справа № 361/8766/24
провадження № 3/361/4312/24
22.05.2025
22 травня 2025 р. м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипка О.В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Харіна М.Б., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Броварського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 275336 від 22.08.2025 р., 22 серпня 2025 року о 09 год. 50 хв. по вул. Київська, 2 в м. Бровари Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Ford Focus» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду відповідно до встановленого законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що 20 серпня 2024 року у вказаний в протоколі час, а саме о 09 годині 50 хвилин в місті Бровари, Київської області по вулиці Київській, 2 він не керував вищевказаним транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння та у встановлений законом спосіб не відмовлявся від проходження будь-якого огляду. Вранці 20 серпня 2024 року разом з своїм товаришем на автомобілі, що належить його знайомій, а саме автомобілі марки «FORD FOCUS» н/з НОМЕР_1 вирушили з міста Київ в місто Чернігів за запчастинами для причепів, за кермом вказаного автомобіля перебував товариш. Виїхали ми з міста Київ близько 09 години ранку. Рухаючись по Броварському проспекту у м. Київ навпроти військової частини перед містом Бровари звернули на окружну дорогу, в м. Бровари не заїжджали, а намагались його об'їхати по окружній дорозі. Повернувши праворуч перед м.Бровари побачили, що одразу за поворотом стояв екіпаж працівників поліції разом з людьми у військовій формі. Зрозуміли, що це є мобільний блокпост з перевірки працівників ТЦК та працівників поліції. Так як у мого товариша є певні проблеми з військово-обліковими документами та розуміючи, що його можуть затримати на даному блокпостові мій товариш зробив вигляд що зупиняється та протягнувши трохи далі за блок пост вискочив з автомобіля та втік в ліс, він залишився в автомобілі. Через деякий час до автомобіля підійшли працівники поліції та витягли його з автомобіля та потягли до свого службового автомобіля, після чого один з працівників поліції схопивши мене за руки притиснув до капоту службового автомобіля. Він намагався зсувати у працівників поліції, з чим пов'язана така їх поведінки, на що вони повідомили, що викличуть слідчо-оперативну групу, якщо він буде пручатися. Після цього працівники поліції вказали на те, що ніби він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. На всі пояснення працівник поліції повідомив, що якщо не погоджусь на протокол, то вони викличуть слідчо-оперативну групу. Підкорюючись вимогам працівника поліції він сів за кермо автомобіля та проїхав ним трохи вперед. Після цього пращник поліції підійшов до нього зі сторони водія та влаштував театральну виставу, що начебто зупинив автомобіль за непристебнутий ремінь безпеки. Після цього він на камеру спитав: «Ви відмовляєтесь від обстеження», на що він повідомив, що відмовляється, як працівник поліції наказав це сказати раніше, коли не відбувалося фіксації на камеру. Потім працівник поліції не пояснюючи нічого привів ще двох людей (свідків), вказавши на нього, змусивши при цьому ще раз відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, повідомивши що в такому разі буде складений протокол. На всі його пояснення про те, що він нічого не вживав та не перебував за кермом вищевказаного автомобіля повідомив, що то його не стосується та в подальшому суд розбереться. Прохав суд закрити провадження у справі, у зв'язку з тим у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що транспортний засіб було зупинено працівниками поліції під час його руху у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», де зазначено вичерпний перелік підстав зупинки поліцейським транспортного засобу. Крім цього, в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про причину зупинки поліцейським транспортного засобу. При цьому відсутній відеозапис, який би підтверджував належний доказ факту керування транспортним засобом у визначеному в протоколі час та місці керування.
Під час розгляду справи представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Харін М.Б. прохав суд закрити провадження у справі, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені пунктом 3 розділу 1 Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Під час дослідження відеозапису, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що відеозапис розпочато о 09:53 ( у протоколі вказано, що керував о 09:50), на 3 відеофайлі працівник поліції вказує водієві «протягнути» вперед, 10:00 - автомобіль рухається вперед, працівник поліції його зупиняє, пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, при цьому присутні двоє свідків, встановлюють їх особи, при цьому документи не перевіряють, після чого працівники поліції складають протокол. В той же час, на наявність у водія таких ознак наркотичного сп'яніння як порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці працівники поліції не вказують та не встановлюють їх наявність.
Натомість з відеозапису вбачається, що ознаки наркотичного сп'яніння, визначені в пункті 4 розділу І Інструкції, у ОСОБА_1 відсутні, а в поведінці останнього немає таких ознак, які б свідчили про можливе перебування у стані наркотичного сп'яніння, оскільки він веде себе адекватно, чітко виконує вказівки працівників поліції та відповідає на їх запитання.
З метою з'ясування обставин справи та усунення протиріч в судове засідання двічі викликався поліцейський ВРПП Броварського РУП Степанюк А.С., який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , однак на судові виклики не з'явився.
У своїх письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують на те, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння водій автомобіля «FORD FOCUS» н/з НОМЕР_1 відмовився. Про наявність у водія будь-яких ознак наркотичного сп'яніння свідки не вказують.
З метою з'ясування обставин справи свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликалися в судове засідання, однак на судові виклики не з'явилися.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, у супереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що саме особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, керувала автомобілем, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, суд вважає, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо не доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст.251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. В. Скрипка