання договору оренди 1000 грн; вивчення судової практики у даних правовідносинах та роз'яснення її клієнту 1000 грн; формування правової позиції у спірних правовідносинах - 2000 грн; роз'яснення правової позиції клієнту - 1000 грн; збирання доказів - 1000 грн; ознайомлення з позовною заявою - 3000 грн; подання заяви про приєднання до матеріалів справи через систему «Електронний суд»- 500 грн; подальше представництво адвокатом інтересів клієнта в суді у справі за позовом- 10500 грн, що разом становить 20000грн.
-акт від 07.08.2025 про надання послуг правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №18/06-2025/2 від 18.06.2025.
- ордер №1125725 від 18.06.2025 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Погорілим Р. О.
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, її учасники в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали. У зв'язку з цим розгляд справи здійснено судом за відсутності учасників судового розгляду, без проведення фіксування технічними засобами.
Надаючи оцінку питання необхідності розподілу судових витрат після постановлення рішення у справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК).
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.
Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Представником позивача протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію договору №18/06/2025/2 про надання правничої допомоги, укладеного 18.06.2025 між позивачем та адвокатом.
Згідно з п.3.1 Договору Клієнт зобов'язується сплатити представнику вартість юридичних послуг (гонорару), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід'ємною частиною Договору, шляхом сплати виставлених представнику рахунків за послуги.
Як вбачається з акту надання послуг правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги № 18/06/-2025/5 від 18.06.2025, п.2 За домовленістю сторін оплата правничої допомоги буде здійснена клієнтом протягом місяця з дня винесення рішення Чорнухинським районним судом Полтавської області у справі про розірвання договору оренди землі.
Згідно звіту про надані правничі послуги, консультація клієнта щодо спірних правовідносин про розірвання договору оренди 1000 грн; вивчення судової практики у даних правовідносинах та роз'яснення її клієнту 1000 грн; формування правової позиції у спірних правовідносинах - 2000 грн; роз'яснення правової позиції клієнту - 1000 грн; збирання доказів - 1000 грн; ознайомлення з позовною заявою - 3000 грн; подання заяви про приєднання до матеріалів справи через систему «Електронний суд»- 500 грн; подальше представництво адвокатом інтересів клієнта в суді у справі за позовом- 10500 грн, що разом становить 20000грн.
Верховним Судом у постанові від 20.10.2021 №757/29103/20-ц сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодився з витратами на правничу допомогу в розмірі 20000 грн, та зазначив, що даний розмір витрат є явно завищеним, неспівмірним з часом витраченим на підготовку та виконання робіт.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Розподіляючи витрати, які відповідач поніс на професійну правничу допомогу, при розгляді справи суд зазначає, що наявні в матеріалах справи детальні описи робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 247, 263, 270 ЦПК України, суд,
Заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (код ЄДРПОУ: 41104731, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд.1/1, Полтавської області) про розірвання договору оренди земельної ділянки, задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
У іншій частині вимог відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. М. Василюк