Рішення від 02.09.2025 по справі 358/573/25

Справа № 358/573/25 Провадження № 2/358/532/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2025 представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Кіріченко В.М. звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 09.01.2024 в розмірі 277 000,02 грн., яка виникла станом на 16.03.2025 та стягнути судові витрати по справі - судовий збір в розмірі 3324,00 грн.

Представник позивача на обґрунтування позову зазначив, що 25.01.2022 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 , підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.

У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 09.01.2024 року ОСОБА_1 підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 09.01.2024 р. про надання строкового кредиту у розмірі 300000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором відповідно до Графіку кредиту не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, у зв'язку з чим станом на 16.03.2025 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 277000,00 грн, що складається з: 250000,02 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27000,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, які позивач просить суд стягнути з відповідача та судові витрати.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 05.05.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи (формування та зберігання) в змішаній (паперовій та електронній) формі за правилами спрощеного позовного провадження з виклику повідомленням сторін. Розгляд справи призначено по суті на 11 год 30 хв 05 червня 2025 року. Відповідачу роз'яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.

05.06.2025 за клопотанням представника позивача, розгляд справи було відкладено на 01.07.2025 на 10.30 год.

01.07.2025 за клопотанням представника позивача, розгляд справи було відкладено на 22.07.2025 на 14.00 год.

07.07.2025 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

22.07.2025 у зв'язку із зайнятістю судді в іншій справі, розгляд справи відкладено на 02.09.2025 на 10.30 год.

Представник позивача Саліженко Ю.Б. в судове засідання не з'явилася, просила розгляд справи, який призначено на 10.30 год 02.09.2025 провести за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовими повістками та довідками про доставку повідомлення. Заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 25.01.2022 року відповідач ОСОБА_1 здійснив ідентифікацію клієнта та підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

09.01.2024 року відповідач ОСОБА_1 підписав Кредитний договір б/н від 09.01.2024 та Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля та отримав послугу «Кредит готівкою» у розмірі 300000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту (а.с. 12-27).

Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.

ОСОБА_1 не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 09.01.2025 та випискою за договором (а.с. 10, 85).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунками заборгованості. З розрахунку заборгованості вбачається користування відповідачем кредитними коштами та періодичне погашення заборгованості.

Згідно довідки про умови кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 вбачається, що за картою НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт 09.01.2024 на суму 300 000,00 грн. (а.с. 11).

Користування відповідачем кредитними коштами вбачається також є виписка за договором №б/н за період 09.01.2024 - 18.03.2025, з якої видно, що за наданими відповідачеві кредитними картками регулярно здійснювалися грошові операції у межах суми кредитного ліміту (а.с. 10).

Так, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 16.03.2025 складав 277000,02 грн, що складається з: 250000,02 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27000,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

07.07.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № б/н від 09.01.2024 в розмірі 196500,02 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 169500,02 грн. та заборгованості за простроченим відсотками - 27000,00 грн. (а.с.70).

Банківською ліцензією та іншими доданими документами підтверджується, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зареєстровано у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Таким чином, даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст.1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України. Приписом ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, якщо такою є грошові кошти, у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановленні договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання (ст.259 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав можливість відповідачу користуватись кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі наданими позивачем розрахунком та випискою по рахунку.

Разом з тим, у порушення умов кредитного договору та вищевказаних положень законодавства, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

У зв'язку з порушеннями відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 09.01.2024, з урахуванням зменшення позовних вимог, відповідач станом на 09.06.2025 згідно з розрахунком позивача має заборгованість у сумі 196500,02 грн, що складається з: 169500,02 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27000,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач ОСОБА_1 не подав належних письмових доказів сплати заборгованості та власного контррозрахунку за кредитним договором, не спростував наявність фактичних та правових підстав звернення позивача з позовом до суду у цій справі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає докази позивача належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі 196500,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог банку, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3324 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 142, 206, 258-259, 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 09.01.2024 в розмірі 196 500 (сто дев'яносто шість тисяч п'ясот) гривень 02 коп, що складається з: 169 500,02 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 000,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 3324 (три тисячі триста двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, Україна, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко

Попередній документ
130124216
Наступний документ
130124219
Інформація про рішення:
№ рішення: 130124217
№ справи: 358/573/25
Дата рішення: 02.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Богуславський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.10.2025)
Дата надходження: 10.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
05.06.2025 11:30 Богуславський районний суд Київської області
01.07.2025 10:30 Богуславський районний суд Київської області
22.07.2025 14:00 Богуславський районний суд Київської області
02.09.2025 10:29 Богуславський районний суд Київської області