єдиний унікальний номер справи 543/787/25
номер провадження 2/546/625/25
08 вересня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді - Лівер І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Оржицького відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна
04.08.2025 представником позивачки - Гудзь Л.Г. через систему «Електронний суд» подано до Оржицького районного суду Полтавської області позовну заяву до Оржицького ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кобеляцького ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 06.08.2025 дану цивільну справу направлено за підсудністю до Решетилівського районного суду Полтавської області.
02.09.2025 справа надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 02.09.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Лівер І.В.
Вивчивши матеріалами справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються ЗУ «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту позову вбачається, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, і оскільки позовну заяву подано через систему «Електронний суд», сплаті підлягає судовий збір у розмірі 968,96 грн. Однак до позовної зави не додано докази сплати судового збору у встановленому розмірі, або доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, тому позивачу необхідно надати докази сплати судового збору або докази, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Разом з тим, суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що під час розгляду скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (стаття 20 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Крім того, не подано докази зміни прізвища позивачки.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оржицького відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліки позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити позивачці та її представнику.
Суддя І.В. Лівер