Справа № 366/2787/25
Провадження № 2-н/366/201/25
11 вересня 2025 року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2 , -
28 серпня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь, на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 28 серпня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, передбачений для розгляду справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, спрямований на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.
Згідно зі ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За положеннями ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, право звернення до суду з відповідним позовом чи заявою про видачу судового наказу має той з батьків, з ким проживає неповнолітня дитина.
Згідно з ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Обставина проживання дитини із заявником має визначальне значення для вирішення справи за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, оскільки обґрунтовує саму наявність підстави для звернення особи до суду із такою заявою, а тому ця обставина підлягає обов'язковому доказуванню заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на вказані правові норми, право на звернення до суду щодо стягнення аліментів має той з батьків, разом з яким проживає дитина.
Заявником ОСОБА_1 до заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей не додано жодних документів (довідки про склад сім'ї та/або зареєстрованих у житлі осіб; копії довідки про реєстрацію місця проживання дітей за тією ж самою адресою, що і зареєстрований заявник; акту обстеження житла з метою встановлення фактичного проживання осіб тощо), які б підтверджували обставину проживання разом з нею дітей на час її звернення до суду та тим самим обґрунтовували наявність підстав для її звернення із відповідною вимогою.
Заявник у своїй заяві вказує, що діти знаходяться на її утриманні, однак жодного доказу на підтвердження даної обставини ОСОБА_1 до суду подано не було.
Також, при подачі заяви до суду заявником не долучено копії ідентифікаційного номеру та копії паспорту заявниці або іншого документу, який підтверджує особу заявника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити та роз'яснити заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 163, 165, 166, 169 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2 , - відмовити.
Роз'яснити заявнику про можливість повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу Іванківського районного суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (11.09.2025). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО