Ухвала від 10.09.2025 по справі 287/1733/25

Справа № 287/1733/25

1-кс/287/298/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м. Олевськ

Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника фактичного володільця майна ТОВ «Прайм Беррі» - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання представника фактичного володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Беррі» ОСОБА_6 про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні №12025060520000183 від 25.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області надійшло клопотання представника фактичного володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Беррі» ОСОБА_6 про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні №12025060520000183 від 25.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. У вказаному клопотанні представник володільця майна просить передати на відповідальне зберігання ТОВ «Прайм Беррі» автомобіль Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , арешт на який накладено ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 30.07.2025 року у справі №287/1733/25, а також зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування передати транспортний засіб представнику ТОВ «Прайм Беррі».

На обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 30.07.2025 року у справі №287/1733/25 накладено арешт на майно, вилучене у ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 25.07.2025 року, а саме: мопед Yamaha Jog та автомобіль Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 . ТОВ «Прайм Беррі» є законним володільцем автомобіля Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , має можливість та ресурси забезпечити належне зберігання автомобіля. На переконання заявника зберігання автомобіля на майданчику тимчасового утримання може призвести до його псування, втрати ринкової вартості, завдання збитків.

У судовому засіданні представник фактичного володільця майна ТОВ «Прайм Беррі» адвокат ОСОБА_5 вимоги клопотання підтримав з підстав наведених у ньому та просить його задоволити. Вважає, що на даний час всі необхідні слідчі дії з вилученим автомобілем проведені.

Прокурор ОСОБА_3 проти вимог клопотання заперечила, вказала, що на даний час потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не відпала та автомобіль необхідний органу досудового розслідування для проведення необхідних слідчих дій. На підтвердження вказаного надала слідчому судді копію супровідного листа старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ОСОБА_7 від 23.08.2025 року за вих. №24-2025 адресованого директору Житомирського НДЕКЦ МВС України про проведення експертизи механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку прокурора та просить відмовити у задоволенні клопотання.

Представник власника майна ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, що стверджується матеріалами справи.

Слідчий суддя, ознайомившись з документами та матеріалами клопотання, які надані до суду, вислухавши думку учасників судового засідання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтями 8, 9 КПК України до основних із засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з'ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

При цьому, з аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; обґрунтування необхідності скасування арешту. Також, до клопотання мають бути додані оригінали або належним чином завірені копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Слід також зазначити, що розгляду питання про скасування арешту майна має передувати розгляд питання про його накладення, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст. 174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи в порядку ст. 170-173 КПК України.

Частиною п'ятою ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (до яких належить арешт майна) сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тобто, слідчий суддя не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.

Як вбачається з матеріалів клопотання, представник фактичного володільця майна ТОВ «Прайм Беррі» не надав слідчому судді будь-яких підтверджень своїм доводам про факт накладення арешту на майно слідчим суддею. Зокрема, до клопотання не додано копії ухвали слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 30.07.2025 року, на яку він посилається.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Крім того, відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Отже, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді представлені. При цьому жодний учасник не позбавлений можливості надати ці докази, а також доводити у судовому засіданні наявність обставин, на які він посилається для підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, саме заявник повинен довести, що арешт, раніше накладений на майно, є необґрунтованим та/або в застосуванні такого арешту відпала потреба. Заявник повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.

Аналізуючи доводи клопотання про часткове скасування арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що означені в ньому доводи не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Зокрема, заявником до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів на підтвердження того, що відпала потреба у подальшій забороні користування вилученим автомобілем.

Як вбачається з матеріалів клопотання, і вказане не спростовано учасниками справи, по вказаному кримінальному провадженні ще триває досудове розслідування. Судове провадження не розпочато. Крім того, у судовому засіданні прокурор повідомила про те, що на даний час у межах вказаного кримінального провадження проводиться експертиза механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що часткове скасування арешту транспортного засобу, за кермом якого перебувала особа, якій інкримінується вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, на стадії досудового розслідування є передчасним. Оскільки таке скасування арешту майна може зашкодити всесторонньому та об'єктивному дослідженню доказів у справі на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання, оскільки в ході розгляду клопотання не встановлено обставин, які б свідчили, що застосування заходу у вигляді арешту майна в даному випадку є необґрунтованим, або наразі відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 16, 100, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника фактичного володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Беррі» ОСОБА_6 про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні №12025060520000183 від 25.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
130124024
Наступний документ
130124026
Інформація про рішення:
№ рішення: 130124025
№ справи: 287/1733/25
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; інші клопотання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.10.2025)
Дата надходження: 08.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
30.07.2025 15:30 Олевський районний суд Житомирської області
25.08.2025 12:00 Олевський районний суд Житомирської області
28.08.2025 14:30 Олевський районний суд Житомирської області
10.09.2025 15:30 Олевський районний суд Житомирської області
10.10.2025 14:00 Олевський районний суд Житомирської області