Справа № 287/2030/25
1-кс/287/316/25
10 вересня 2025 року м. Олевськ
Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності та невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, -
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області зі скаргою щодо бездіяльності та невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. У поданій скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважену посадову особу відділення поліції №2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його зверненням щодо факту ймовірного вчинення корупційних дій посадовими особами Олевської міської ради при передачі земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , яка є прибережною захисною смугою.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 зазначає, що 29.08.2025 року він отримав відповідь керівника Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26.08.2025 року згідно якої звернення ОСОБА_3 щодо протиправних дій посадових осіб Олевської міської ради Житомирської області від 25.08.2025 було направлено для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України до відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Проте, уповноважена службова особа відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області проігнорувала вимоги КПК України.
Скаржник ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав з підстав, наведених у ній та просить її задоволити. Не заперечує проти розгляду скарги без участі представника відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Представник відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, що стверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається, з матеріалів справи, ОСОБА_3 отримав копію відповіді керівника Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26.08.2025 року №52/3-7683вих25 засобами поштового зв'язку 30.08.2025 року.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з дотриманням строку передбаченого КПК України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 25.08.2025 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури із заявою щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
30.08.2025 року ОСОБА_3 отримав копію відповіді керівника Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 26.08.2025 року №52/3-7683вих25 зі змісту якої вбачається, що заяву ОСОБА_3 було направлено до відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор, яким відповідна заява, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення були подані.
Проте, слід зважати на те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно п.п.8 п.1 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 року №298, реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
Відповідно до п.п. 4, 5 п. 4 розділу І вказаного Положення реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом. Надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року, зазначено, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
На етапі прийняття слідчим, детективом, дізнавачем, прокурором заяви про вчинене кримінальне правопорушення у порядку ст. 214 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями давати оцінку змісту заяви, у тому числі на предмет наявності/відсутності у ній відомостей про кримінальне правопорушення з апелюванням на цьому етапі до положень ст. 2 КПК України щодо завдань кримінального провадження. Даний правовий висновок викладений в ухвалі Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 760/8192/2021.
Заява ОСОБА_3 від 25.08.2025 року містить виклад обставин, які можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення.
Отже, для перевірки відомостей, зазначених у цій заяві існує необхідність проведення слідчих (розшукових) дій та заходів забезпечення кримінального провадження для здобуття доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення. Проте, проведення слідчих та процесуальних дій неможливо без внесення відомостей вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на викладене, у зв'язку з неналежним розглядом заяви ОСОБА_3 від 25.08.2025 року, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити, зобов'язавши уповноважену особу відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності та невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення - задоволити.
Зобов'язати уповноважену особу відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно з заявою ОСОБА_3 від 25.08.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1